Постанова 4852 № 160/10368/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 160/10368/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 (головуючий суддя Ніколайчук С.В.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спор на стороні позивача: Акціонерний банк "Кліринговий дім", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання протиправною бездіяльністю, визнання протиправними дії та скасування постанов, - ВСТАНОВИВ: Позивачі, ОСОБА_1 та Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» звернулись до суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігора Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - акціонерний банк «Кліринговий дім», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з позовною заявою, у якій позивачі просили: - визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича в частині залишення без реагування заяв акціонерного товариства «Дніпрогаз» від 12.08.2020 року № 490007.1-Сл-3172-0820 та від 12.08.2020 року № 533/17/1-02 про зняття арешту та зобов`язати надати відповідь на заяву акціонерного товариства «Дніпрогаз»; - визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича з відкриття виконавчого провадження № 62704083, № 62863932, № 62864019 та № 62897924 і винесення постанов в рамках даних виконавчих проваджень, та зобов`язати утриматись від відкриття виконавчих проваджень за наказом господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/5347/19, за наказом господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/5740/19; - скасувати всі постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича в межах виконавчих проваджень № 62704083, № 62863932, № 62864019 та № 62897924. 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, просив:

1. Зупинити дію постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича в рамках здійснення виконавчих проваджень №62704083, №62863932, №62897924 (об`єднаних у зведене виконавче провадження №62865522), а саме: - про відкриття виконавчого провадження №62704083 від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 у справі №904/2732/18; - про арешт коштів боржника від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083; - про стягнення з боржника основної винагороди від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083; - про арешт майна боржника від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083; - про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.08.2020 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 у справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083; - про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 року в справі №904/5740/19 за виконавчим провадженням №62863932; - про стягнення з боржника основної винагороди від 20.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 року в справі №904/5740/19 за виконавчим провадження №62863932; - про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 року в справі №904/5740/19 за виконавчим провадженням №62863932; - про відкриття виконавчого провадження від 26.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року у справі №904/5347/19 за виконавчим провадженням №62897924; - про стягнення з боржника основної винагороди від 26.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 у справі №904/5347/19 за виконавчим провадженням №62897924; - про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року в справі №904/5347/19 за виконавчим провадженням №62897924. - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

2. Заборонити приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Щербакову Ігорю Миколайовичу вчиняти будь-які; дії по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання у справі №904/2732/18, який виданий 07.08.2019 року, наказу господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання у справі № 904/5340/19, який виданий 12.08.2020 року та наказу Господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання по справі № 904/5347/19, який виданий 18.08.2020 року - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

3. Зупинити стягнення на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року у справі №904/2732/18, виданого на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 року - до набрання законної сили рішенням по справі.

4. Зобов`язати банківські установи згідно з переліку, визначеним у постанові про арешт коштів боржника від 03.08.2020 року за виконавчим провадженням № 62704083, на адресу яких направлені постанови про відкриття виконавчого провадження № 62704083 та арешт рахунків АТ «Дн;іпрогаз» ((АБ «К;ліринговий дім», філія - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк», АБ «Укргазбанк», АТ «Місто Банк») відновити операції за рахунками - АТ «Дніпрогаз»). В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявником зазначено, що позивач1: ОСОБА_1 є працівником позивача-2: акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», який отримав листа від позивача-2 акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», в листі зазначено про неможливість відрахувань заробітної плати у вигляді аліментів, починаючи з серпня 2020 року, оскільки акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» не має можливості використовувати банківські рахунки, відкриті в АБ «Кліринговий дім» та інших банківських установах з метою забезпечення фінансування витрат підприємства задля забезпечення безаварійного та безперебойного обслуговування споживачів послуг з розподілу газу м. Дніпро, виконання