Постанова 4811 № 442/5960/15-ц

Справа № 442/5960/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І. Провадження № 22-ц/811/2029/18 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. Категорія: 39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Крайник Н.П. суддів Мельничук О.Я., Приколоти Т.І. при секретарі Матяш С.І. з участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , представника ТзОВ «Маслоленд» - Мартиневича О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Маслоленд» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Маслоленд», з участю третьої особи: ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики та за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Маслоленд», з участю третьої особи: ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,- В С Т А Н О В И В: 04.09.2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідача ТзОВ «Маслолеленд», третя особа ОСОБА_4 , про стягнення коштів за договором позики, в якому, з уточненням позовних вимог від 14 вересня 2017 року просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маслоленд» в його користь 295 000 дол. США, що по курсу Національного банку України станом на 13.09.2017 року становить 7 693 482,00 грн та судові витрати у справі. В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 18 грудня 2013 року він позичив ТзОВ «Маслоленд», від імені якого виступала в одній особі, як засновник та директор Товариства - ОСОБА_4 , 70 тис доларів США, що стверджується власноручно написаною ОСОБА_4 розпискою, які вона зобов`язувалася повернути до 18 лютого 2014 року. 18 січня 2014 року він позичив ТзОВ «Маслоленд», в особі якого також виступала директор та засновник ОСОБА_4 , 225 тис. доларів США, що стверджується виданою нею розпискою, строк повернення коштів сторонами визначено - до 01.03.2014 року. Розписки завірені печаткою ТзОВ «Маслоленд». На підтвердження отримання ТзОВ «Маслоленд» коштів йому видано квитанцію до прибуткового касового ордера № 1 від 18 січня 2014 року та квитанцію до прибуткового кассового ордера № 28 від 18 грудня 2013 року. Як пояснила ОСОБА_4 , кошти за двома розписками були позичені нею, як застовником та директором ТзОВ «Маслоленд», на розвиток підприємства ТзОВ «Маслоленд». По даний час кошти ТзОВ «Маслоленд» не повернуло, незважаючи на неодноразові вимоги повернути такі. Крім того, в забезпечення договорів позики ОСОБА_4 , як директор та засновник ТзОВ «Маслоленд» передала в заставу ОСОБА_2 належне ТзОВ «Маслоленд» майно: нежитлове приміщення, позначене у технічному паспорті №№ 2-1 - „2- 5, З А загальною площею 85,5 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю - приміщення адміністративного корпусу, літера .3-А, цегляне, загальною площею 862,6 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; земельну ділянку загальною площею 2,1032 га з кадастровим номером 4610600000:01:068:00025, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 152089646106, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . 02.09.2015 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТзОВ «Маслоленд», третьої особи ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 14 вересня 2017 року, просила стягнути з ТзОВ «Маслоленд» в її користь 295 000 дол. США неповернутих коштів за договорами позики від 18 грудня 2013 року та 18 січня 2014 р., що станом на 13.09.2017 року по курсу Національного банку України еквівалентно 7 693 482,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Кошти, які її чоловік позичив ТзОВ «Маслоленд», набуті під час перебування в шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя. Відтак, не поверненням таких коштів позичальником ТзОВ «Маслоленд», порушуються її законі права та інтереси. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 березня 2017 року вказані справи об`єднані в одне провадження. Оскаржуваним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року, з урахуванням ухвали суду від цієї ж дати, позови задоволено. Ухвалено стягнути з ТзОВ «Маслоленд» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 147 050 доларів США (3 846 741 грн. згідно курсу Національного банку України станом на 13 вересня 2017 року). Проведено розподіл судових витрат. Рішення суду оскаржило ТзОВ «Маслоленд». Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначило, що при новому розгляді справи, судом не враховано вказівки Верховного суду України, викладені в постанові ВСУ від 18 січня 2017 року в частині дослідження первинних бухгалтерських документів ТзОВ «Маслоленд». Поза увагою суду залишилося те, що ТзОВ «Маслоленд» жодних коштів від ОСОБА_2 в позику не отримувало, будь-яких прибуткових касових ордерів на підтвердження отримання від ОСОБА_2 коштів не видавало, оскільки не було учасником спірних правочинів. На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення судом незаконного рішення. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовити. У засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта ТзОВ «Маслоленд» - Мартиневич О.А. скаргу підтримав, просив скаргу задоволити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 проти скарги заперечили, просили у задоволенні скарги відмовити, рішення суду залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів скарги та позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів. Статтею 202 ЦК України (тут і далі ЦК в редакції, чинній на час укладення договору позики) передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Крім того, ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики в строк та в порядку, що передбачені договором. Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням її повернення та дати отримання коштів. Згідно з ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу (ч. 1 ст. 98 ЦК України). Встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі. За час перебування в шлюбі з ОСОБА_2 було передано в позику ОСОБА_4 за двома розписками кошти на загальну суму 295 000 дол.США. Зокрема, 18 грудня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_4 було видано розписку наступного змісту: «Я, ОСОБА_4 , проживаюча у АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 виданий Дрогобицьким МРВ УМВС у Львівській обл. 16 січня 2007 р., беру позику у ОСОБА_2 70000 (сімдесят тисяч американських доларів) з місячним відсотком 2%. В заставу даю нежиле приміщення загальною площею 85,5 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Зобов`язуюсь повернути кошти до 18.02.14р. Дана розписка написана в присутності двох свідків. В разі неповернення вказаної суми дане приміщення переходить у власність ОСОБА_2 ». 18 січня 2014 року між ОСОБА_2 та директором і засновником ТзОВ «Маслоленд» ОСОБА_4 було укладено договір позики, на підтвердження якого ОСОБА_4 видала розписку наступного змісту: «Я, ОСОБА_4 засновник та директор ТзОВ «Маслоленд» отримала 225 тисяч $ США (двісті двадцять п`ять тисяч доларів США) у ОСОБА_2 під заставу універсального торгового центру « ІНФОРМАЦІЯ_1 » АДРЕСА_1 . Дані грошові кошти зобов`язуюсь повернути в повному обсязі до 1.03.14р. В заставу надається земельна ділянка площею 2,1032 га та нежитлові будівлі. Дана розписка дана в присутності двох свідків». Обидві розписки підписані ОСОБА_4 , на таких проставлено печатку ТзОВ «Маслоленд». У зазначений в розписках строк отримані в позику кошти позивачу не повернуто. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та стягуючи з ТзОВ «Маслоленд» на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 147 050 доларів США (3 846 741 грн. згідно курсу Національного банку України станом на 13 вересня 2017 року), районний суд виходив з того, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, на час отримання коштів за договором позики, директором, керівником та підписантом ТзОВ «Маслоленд» була ОСОБА_4 , яка діє на підставі Статуту, зареєстрованого 18.09.2012 року, і могла укладати від імені товариства, зокрема договори (правочини), набувати майнових та особистих прав, нести обов`язки, а розмір частки в статутному капіталі ОСОБА_4 становив 100 відсотків; на момент укладення договорів позики обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення відповідало їхній внутрішній волі, було вільним, що підтверджується власноручними підписами учасників правочину та печаткою товариства; при укладанні договорів позики між сторонами були дотримані усі істотні умови договору, які було узгоджено сторонами; наміри учасників правочину були спрямовані на реальне настання наслідків. Тому, поведінка, яку обрав відповідач за свою неспроможність на позивача, спрямована на невиконання взятих на себе зобов`язань, свідчить про намагання перекласти відповідальність який вчасно та належним чином виконав свої обов`язки за вказаним договором. Те, що кошти позичались для ТзОВ «Маслоленд» підтверджується мировою угодою від 05 вересня 2014 року, підписаною Директором та засновником ТзОВ «Маслоленд» ОСОБА_4 із проставленням печатки Товариства, яка в подальшому була скасована судом апеляційної інстанції. Однак, з таким висновком суду колегія судді не може погодитися, виходячи з наступного. Матеріалами справи (5 томів) встановлено, що дана цивільна справа з 2015 року розглядалася судами неодноразово. Так, рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06 травня 2015 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маслоленд», третьої особи - ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики було задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маслоленд», код ЄДРПОУ 38345279, зареєстрованого 18.09.2012 року № запису 1414 102 0000 00 1913, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 295 000 (двісті дев`яносто п`ять тисяч) доларів США, що еквівалентно 6233350 гривень (шести мільйонам двісті тридцяти трьом тисячам триста п`ятдесяти гривням) до офіційного курсу на день постановлення рішення. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 31 серпня 2015 р. апеляційну скаргу ТзОВ «Маслоленд» задоволено, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 6 травня 2015 р. скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2016 р. рішення апеляційного суду Львівської області від 31 серпня 2015 р. залишено без змін. 18 січня 2017 р. Верховним судом України заяву ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 207, 1046, 1047 Цивільного кодексу України, а саме ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 лютого 2016 року задоволено частково, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 лютого 2016 року, рішення Апеляційного суду Львівської області від 31 серпня 2015 року та рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 6 травня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставами для скасування вищезазначених судових рішень Верховним судом України зазначено - суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій при ухваленні судових рішень не досліджували квитанції до прибуткових касових ордерів від 18 грудня 2013 року та 18 січня 2014 року № 28 про отримання ТОВ «Маслоленд» від ОСОБА_2 грошових коштів та не встановили обставини, що можуть мати значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п. 2.1. Статуту ТзОВ «Маслоленд» - Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс та розрахунковий (поточний) банківський рахунок, а також має право мати валютний та інші банківські рахунки. Згідно п.8.5 Статуту ТзОВ «Маслоленд» виконавчим органом Товариства є Директор. Директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих що віднесені до компетенції Зборів учасників. Директор діє від імені товариства без довіреності в межах повноважень, передбачених цим статутом. Згідно п.8.6. Директор Товариства діє без довіреності від імені Товариства в межах своєї компетенції, представляє Товариство у відносинах з вітчизняними і зарубіжними юридичними і фізичними особами; укладає в Україні та за її межами договори. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» доходи і витрати підприємства відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; операції обліковуються відповідно до їх сутності, вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; Встановлено, що на час видачі прибуткових касових ордерів, копії яких надав позивач на підтвердження внесення в касу ТзОВ «Маслоленд» коштів в сумі 70 тис. Євро та 225 тис. Євро, були чинними Указ Президента України від 12.06.95 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки», Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637, Постанова Національного банку від 06.06.2013 р. №210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. №614. Зазначеними нормативними актами визначався ліміт каси підприємств, установ, організацій та встановлювалася відповідальність за надлишок готівкових коштів в касі підприємства на кінець робочого дня понад встановлений ліміт. Готівкові кошти не вважалися понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного дня на потреби, які пов`язані з діяльністю підприємства. Не вважалися понадлімітними в день їх надходження і ті готівкові кошти, що надійшли до кас підприємств у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання їх до банку і одночасного отримання з каси банку на зазначені потреби) наступного робочого дня на потреби, які пов`язані з діяльністю підприємства. Як вбачається з матеріалів справи, у такій відсутні докази зарахування коштів, зазначених у квитанціях до прибуткових касових ордерів, на суму 70 тис. Євро та 225 тис.Євро на розрахункові розрахунки ТзОВ «Маслоленд». Тому, на думку колегії суддів, копії квитанцій до прибуткових касових ордерів № 1 від 18 січня 2014 р. та № 28 від 18 грудня 2013 р. на 70 тис. дол. США та 225 тис. дол..США ( в іноземній валюті), без перерахування таких на валютний чи інший розрахунковий рахунок підприємства, не можуть підтверджувати отримання таких коштів товариством - ТзОВ "Маслоленд". Крім того, у розписках, виданих ОСОБА_4 на підтвердження отримання від ОСОБА_2 коштів за договорами позики від 18 грудня 2013 року та від 18 січня 2014 року не зазначено, що така ( ОСОБА_4 ) діяла в інтересах ТзОВ "Маслоленд", та що отримані нею кошти були передані Товариству та використані ним на власні потреби, що, на думку колегії судідв, виключає відповідальність ТзОВ "Маслоленд" за договорами позики. Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 442/8157/15-ц (провадження № 61-41203св18) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маслоленд», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача учасник ТзОВ «Маслоленд» ОСОБА_5 про стягнення коштів за договором позики. Про те, що договір позики було укладено з ОСОБА_4 як з фізичною особою, вважав і сам позивач, оскільки первинно пред`являв позов про стягнення боргу за договорами позики від 18 грудня 2013 року та від 18 січня 2014 року саме до ОСОБА_4 (цивільна справа №442/4014/14-ц), який в подальшому за його заявою було залишено без розгляду. Оскільки ТзОВ «Маслоленд» не було стороною договорів позики від 18 грудня 2013 року та від 18 січня 2014 року, на підтвердження яких ОСОБА_4 видала розписки про отримання від ОСОБА_2 коштів в сумі 70 тис. дол. США та 225 тис. дол США, вказаних коштів не отримувало, вимоги ОСОБА_2 до ТзОВ «Маслоленд» про стягнення боргу за договорами позики з ТзОВ «Маслоленд» колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими. Крім того, судом апеляційної інстанції за клопотанням представника ТзОВ «Маслоленд» була призначена почеркознавча експертиза на предмет встановлення того, ким було виконано рукописний текст та підписи на квитанціях до прибуткових касових ордерів № 1 від 18 січня 2014 р. та № 28 від 18 грудня 2013 р. у розділах «Головний бухгалтер», «Касир»: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , чи іншою особою, яка не була проведена через відсутність оригіналів квитанцій до прибуткових касових ордерів, які згідно довідки Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області від 28.11.2018 року № 13038/44/01/18 «зникли під час скоєння крадіжки із магазину «Іва» грошових коштів та матеріальних цінностей, за фактом якої відкрито кримінальне провадження № 12018140110002052» (а.с. 205, том 4). З наведених мотивів, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маслоленд» задоволити. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТзОВ «Маслоленд», з участю третьої особи: ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики та позову ОСОБА_1 до ТзОВ «Маслоленд», з участю третьої особи: ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,- відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 27 листопада 2020 року. Головуючий: Крайник Н. П. Судді: Мельничук О. Я. Приколота Т. І.