Ухвала КАС ВС № 803/2375/14

УХВАЛА 30 листопада 2020 року м. Київ справа № 803/2375/14 адміністративне провадження № К/9901/30327/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Державної митної служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №803/2375/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Волинської митниці Держмитслужби, Державної фіскальної служби України про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, УСТАНОВИВ: 12 листопада 2020 року до касаційного суду надійшла скарга Державної митної служби України. Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2020 року у справі №815/5976/14, про які зазначає заявник, стосуються інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання скаржника на те, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі ухвалена без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вказаних постановах Верховного Суду, є безпідставними. Так, у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2020 року у справі №815/5976/14 досліджувалось питання правомірності звільнення особи у зв`язку зі скороченням штатної чисельності відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, у той час як у справі №803/2375/14 предметом позову є поновлення на посаді позивача, який обіймав посаду заступника начальника Управління податкової міліції Державної податкової служби у Волинській області у період з 17 лютого 2012 року по 08 травня 2013 року, тобто сукупно не менше одного року, а тому підпадав під Критерії здійснення очищення влади, визначені Законом України , «Про очищення влади», що і стало підставою для його звільнення у відповідності до вимог пункту 2, «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин. Близьку за змістом правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду від 06 серпня 2020 року у справі №160/6612/19. З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання заявника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Щодо зазначення скаржником пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України як підстави для касаційного оскарження, то Суд зазначає, що у такому випадку недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. У тексті касаційної скарги указано, що відповідач не погоджується із оскаржуваними судовими рішеннями в частині стягнення саме з Волинської митниці Держмитслужби грошового забезпечення, адже при постановленні таких судових рішень було неправильно застосовано до спірних правовідносин норми процесуального права частин третьої та четвертої статті 48 КАС України. Суд звертає увагу скаржника, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Перевіркою змісту матеріалів касаційної скарги установлено, що скаржником не обґрунтовано у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та не указано як саме така норма повинна бути застосована. З огляду на викладене, формальне посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження без належного обґрунтування такого посилання не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. За таких обставин, касаційна скарга Державної митної служби України підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №803/2375/14. Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника. Ураховуючи викладене та керуючись статтею 169, 328, 330, 332 КАС України Суд, - УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної митної служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року у справі №803/2375/14 - повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. ........................... Ж.М. Мельник-Томенко Суддя Верховного Суду