Постанова 4852 № 160/9407/20
від 27.10.2020 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/9407/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року (суддя Боженко Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності неправомірною, в с т а н о в и в : У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини по не винесенню постанови про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб ГУ ПФУ у Дніпропетровській області за результатами розгляду її заяви про адміністративне правопорушення за ст. 212-3 КУпАП від 05.12.2019. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву подано від імені ОСОБА_2 , однак документів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності вказаної особи до матеріалів позовної заяви не долучено (копія паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача), у зв`язку з чим у суду відсутня можливість ідентифікувати особу підписанта поданого адміністративного позову та з`ясувати факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Згідно з частиною 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь. Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги, що пред`являються до змісту позовної заяви. Документи, що додаються до позовної заяви, визначені статтею 161 КАС України. Перелік таких документів є вичерпним і положення вказаної статті не покладають на позивачів (фізичних осіб) обов`язку додавати до позовної заяви документи на підтвердження їх адміністративної процесуальної дієздатності (копії паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача). З матеріалів справи вбачається, що адміністративний позов у даній справі поданий позивачем особисто. При цьому характер спірних правовідносин дає можливість встановити, що позов поданий повнолітньою особою. Крім того за приписами частини 1 статті 202 КАС України головуючий у судовому засіданні встановлює особи тих, хто прибув у судове засідання, а також перевіряє повноваження посадових і службових осіб, їхніх представників. Аналіз наведеної норми процесуального права дає можливість дійти висновку, що встановлення особи учасників справи на підставі законодавчо визначених документів (зокрема, паспорту громадянина), здійснюється судом безпосередньо у судовому засіданні, а не на стадії відкриття провадження у справі. Враховуючи сукупність викладених обставин та наведені норми чинного законодавства, колегія суддів доходить висновку про неправомірне повернення позовної заяви ОСОБА_2 з підстав не надання останньою копії паспорту. Оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду як така, що ухвалена з неправильним застосуванням норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року в адміністративній справі № 160/9407/20 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з 27 жовтня 2020 року та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров