Постанова 4851 № 520/1688/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2020 р.Справа № 520/1688/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.05.20 року по справі № 520/1688/2020 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування вимоги, ВСТАНОВИВ: Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 13.11.2019 №Ф-29382-58 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 137348,85 грн., яка утворилася за період 2018 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувана вимога є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у відповідача були відсутні правові підстави для формування та направлення оскаржуваного рішення, з підстав того, що на момент формування вимоги у позивача податковий борг був відсутній. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Харківській області від 13.11.2019 №Ф-29382-58 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 137348,85 грн. яка утворилася за період 2018 року. Стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області суму сплаченого судового збору у розмірі 1373,50 грн. (одна тисяча триста сімдесят три гривні 50 копійок). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач, з 01.11.2013 зареєстрована як фізична особа-підприємець, здійснює господарську діяльність відповідно до КВЕД 79.11 - діяльність туристичних агентств. З 03.11.2013 позивач перебуває на обліку органів доходів і зборів як платник єдиного податку ІІІ групи. Контролюючим органом у відношенні позивача винесено вимогу від 13.11.2019 №Ф-29382-58 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 137348,85 грн. 11.12.2019 позивач скористався своїм правом на оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2019 №Ф-29382-58 шляхом звернення до Державної податкової служби України зі скаргою, яка рішенням Державної податкової служби України від 14.01.2020 №1624/6/99-00-08-01-01-06 залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне. Так, відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України Під податковим боргом при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Статтею 59 Податкового кодексу України, визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Як свідчать матеріали справи, оскаржувана в спірних правовідносинах вимога сформована контролюючим органом на підставі раніше прийнятої відповідачем податкової вимоги від 13.03.2019 № Ф-29382-58 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 137596,31 грн., яка виникла станом на 28.02.2019, з зв`язку зі зменшенням боргу. Сума визначена у вимозі від 13.11.2019 №Ф-29382-58 у меншому розмірі, а саме 137348,85 грн., ніж у вимозі від 13.03.2019 № Ф-29382-58 у розмірі 137596,31 грн., з урахуванням поточних платежів, проведених позивачем, що підтверджується обліковою карткою платника податків позивача, наявної в матеріалах справи. Крім того, податкова вимога від 13.03.2019 № Ф-29382-58 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 137596,31 грн., яка виникла станом на 28.02.2019 та на підставі якої прийнято оскаржувану по даній справі вимогу №Ф-29382-58 від 13.11.2019 позивачем була оскаржена в судовому порядку. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.09.2019 по справі №520/7582/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020, адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківської області про скасування вимоги про сплату боргу задоволено, скасовано вимогу Головного управління ДФС у Харківської області від 13.03.2019 року №Ф-29382-58 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 137596,31 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що вимога від 13.03.2019 року № Ф-29382-58 винесена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки зобов`язання зі сплати єдиного внеску позивачем виконані вчасно, у встановлені Законом терміни для такої сплати, а помилка при заповнені таблиці не може слугувати підставою для нарахування недоїмки. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тобто, з урахуванням положень ч. 4 ст. 78 КАС України, протиправність вимоги Головного управління ДФС у Харківської області від 13.03.2019 року № Ф-29382-58 встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, у зв`язку з чим вказана обставина не потребує доказування. Враховуючи, що вимога Головного управління ДФС у Харківської області від 13.03.2019 № Ф-29382-58 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у розмірі 137596,31 грн., на підставі якої Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнята вимога №Ф-29382-58 від 13.11.2019 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 137348,85 грн., яка утворилася за період 2018 року, скасована та у позивача відсутня узгоджена сума податкового боргу, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскаржувана в спірних правовідносинах податкова вимога є протиправною та підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства. Враховуючи, що відповідачем не доведено належними доказами наявності підстав для прийняття вимоги від 13.11.2019 №Ф-29382-58 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 137348,85 грн., відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року по справі №520/1688/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)С.С. Рєзнікова Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 31.07.2020 року