інвестиційно програми тощо, а також з метою виплати заробітної плати, в тому числі відрахувань з неї та обов`язкових платежів, оскільки затримка відрахування аліментів із заробітної плати пов`язана з арештом майна та коштів, накладеним згідно з постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. від 03.08.20202 року за виконавчим провадженням №62704083, якими накладено арешт на всі кошти та майно позивача-2: акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», у зв`язку з чим останній позбавлений можливості виконувати зобов`язання з виплати заробітної плати та відрахувань з неї. Станом на 14.08.2020 року реагування з боку приватного виконавця ОСОБА_2 на заяви АТ «Дніпрогаз» про скасування його постанов про арешт майна не відбулось, а саме: не знято арешт з коштів АТ «Дніпрогаз» в межах сум для виплати заробітної плати і відрахувань, тому даний факт неминуче призведе до серйозних наслідків для ОСОБА_1 , оскільки в разі несплати аліментів, що відбувається не з його вини, а безпосередньо через неправомірні дії відповідача, можливе накладення арешту на нього, заборона виїзду за кордон та навіть притягнення до кримінальної відповідальності за несплату аліментів. Позивач-2 буде позбавлений можливості виконувати зобов`язання з виплати заробітної плати та відрахувань з неї. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній справі - задоволено частково. Зупинено дію постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича в рамках здійснення виконавчих проваджень № 62704083, № 62863932, № 62897924 (об`єднаних у зведене виконавче провадження № 62865522), а саме: - про відкриття виконавчого провадження № 62704083 від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі № 904/2732/18; - про арешт коштів боржника від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі № 904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083; - про стягнення з боржника основної винагороди від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083; - про арешт майна боржника від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083; - про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 03.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року в справі №904/2732/18 за виконавчим провадженням №62704083; - про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 року в справі №904/5740/19 за виконавчим провадженням №62863932; - про стягнення з боржника основної винагороди від 20.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 року в справі №904/5740/19 за виконавчим провадження №62863932; - про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 20.08.2020 року з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 року в справі №904/5740/19 за виконавчим провадженням №62863932; - про відкриття виконавчого провадження від 26.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року в справі №904/5347/19 за виконавчим провадженням №62897924; - про стягнення з боржника основної винагороди від 26.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року в справі №904/5347/19 за виконавчим провадженням №62897924; - про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.08.2020 року з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 18.08.2020 року в справі №904/5347/19 за виконавчим провадженням №62897924. - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Заборонено приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Щербакову Ігорю Миколайовичу вчиняти будь-які дії по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання у справі №904/2732/18, який виданий 07.08.2019 року, наказу господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання у справі № 904/5340/19, який виданий 12.08.2020 року та наказу господарського суду Дніпропетровської області про примусове виконання по справі № 904/5347/19, який виданий 18.08.2020 року - до набрання законної сили рішенням суду у даній справі. Зупинено стягнення на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року у справі №904/2732/18, виданого на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 року - до набрання законної сили рішенням по справі. У задоволені решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що вжиття заходів забезпечення позову гарантуватиме у подальшому виконання судового рішення та ефективний спосіб захисту в разі прийняття рішення на користь позивача (без побоювань, що рішення буде складно або неможливо виконати) та відсутність негативних наслідків для відповідача в разі відмови в задоволенні позову. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (що є третьою особою у справі) та Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (яке не є учасником справи, однак вважає що ухвалою суду порушено його права та обов`язки) подані апеляційні скарги, зазначають, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, просять скасувати ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (третя особа у справі) посилається в своїй апеляційній скарзі на те, що зняття арешту з рахунків, які серед іншого використовуються для виплати заробітної плати, можливе лише на основі належних документів, підтверджуючих такі обставини. