Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/76/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 460/76/20 пров. № А/857/5387/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної установи "Городоцький виправний центр №131" на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Державної установи "Городоцький виправний центр №131" про стягнення коштів, - суддя (судді) в суді першої інстанції Борискін С.А., справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, місце ухвалення рішення м. Рівне, дата складання повного тексту рішення: 04.03.2020 року, ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до суду з позовом до Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" про стягнення з Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника, в сумі 918330,08 грн. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року позов задоволено повністю. Стягнуто на користь бюджету з Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)", яка має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, податкову заборгованість у загальному розмірі 918330 (дев`ятсот вісімнадцять тисяч триста тридцять) грн. 08 коп. та перераховано на рахунок: НОМЕР_1 . Рішення мотивоване тим, що податкова вимога форми "Ю" від 25.03.2019 № 85396-50 на суму податкового боргу 918765,51 грн не була задоволена і у встановленому порядку не оскаржувалась. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує помилковістю встановлення контролюючим органом дат та сум сплати податку до бюджету, визначення періодів порушення граничного строку сплати податкового зобов`язання та застосування методології нарахування пені. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за даними обліку позивача за ДУ "Городоцький виправний центр (№131)" рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, в сумі 918330,08 грн. (пеня та штрафні санкції), що виник на підставі податкових повідомлень-рішень. Вказані обставини підтверджуються розрахунком виникнення податкової заборгованості по нарахованих (донарахованих) сумах згідно карток особових рахунків відповідача (а.с.5), інформацією про банківські рахунки відповідача (а.с.9-10), податковим повідомленням-рішенням від 16.01.2019 №0000101305 з розрахунком податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства за наслідками документальної перевірки ДУ "Городоцький виправний центр №131" та доказами їхнього надіслання і вручення відповідачу (а.с.11-17), витягом з картки особового рахунку платника податків (а.с.18), довідкою про стан розрахунків з бюджетом згідно карток особових рахунків (а.с.19). Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач у встановлений законодавством строк не сплатив податковий борг у розмірі 918330,08 грн. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що не відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до абз. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до п. 57.3 ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Виходячи з вищенаведених норм, обов`язковою умовою стягнення коштів з рахунків боржника є узгодженість суми податкового зобов`язання, що, зокрема, означає відсутність даних про оскарження боржником рішення контролюючого органу, на підставі якого сформоване таке зобов`язання. Разом з тим, відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, податкове повідомлення-рішення від 16.01.2019 № 0000101305 про збільшення суми грошового зобов`язання, податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 918381,06 грн, з якого 733308,53 грн штрафні (фінансові) санкції та 185072,53 грн пеня, скасоване рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 460/1903/20, а отже таким, що набрало законної сили. Враховуючи той факт, що заборгованість у спірних правовідносинах виникла на підставі вищенаведеного скасованого податкового повідомлення-рішення від 16.01.2019 № 0000101305, правові підстави для стягнення коштів платника податків відпали, а тому колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Державної установи "Городоцький виправний центр (№131)" податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника, в сумі 918330,08 грн. Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи на адресу суду надійшла заява скаржника про закриття провадження у даній справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів вважає неможливим задовольнити таку заяву, виходячи з наступного. Пункт 7 ч. 1 ст. 238 КАС України, на який посилається відповідач, передбачає підстави закриття провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили. З аналізу вказаної норми вбачається, що її положення застосовуються до справ, за позовами фізичних та юридичних осіб з приводу оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, в той час як позивачем у спірних правовідносинах є суб`єкт владних повноважень, а предметом спору є стягнення коштів за податковим боргом. З огляду на вищевикладене, положення п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України не можуть бути застосовані при розгляді справ за позовом суб`єкта владних повноважень, до яких відноситься дана справа, а відтак, клопотання відповідача про закриття провадження задоволенню не підлягає. Колегія суддів, керуючись статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, якою неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права встановлено підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції. Також колегія суддів, керуючись вимогами ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, вважає за необхідне присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Державної установи "Городоцький виправний центр №131" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 20 662 (двадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 43 коп. Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: В задоволенні клопотання Державної установи "Городоцький виправний центр №131" про закриття провадження відмовити. Апеляційну скаргу Державної установи "Городоцький виправний центр №131" задовольнити. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2020 року у справі № 460/76/20 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Державної установи "Городоцький виправний центр №131" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 20 662 (двадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 43 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 27.11.2020 року