Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/12943/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/12943/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 р. (суддя Ільков В.В.) в справі № 160/12943/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського міського голови про визнання протиправним розпорядження, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського міського голови про визнання протиправним розпорядження «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 14.04.2020 р. № 452-р «Про затвердження параметрів партиципаторного бюджетування (бюджету участі) м. Дніпра у 2020 році» від 05.10.2020 р. № 1190-р. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 р. позовна заява повернута позивачеві з підстав подання заяви особою, яка не має право її підписувати. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що на підтвердження повноважень адвоката та підписання позовної заяви надано оригінал ордеру. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав. Суд першої інстанції, встановивши, що позовна заява від імені ОСОБА_1 підписана представником позивача адвокатом Підлужним В.М., на підтвердження повноважень яким надано ордер серії АЕ№1037524 від 12.10.2020 р., виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 12.10.2020 року б/н, а до позовної заяви не додано ні договору про надання правової допомоги, ні витягу з нього, вважав, що відсутні належні докази на підтвердження волевиявлення ОСОБА_1 реалізувати своє право на звернення до суду не самостійно, а через представника (адвоката), та, відповідно, обсяг повноважень, наданий таким (такому) представникам (представнику). Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено в установленому законом порядку, тобто підписано особою, яка не має право її підписувати, що й стало підставою для повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України. Суд визнає приведений висновок необґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що позовна заява від імені ОСОБА_1 до Дніпропетровського міського голови про визнання протиправним розпорядження підписана представником адвокатом ОСОБА_2 . На підтвердження повноважень представника позивача адвокатом Підлужним В.М. до позовної заяви долучено оригінал ордеру серії АЕ №1037524 від 12.10.2020 р. Статтею 59 КАС України визначено виключний перелік документів, що підтверджують повноваження представників. Відповідно до частини четвертої цієї статті повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Відповідно до частини 2 цієї статті ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Отже, ордер є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Суд визнає необґрунтованими підстави, за якими суд першої інстанції вважав, що ордер не підтверджує повноважень адвоката на підписання позовної заяви, адже Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює обов`язок надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером на підтвердження повноважень адвоката як представника. Щодо посилання суду першої інстанції на відсутності у матеріалах справи будь-якого документу, який би підтверджував рішення ОСОБА_1 реалізувати своє право на звернення до суду не самостійно, а через представника, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому представнику, суд зазначає, що в разі виникнення у суду відповідного сумніву, суд має право витребувати у сторони додаткові документи, постановивши ухвалу про залишення позовної заяви без руху, проте така ухвала судом першої інстанції не приймалась. З цього питання судом враховані правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 р. в справі № П/9901/736/18, яка за аналогічних в цій справі обставин вказала, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв`язку з тим, що до позову не додано документів, які б підтверджували його волевиявлення на надання повноважень адвокату (завіреної копії або витягу із договору про надання правової допомоги). При цьому, у разі виникнення сумнівів щодо справжності документів, наданих на підтвердження повноважень представника позивача, суд, реалізуючи принцип офіційного з`ясування обставин у справі, мав можливість витребувати у представника позивача додаткові документи. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 р. в справі № 160/12943/20 задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 р. в справі № 160/12943/20 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського міського голови про визнання протиправним розпорядження скасувати. Направити справу № 160/12943/20 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 30.11.2020 р. та касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 30.11.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко