LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/7688/20

від 13.10.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 - скасувати, справу № 160/7688/20 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовже…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7688/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі у приміщенні Третього апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року (головуючий суддя Жукова Є.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Дніпровської міської ради про визнання такими, що не відповідають Конституції України відповідних відмов Дніпровської міської ради, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 08.07.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Дніпровської міської ради про визнання такими, що не відповідають Конституції України відповідних відмов Дніпровської міської ради, зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 року вказану позовну заяву - повернуто позивачу. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорта позивача, що унеможливлює встановлення судом адміністративної процесуальної дієздатності останнього. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначена вище позовна заява, підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання останньої. На підставі викладеного вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підписано позивачем, адміністративна процесуальна дієздатність якого не встановлена, відповідно до вимог ст. 43 КАС України. Послався на правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 807/568/18 (К/9901/2087/19). Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що копія паспорту завантажена в особистому кабінеті в системі «Електронний суд», крім того, зауважив, що цифровий підпис прирівнюється до особистого підпису. До суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого. Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорта позивача, що унеможливлює встановлення судом адміністративної процесуальної дієздатності останнього. Тому, на підставі викладеного вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підписано позивачем, адміністративна процесуальна дієздатність якого не встановлена, відповідно до вимог ст. 43 КАС України, що є підставою для повернення позову особі, яка його подала. Однак, колегія суддів апеляційної інстанції з даним висновком суду першої інстанції не може погодитися, виходячи з наступного. Так, вимоги, що пред`являються до змісту позовної заяви, чітко визначені у статті 160 КАС України, відповідно до якої у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Також позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, а також документ про сплату судового збору, всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) та інші (ст. 161 КАС України). Отже, вказана норма не містить вимоги щодо наявності копії паспорт при подачі позовної заяви для встановлення адміністративної процесуальної дієздатності, відповідно до вимог ст. 43 КАС України. Стаття 160 КАС України містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі. Разом з тим, нормами КАС України не передбачено такої вимоги, як необхідність долучення до позовної заяви копій паспорту громадянина України. Однак, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву і зазначаючи про відсутність в матеріалах позовної заяви копій сторінок паспорта громадянина України, як документа, що підтверджує наявність у позивача процесуальної дієздатності, не в повному обсязі дослідив вищезазначені норми, що призвело до помилкового висновку про повернення позовної заяви позивачу. Слід також зазначити, що зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. Забезпечуючи позивачу право доступу до правосуддя, колегія суддів апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції, та направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Так, у справі «Мушта проти України» ЄСПЛ зазначав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву позивачу з підстав, що не передбачені КАС України, обмежив реалізацію права позивача на доступ до правосуддя. Також колегія судів апеляційної інстанції бере до уваги, що позов поданий до суду в системі «Електронний суд», при цьому, цифровий підпис позивача прирівнюється до особистого підпису. Отже, доводи апеляційної скарги та норми чинного процесуального законодавства спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвалу суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для її скасування. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 320, 321, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 - скасувати, справу № 160/7688/20 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 16.10.2020. Головуючий суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»