Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 166/714/19
від 24.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 166/714/19 пров. № А/857/11973/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 17 вересня 2020 року про залишення заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ратнівської селищної ради Ратнівського району Волинської області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - суддя (судді) в суді першої інстанції Лозицький С.О., місце ухвалення рішення смт. Ратне, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 166/714/19, оскільки судом за наслідками розгляду справи не вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме, судового збору в сумі 1921 грн та 8100 грн витрат, пов`язаних із прибуттям до суду із місця відрядження в Херсонскій області, а також коштів в сумі одна гривня для відшкодування завданої незаконним рішенням посадових осіб Ратнівської селищної ради моральної шкоди. На підтвердження витрат до заяви додано: копію документа, що підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги та довідку про стан здоров`я. Ухвалою Ратнівського районного суду Волинської області від 17 вересня 2020 року заяву позивача залишено без розгляду. Ухвала мотивована тим, що під час розгляду справи по суті до ухвалення судового рішення доказів про понесення позивачем витрат суду не надано, як і не подано ні позивачем, ні його представником відповідної заяви, а тому суд не міг вирішити питання про такі судові витрати. Також не подано заяви про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у зв`язку із неможливістю надати їх з поважних причин до закінчення розгляду справи по суті. Також, на думку суду першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують поважність пропуску строку позивачем. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, заявник подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити вимогу позивача щодо стягнення судових витрат в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ним на підтвердження сплати судового збору надано оригінал квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Ратнівського районного суд Волинської області від 24 вересня 2019 р. В зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, колегія суддів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 23 березня 2020 року позов ОСОБА_1 до Ратнівської селищної ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову адміністративної комісії Ратнівської селищної ради Волинської області про накладення адміністративного стягнення від 14.05.2019 року на ОСОБА_1 за ст. 186 Кодексу України про адміністративні правопорушення і провадження у справі закрито. 28 квітня 2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у даній справі, оскільки судом не вирішено питання про розподіл судових витрат. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що не відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. До порушення такого 15-денного строку і зводяться доводи суду першої інстанції при залишенні заяви без розгляду. Разом з тим, підпунктом 2 пункту 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18 червня 2020 року (далі Закон № 731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Таким чином, законодавцем передбачено обмеження строку, встановленого відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02 квітня 2020 року до 16 липня 2020 року), який закінчуються через 20 днів після набрання чинності Закону № 731-IX. Враховуючи, що Закон №731-IX набрав чинності 17 липня 2020 року, всіма кінцевими процесуальними строками, відлік яких почався під час дій карантину, стало 06 серпня 2020 року. Наведене свідчить про те, що заява щодо ухвалення додаткового рішення заявником подана в межах спеціального процесуального строку, зумовленого встановленням карантинних обмежень на території України. У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів не погоджується з твердженням суду першої інстанції щодо недотримання строку, встановленого статтею 139 КАС України щодо звернення із заявою про розподіл судових витрат та щодо відсутності змін діяльності суду у період карантинних обмежень, які б могли завадити заявнику звернутися до суду, що, на думку суду першої інстанції, є підставою неврахування спеціальних норм законодавства, спрямованих на захист прав сторін у справі під час дії карантинних обмежень. Також колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів сплати скаржником судового збору за подання апеляційної скарги є передчасними, оскільки в матеріалах справи наявна квитанція, що підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Ратнівського районного суд Волинської області від 24 вересня 2019 р. (а.с. 139, т.1) Наведене свідчить про неповноту дослідження судом першої інстанції всіх матеріалів та обставин справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального справа, що призвело до неправильного вирішення питання, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а не ухвалювати нове рішення, яким задовольняти заяву про ухвалення додаткового рішення, як цього просить скаржник у своїй апеляційній скарзі. Разом з тим, необхідно зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Як видно з норми вищенаведеної статті, законодавець встановлює обмеження щодо повноважень судів в ухваленні додаткового рішення, зокрема вказує, що лише суд, який ухвалив судове рішення може ухвалювати додаткове, а отже, у даному випадку апеляційний суд позбавлений права ухвалювати рішення щодо розподілу судових витрат. Керуючись статтями 308, 311, 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 17 вересня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 166/714/19 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді В. В. Святецький Л. Я. Гудим Повне судове рішення складено 27.11.2020 року