Постанова 4851 № 520/3101/2020

Головуючий І інстанції: Спірідонов М.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2020 р. Справа № 520/3101/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Бершова Г.Є. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020, повний текст складено 19.06.20 по справі № 520/3101/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом Харків" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимоги, ВСТАНОВИВ: ТОВ "Автодом Харків" звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 23.12.2019 № 00000113305 на суму 33077,84 грн., рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 00001723305 від 23.12.2019 на суму 16538,92 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 позов задоволено. Скасовано вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 23.12.2019 № 00000113305 на суму 33077,84 грн. Скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 00001723305 від 23.12.2019 на суму 16538,92 грн. Відповідач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального, процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування зазначив, що судом першої інстанції не в повному обсязі з`ясовані обставини по справі, невірно надана оцінка доказам по справі. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судовим розглядом, у період з 20.11.2019 по 30.11.2019 фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведено фактичну перевірку з питань дотримання ТОВ «Автодом Харків» законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За результатами проведеної перевірки складено акт № 988/20-40-33-05-07/33207174 від 02.12.2019, яким зафіксовано порушення позивачем п. 1, п. 5 ст. 8, п. 1 ст. 7, п.п. 2.1. п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п. 8 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015, допустило заниження суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 33077,78 грн. На підставі зазначеного акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.12.2019 № 00000113305 на суму 33077,84 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 00001723305 від 23.12.2019 на суму 16538,92 грн. Зазначені вимога та рішення оскаржені позивачем у адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної фіскальної служби України, за наслідками розгляду якої рішенням № 4705/6/99-00-08-06-01-06 від 06.02.2020 Державна фіскальна служба України оскаржувані рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Не погодившись із вимогою та рішенням відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності нарахування позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо працівників з інвалідністю у період, що перевірявся. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно зі ст. 2 зазначеного Закону дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок встановлено ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI. Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI. Заходи впливу у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску та порядок стягнення недоїмок зі сплати єдиного внеску визначено положеннями ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI. Так, в основу оскаржуваних вимоги та рішення покладені висновки податкового органу щодо невірного нарахування зобов`язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку із безпідставним, на думку контролюючого органу, застосуванням позивачем ставки на рівні 8,41% стосовно певних працівників. Судовим розглядом встановлено, що у 2017-2018 у ТОВ "Автодом Харків" були працевлаштовані працівники із інвалідністю, що підтверджується відповідними довідками медико-соціальної експертної комісії: ОСОБА_1 з 09.10.2018, ОСОБА_2 з 07.11.2018 та з 01.11.2019, ОСОБА_3 з 01.12.2017. З огляду на наведені обставини ТОВ "Автодом Харків" стосовно вказаних працівників нараховувався та сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ставкою 8,41 %. Відповідно до ч. 13 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб-підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю. Таким чином, єдиним критерієм сплати єдиного внеску у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб є наявність працюючої особи з інвалідністю. На підставі викладеного колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції щодо правомірного нарахування позивачем єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо працівників з інвалідністю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за ставкою 8,41%, оскільки зазначений статус вказаних осіб у період, за який проведено нарахування такого внеску, підтверджений у ході судового розгляду. Таким чином, оскаржувані вимога та рішення Головного управління ДПС у Харківській області прийняті на підставі хибних висновків щодо порушення позивачем чинного законодавства при нарахування єдиного внеску, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що при проведенні перевірки позивачем працівникам Головного управління ДПС у Харківській області надано незавірені належним чином копії довідок МСЕК на підтвердження інвалідності працівників висновків суду щодо наявності у позивача підстав нарахування єдиного внеску за спірною ставкою у період, що перевірявся, не спростовують, оскільки відповідно до положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" підставою для застосування спірної норми є лише є наявність працюючої особи з інвалідністю. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2020 по справі № 520/3101/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов І.С. Чалий