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що на банківські установи покладено обов`язок повідомляти про спеціальний режим використання коштів, а отже позивачем пред`явлено вимоги до неналежного відповідача. Зазначає, що суд першої інстанції вжив заходів забезпечення позову за відсутності доказів, на підставі лише непідтверджених заяв позивача, не витребував необхідних доказів та не залучив у справу заінтересованих осіб. Суд першої інстанції зупинив дію постанови про арешт коштів не в межах сум, необхідних для виплати заробітної плати, а в повному обсязі, фактично знявши арешт з усіх коштів боржника, в усіх банківських установах, чим фактично надав можливість боржнику вільно, на власний розсуд розпоряджатися арештованими коштами, які повинні бути спрямовані на виконання рішення суду. Вважає, що судом першої інстанції не досліджено факту наявності в діях АТ «Дніпрогаз» ознак зловживання процесуальними правами згідно ст. 45 КАС України (а.с. 1 -14 т. 2). Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (яке не є учасником справи, однак вважає що ухвалою про забезпечення позову порушено його права та обов`язки) в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що при постановленні ухвали суд першої інстанції не дотримався принципу співмірності заходів забезпечення позову. Вважає, що жодного спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не існує, оскільки ні позивач-1, ні позивач-2, не звертався до приватного виконавця з належною заявою про зняття арешту з рахунків АТ «Дніпрогаз» а межах заборгованості останнього перед ОСОБА_1 по заробітній платі, не надавав йому жодних доказів, які доводять сам факт виникнення заборгованості та її розмір. Вважає, що в позовній заяві не міститься достатніх доказів того, що з заробітної плати ОСОБА_1 повинні відраховуватися кошти (а.с. 44-56 т. 2). Також, Акціонерним товариством "Укртрансгаз" надані додаткові пояснення до апеляційної скарги, зазначає, що заходи забезпечення позову, застосовані судом першої інстанції не відповідають завданням адміністративного судочинства та принципам збалансованості інтересів сторін та інших часників процесу. АТ «Дніпрогаз» до суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ «Укртрансгаз», залишивши ухвалу суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану. Посилається на те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є співмірними та адекватними заявленим вимогам, виходячи з завдань інституту забезпечення позову. Суд першої інстанції врахував п. 2 ч. 2 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», якою заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках боржника, накладення арешту та/або стягнення на які заборонено законом. Так чинним законодавством не передбачено відкриття суб`єктами господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати, у зв`язку з чим неможливо реально відокремити з них кошти, які призначені для виплати заробітної плати працівникам та інших обов`язкових платежів. Матеріали справи містять пояснення Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Дніпрогаз». Зазначає, що Ухвалами Верховного Суду від 10.09.2020 року у справі №904/5347/20 та у справі №904/5740/20 відхилені заяви АТ «Дніпрогаз» про зупинення виконання судового рішення. Вважає, що на даний час відсутні законодавчі підстави для зупинення виконання рішень господарського суду у справах №904/5347/20, №904/5740/20 та у справі №904/2732/18. Акціонерним товариством "Укртрансгаз" також надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що суд першої інстанції послався лише на загальні норми процесуального права та доводи заявника, вважає, що судом першої інстанції не було всебічно та в повному обсязі перевірено обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим І.М. 03.08.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62704083 із виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2019 року у справі №904/2732/18, виданого на виконання постанов Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 року на загальну суму 186 582 865грн, у зв`язку з чим приватним виконавцем було винесено постанови про арешт коштів та майна позивача-2: акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз». Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-УІІІ, норми КАС України. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення (узвали про забезпечення позову), колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Відповідачем у даній справі є приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Щербаков І.М. (суб`єкт владних повноважень). Позовні вимоги у даній справі стосуються визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень щодо відкриття виконавчого провадження № 62704083, №62863932, № 62864019 та № 62897924 і скасування їх. Суд першої інстанції забезпечив позов до набрання рішенням у справі законної сили. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця передбачені статтею 287 КАС України. Згідно з правовими позиціями, викладеними у постанові Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №320/6459/19, відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-УІІІ та частини 1 статті 287 КАС України рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця можуть бути оскаржені особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Таким чином, до адміністративного суду з позовами на дії та/або бездіяльність приватного виконавця можуть звертатися сторони виконавчого провадження за захистом своїх прав, а також особи, які не є стороною виконавчого провадження. Оскільки Господарським процесуальним кодексом України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно до частини 1 статті 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Подібний правовий висновок викладено, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 815/2255/16 (провадження № 11-177апп18) та від 27 березня 2019 року у справі № 823/359/18 (провадження № 1470апп18), постанові Великої палати Верховного суду від 05 червня 2019 року у справі № 917/2267/14. Статями 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб). При цьому, виконавче провадження є сукупністю дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Слід зазначити, що пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Водночас, пунктом 2 частини 2ї статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивачі не ставлять будь-яких вимог до банківської установи. Адміністративний позов пред`явлений безпосередньо до суб`єкта владних повноважень - приватного виконавця. При цьому, в силу процесуального закону саме позивач визначає суб`єктивний склад учасників процесу; суд не може зобов`язати позивача визначити інший склад учасників процесу. Однак, в ході розгляду справи суд не позбавлений права здійснити заміну неналежної сторони та залучити у справу третіх осіб. Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення. Пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави для зняття виконавцем арешту. Так, підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження". Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 ЗУ "Про виконавче провадження"). При цьому, чинним законодавством України не передбачено відкриття суб`єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. Матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 є працівником AT «Дніпрогаз» на підставі наказу від 01.10.2018 № 264к. Працівник AT «Дніпрогаз» ОСОБА_1 отримав лист AT «Дніпрогаз» від 13.08.2020 року про неможливість оплати відрахувань з заробітної плати у вигляді аліментів, починаючи з серпня 2020 року, через обставини, що не залежать від волі товариства. Зокрема повідомлялось, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Щербаковим Ігорем Миколайовичем 03.08.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62704083 із виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 року у справі №904/2732/18, виданого на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 року, на загальну суму 186 582 865,00 грн. Також було винесено постанови про арешт коштів та майна AT «Дніпрогаз». Водночас, 06.08.2020 року AT «Дніпрогаз» своїм платіжним дорученням намагалось оплатити відрахування аліментів з заробітної плати ОСОБА_1 на рахунок Дніпровського РВ ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області за виконавчим провадженням № 58910539 за липень 2020 року в сумі 1 846,12грн., з рахунку в АБ «Кліринговий дім» (Код ЄДРПОУ 2166382, МФО 300647), проте оплата була відхилена банком через накладення арешту на рахунки. Слід зазначити, що Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» 12.08.2020 року звертався до приватного виконавця з заявами № 490007.1-Сл-3172-0820 про закриття виконавчого провадження та № 533/17/1-02 про зняття арешту з рахунку на якому знаходяться кошти нараховані із заробітної пати працівникам АТ «Дніпрогаз» для виплати аліментів. Проте відповіді на направлені позивачем-2 заяви від відповідача не надійшли. Таку бездіяльність відповідача позивачі оскаржують в даній справі. Постанова про арешт коштів боржника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» ВП №62704083 від 03.08.2020 року прийнята до виконання 03.08.2020 року банком «Кліринговий дім». Наступного дня, Листом від 04.08.2020 року АБ «Кліринговий дім» на виконання статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повідомив приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова Ігоря Миколайовича, що всі арештовані рахунки можуть використовуватись клієнтом для виплати заробітної плати та податків, пов`язаних є їх виплатою. Отже в ході розгляду справи має бути надана оцінка діям відповідача з приводу того, чи правомірні дії приватного виконавця при накладенні арешту на рахунки позивача-2, які можуть використовуватись для виплати заробітної плати (зокрема позивачу-1). В силу норм Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці. З наведених норм права вбачається, що зобов`язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов`язаннями суб`єкта господарювання, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень. У разі виникнення у боржника зобов`язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19. Враховуючи те, що відповідач, отримавши від банку повідомлення з документальним підтвердженням (а саме виписку з банку) про те, що на арештованих рахунках боржника в АБ «Кліринговий дім» знаходяться кошти у вигляді заробітної плати, а також беручи до уваги встановлений Законом України «Про виконавче провадження» порядок звернення стягнення на заробітку плату боржника (фізичної особи), а також гарантоване чинним законодавством право фізичної особи на своєчасне отримання оплати праці, не вжив заходів щодо перевірки відповідних обставин та не вирішив питання зняття арешту з коштів боржника АТ «Дніпрогаз» в частині накладеного арешту на банківські рахунки, які використовуються клієнтом для виплати заробітної плати та податків, пов`язаних з її виплатою, дійсно відбулося порушення конституційних прав ОСОБА_1 та інших працівників АТ «Дніпрогаз» на своєчасне отримання винагороди за працю, а також відрахування платежів з неї, в тому числі аліментів, що може призвести до істотних ускладнень та навіть унеможливлення ефективного захисту прав або поновлення порушених чи оспорюваних прав ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся до суду. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, не вжиття заходів забезпечення позову дійсно може призвести до серйозних правових наслідків для позивача-1: ОСОБА_1 , оскільки у разі несплати аліментів, що відбувається не з його вини можливе накладення арешту на решту майна що тягне за собою притягнення останнього до кримінальної відповідальності за несплату аліментів, що відбувається не з його вини, а безпосередньо через неправомірні дії відповідача, можливе накладення арешту на нього, заборона виїзду за кордон та навіть притягнення до кримінальної відповідальності за несплату аліментів. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що мотивами, що вказують на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення у справі є факт відмови 06.08.2020 року банківської установи у перерахуванні коштів в рахунок відрахувань з заробітної плати найманих працівників АТ «Дніпрогаз» і реальна загроза в отриманні від банківської установи аналогічних відмов при виплаті працівникам наступних платежів - авансу та заробітної плати. Оскільки правомірність постанов приватного виконавця буде досліджуватись під час розгляду справи, то невжиття заходів забезпечення позову щодо зупинення спірних постанов державного виконавця може призвести до реальної загрози утруднення чи унеможливлення виконання в майбутньому рішення суду. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню. Аналіз обставин справи дає підстави для висновку, що застосування такого виду забезпечення позову в цій справі є ефективним та відповідає завданням адміністративного судочинства. Стосовно застосування з вказаним видом забезпечення позову також іншого виду - заборони відповідачу вчиняти дії з примусового виконання наказу суду та зупинити стягнення, слід зазначити, що ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено можливість застосування таких видів забезпечення позову. Матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області № 904/2732/18, виданого на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 року, неодноразово відкривались окремі провадження, зокрема, № 62704083, № 62863932, № 62897924, які включені у зведене виконавче провадження №62865522. Оскільки позовними вимогами є вимоги позивачів про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця щодо залишення без реагування заяв АТ «Дніпрогаз» від 12.08.2020 про зняття арешту та зобов`язання надати певну відповідь, а також вимоги про визнання протиправними дій приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 62704083, №62863932, № 62864019 та № 62897924 на підставі наказів Господарського суду до розгляду справим судом та набуття законної сили рішенням суду, то застосування вказаного виду забезпечення позову, а саме шляхом заборони відповідачу вчиняти дії з примусового виконання вищезазначеного наказу суду та зупинення стягнень за вищезазначеним наказом суду - є обґрунтованим, виваженим та ефективним заходом збереження існуючого стану спірних правовідносин до їх вирішення судом і відповідає цільовому призначенню процесуального інституту забезпечення позову в адміністративній справі. При цьому, забезпечення позову не дає підстав для висновку, що позовні вимогу мають бути задоволені. Оскільки саме в ході розгляду справи суд надає оцінку доказам і доводам сторін щодо можливості задоволення позовних вимог. При цьому, основним обов`язком виконавця залишаться обов`язок по примусовому виконанню рішення, яке набуло законної сили. Так, не виконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому. Рішення суду, яке набуло законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення. Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інструментом попереднього судового захисту, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, вжиття заходів забезпечення позову гарантуватиме у подальшому можливість виконання судового рішення у даній справі у разі ухвалення його на користь позивача без негативних наслідків для позивача, оскільки дії постанов приватного виконавця зупинені, отже відпаде і необхідність поновлення порушених прав позивача у майбутньому. При цьому таке забезпечення позову не спричиняє негативних наслідків і відповідачу в разі відмови в задоволенні позовних вимог. Щодо осіб, які подали апеляційні скарги (третя особа у справі Акціонерне товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (яке не є учасником справи, однак вважає що ухвалою суду порушено його права та обов`язки), то забезпечення даного позову дійсно для них може мати певні наслідки, як то одержання боргу з рахунків АТ «Дніпрогаз» не в даний час, а після ухвалення рішення по даній справі. З цього приводу слід зазначити, що предметом даного спору не є боргові правовідносини між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Акціонерним товариство "Укртрансгаз" та АТ «Дніпрогаз». Предметом спору є правовідносини між АТ "Дніпрогаз", ОСОБА_1 та приватним виконавцем Щербаковим І.М., тому в даних правовідносинах забезпечення позову є доцільним та обґрунтованим. Судом першої інстанції заява про забезпечення позову задоволена частково. Діючи в межах апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не перевіряє ухвалу суду в частині, в якій відмовлено в забезпеченні позову. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на результати розгляду справи, характер спірних відносин судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови виготовлено 27.11.2020. Головуючий суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова