Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/591/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 260/591/20 пров. № А/857/11274/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року, головуючий суддя Плеханова З.Б., ухвалене о 13:23 год. у м. Ужгород, повний текст якого складено 10.08.2020 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В: В березні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУНП в Закарпатській області, в якому просив визнати протиправними (незаконними) дії Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; визнати протиправними (незаконними) та скасувати: - наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 12.02.2020 року № 434 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 ; - наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, підписаний начальником - Канцідайло О. від 12.02.2020 року № 39 о/с по особовому складу щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській; стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 13.02.2020 року до набрання рішенням суду законної сили. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що висновок службового розслідування не містить доказів, які б реально свідчили про вчинення ним будь-якого дисциплінарного проступку. Всупереч п. 4 р. 5 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом № 893 від 07.11.2018 року, службовим розслідуванням не встановлено жодної із обставин, які є основними для вирішення питання про притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Під час проведення службового розслідування, позивача позбавлено права участі у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії та права користуватися правничою допомогою, послугами представника, гарантованих ч. 5, 6 п. 2 р. 4 Порядку. Вказував на те, що при прийнятті оскаржених рішень відповідачем не враховано те, що звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Враховуючи вищевикладене позивач вважав винесення Наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 12.02.2020 року № 434 та наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 12.02.2020 року № 39 о/с "По особовому складу" про звільнення з національної поліції безпідставним і таким, що підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на раніше займаній посади з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправним та скасовано п. 1 Наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 12.02.2020 року №434 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 12.02.2020 року № 39 о/с "По особовому складу" щодо звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); поновлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на службі в Національній поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській; стягнуто з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (вул. Ф.Ракоці, буд.13, м. Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 40108913) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 13 лютого.2020 року до 03 серпня 2020 року в розмірі 72749,0 (сімдесят дві тисячі сімсот сорок дев`ять грн. 00 коп.) грн.; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на службі в Національній поліції на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області; допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (вул. Ф.Ракоці, буд.13, м.Ужгород, Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ 40108913) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за час вимушеного прогулу грошового забезпечення за один місяць в розмірі 13170,00 (тринадцять тисяч сто сімдесят грн. 00 коп.). Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУНП в Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржених наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом. Поведінка позивача призвела до підриву авторитету ОВС, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що ,відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, присяги працівника поліції. Застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовано обґрунтовано, розсудливо та співмірно з тяжкістю вчиненого ним дисциплінарного проступку та цілями, на досягнення якого воно спрямоване. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач проходив службу в Національній поліції України на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області до 12 лютого 2020 року. Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі - ГУНП в Закарпатській області) "Про створення дисциплінарної комісії та проведення службового розслідування" від 10.02.2020 року №408 було призначено службове розслідування за фактом неправомірних дій окремих поліцейських Тячівського ВП ГУНП. За результатами проведеного службового розслідування складено Висновок про результати службового розслідування від 11.02.2020 року (надалі у тексті - Висновок),затверджений начальником начальника ГУНП в Закарпатській області (а.с. 48-60). Як видно із вказаного висновку, за результатами дисциплінарного провадження встановлено наступне. 09.02.2020 року о 12.35 год. до чергової частини Мукачівського ВП ГУНП надійшла інформація від т.в.о. начальника Мукачівського ВП майора поліції К.. Романюка про те, що йому зателефонував гр. ОСОБА_2 , який представився депутатом Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади (партія-Єдиний Центр) та повідомив, що в м. Мукачеві патрулі Національної гвардії, які несуть службу спільно з працівниками поліції, здійснюють перевірку документів, що посвідчують особу у громадян, а у разі відсутності при собі вказаних документів за недоставляння їх до відділу поліції вимагають грошову винагороду. Вказану подію зареєстровано в ITC ІПНП (ЄО) Мукачівського ВП ГУНП від 09.02.2020 року № 1445. У ході службового розслідування встановлено, що відповідно до наказу ГУНП № 394 від 07.02.2020 року на території м. Мукачева у період з 09.02.2020 року до 01.03.2020 року проводяться профілактичні заходи, спрямовані на стабілізацію криміногенної ситуації. Також до охорони громадського порядку в даному населеному пункті, відповідно до запиту керівництва ГУНП в Закарпатській області до начальника Західного територіального управління Національної гвардії України від 08.02.2020 року № 231/106/01/8-2020, залучені військовослужбовці 8 окремого оперативного полку Національної гвардії України ім. Івана Бріуна (в/ч 3028, розташована в м. Калинівка, Вінницької області). До несення служби, згідно розстановки сил та засобів Мукачівського відділу поліції, заступив дільничний офіцер поліції сектору превенції Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був визначений старшим спільного з військовослужбовцями Національної гвардії наряду у складі прапорщика ОСОБА_3 та старшого сержанта ОСОБА_4 . Рухаючись до визначених місць несення служби наряди дійшли до пл. Миру, де неподалік готелю Зірка ОСОБА_5 зупинив для перевірки документів гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 . Після проведеної перевірки та встановлення анкетних даних вказаного громадянина, з його слів, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у зв`язку із відсутністю підстав для затримання та доставляння ОСОБА_9 до Мукачівського відділу поліції, відпустили його та відійшли до іншого спільного наряду, який в цей час знаходився неподалік. В подальшому до гр. ОСОБА_9 підійшов ОСОБА_10 який, зі слів гр. ОСОБА_9 , став вимагати та в подальшому отримав від нього грошові кошти в сумі 200 гривень за недоставляння останнього до відділу поліції, у зв`язку з відсутністю у нього при собі документів, що посвідчують особу. Факт отримання неправомірної вигоди В. Волосом було зафіксовано на камері відеоспостереження Безпечне місто, розташованої на площі Миру в м. Мукачево, яке опубліковано в Інтернет мережі на сайті Mukachevo. net. У подальшому ОСОБА_10 разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ОСОБА_13 пішли на визначений маршрут патрулювання. 10.02.2020 року прокуратурою Закарпатської області відомості за даним фактом було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020070000000074 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_10 в порядку ст. 208 КПК України не затримувався, повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення йому не вручалося, запобіжний захід не обирався. З даного приводу були опитані на надавали свої пояснення наступні громадяни: ОСОБА_14 , гр. ОСОБА_15 , військовослужбовці ОСОБА_16 та С. ОСОБА_17 . Опитані ОСОБА_18 та ОСОБА_19 повідомили, що під час перевірки гр. ОСОБА_9 останній показав поліцейським та військовослужбовцям, які входили до складу іншого наряду, вміст свого пакету. Після цього, ОСОБА_19 продовжив робити запис у свій контрольний листок, а після його заповнення здійснював спостереження за громадянами та забезпечував охорону публічного порядку. Також ОСОБА_18 та ОСОБА_19 зазначили, що вони не бачили, щоб ОСОБА_10 спілкувався один на один з гр. ОСОБА_20 . Також їм не відомі будь-які відомості щодо отримання грошових коштів поліцейськими або військовослужбовцями НГУ. Опитані у ході службового розслідування працівники поліції ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_5 заперечили факт вимагання та отримання будь-якої грошової винагороди від громадян міста, за час несення служби 09.02.2020 у м. Мукачеві, та зазначили, що про відомості такого змісту їм нічого не відомо. Крім цього, ОСОБА_21 зазначив, що під час несення служби жодних грошових коштів нікому не повертав і про зазначені відомості йому нічого не відомо. Таким чином, негідна поведінка та неправомірні дії ОСОБА_23 призвели до скоєння надзвичайної події, яка викликала значний суспільний резонанс у суспільстві і була широко висвітлена у значній кількості в Інтернет виданнях, а саме: http://www.mukachevo.net/ua/ тощо. Допущені ОСОБА_24 та ОСОБА_25 порушення стали можливими внаслідок їх неналежного ставлення до виконання своїх службових обов`язків, ігнорування вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, недотримання вимог ст. 18, 64 Закону України від 02.07.2015 року № 580-УІІІ Про Національну поліцію, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, пунктів 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 року № 100, що проявилось у приховуванні від обліку кримінального правопорушення, вчиненні неправомірних дій відносно гр. ОСОБА_9 , неінформуванні керівництва Мукачівського ВП ГУНП та служби 102 щодо повідомлення гр. П. Куза про неправомірні дії відносно гр. ОСОБА_9 , порушенні присяги працівника поліції, скоєнні вчинку, який компрометує їх як поліцейських, а також наданні неправдивих відомостей у ході службового розслідування, з метою уникнення від відповідальності. Також у ході службового розслідування встановлено, що у липні 2019 року комісією ГУНП в Закарпатській області на підставі наказу ГУНП від 09.07.2019 року № 1335 проводилося службове розслідування за фактами викладеними у рапорті начальника УПД ГУНП полковника поліції Р. Уса про те, що під час моніторингу інтернет-мережі Фейсбук було виявлено відеоролик в якому показано конфлікт між невідомим громадянином та дільничними офіцерами поліції Тячівського ВП ГУНП майором поліції В. Волосом та майором поліції ОСОБА_26 . У ході конфлікту громадянин стверджував, що ОСОБА_10 та ОСОБА_27 отримали неправомірну вигоду в розмірі 1000 гривень від мешканця села Вільхівка, Тячівського району. За результатами проведеного службового розслідування було підготовлено висновок та дисциплінарним наказом ГУНП від 08.08.2019 року № 1547 прийнято рішення про звільнення дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_23 зі служби в поліції, у відповідності до підпункту 7 пункту з ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. У подальшому наказом ГУНП області від 12.08.2019 року № 167 о/с відповідно до частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію України майора поліції ОСОБА_23 з 13.08.2019 року було звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). На виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року по адміністративній справі № 260/1250/19 наказом ГУНП області від 23.12.2019 року № 279 о/с ОСОБА_10 був поновлений на службу та призначений на посаду дільничного офіцера поліції Тячівського ВП ГУНП. Вказане рішення Закарпатського адміністративного суду, оскаржене Головним управлінням області, зокрема 15.01.2020 року подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2020 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року без змін. Таким чином, відповідно до статті 19 Дисциплінарного статут Національної поліції України, враховуючи, що рішення суду в частині зняття попереднього дисциплінарного стягнення не вступило в законну силу, обставиною, що обтяжує вину ОСОБА_23 являється вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення. На підставі викладеного зроблено висновок, що за грубе порушення службової дисципліни, порушення вимог : - пункту 1, підпунктів 1, 2, 3 пункту з статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-УІІ, пунктів 1, 2, 3 статті 18, статті 64 ЗУ Про Національну поліцію, абзаців 1, 2, З, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179, пунктів 6, 7 розділу II Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 року № 100, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893, що проявилось у приховуванні від обліку кримінального правопорушення, вчиненні неправомірних дій відносно гр. ОСОБА_9 , неінформуванні керівництва Мукачівського ВП ГУНП та служби 102 щодо повідомлення гр. П. Куза про неправомірні дії відносно гр. ОСОБА_9 , порушенні присяги працівника поліції, скоєнні вчинку, який компрометує його як поліцейського, а також наданні неправдивих пояснень у ході службового розслідування, дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 , у відповідності до підпункту 7 пункту З статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, звільнити зі служби в поліції. За наслідками розгляду даного службового розслідування 12.02.2020 року ГУНП було винесено наказ №434 : - за грубе порушення службової дисципліни, порушення вимог пункту 1, підпунктів 1, 2, з пункту з статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-УІІ, - пунктів 1, 2, 3 статті 18, статті 64 ЗУ Про Національну поліцію, - абзаців 1, 2, З, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179, - пунктів 6, 7 розділу II Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 08.02.2019 року № 100, - пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року № 893, що проявилось у приховуванні від обліку кримінального правопорушення, вчиненні неправомірних дій відносно гр. ОСОБА_9 , неінформуванні керівництва Мукачівського ВП ГУНП та служби 102 щодо повідомлення гр. П. Куза про неправомірні дії відносно гр. ОСОБА_9 , порушенні присяги працівника поліції, скоєнні вчинку, який компрометує його як поліцейського, а також наданні неправдивих пояснень у ході службового розслідування, дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_1 , у відповідності до підпункту 7 пункту З статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-УІІІ, звільнити зі служби в поліції. (а.с.5-8). Наказом ГУНП в Закарпатській області № 39 о/с від 12.02.2020 року відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію, звільнено зі служби в поліції за п. 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області - з 12 лютого 220 року. (а.с.9). Крім того, судом встановлено, що 08.08.2019 року позивача вже було звільнено відповідачем з органів поліції за аналогічними звинуваченнями. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року в справі № 260/1250/19 визнано протиправними дії відповідача щодо звільнення позивача , накази ГУНП в Закарпатській області № 1547 від 08.08.2019 року та № 167 о\с від 12.08.2019 року скасовано, допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді. 18 березня 2020 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду №260/1250/19 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області залишено без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року в справі № 260/1250/19 - без змін. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що окрім підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 ККУ, ознак будь-якого іншого діяння, яке б підпадало під ознаки проступку, що дискредитує звання органів внутрішніх справ, та могло б бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, висновок службового розслідування не містить. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначені Законом №580-VIII, який набув чинності 07.11.2015 року (далі Закон № 580). У відповідності до пунктів 1, 2 ст. 18 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ст. 19 Закону № 580). Згідно із ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України Про Національну поліцію, зобов`язує поліцейського, зокрема, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст. 11 Дисциплінарного статуту). Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Наказом Міністерства внутрішніх справ України №893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок). Як встановлено пунктом 2 розділу IV Порядку поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має інші права, визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (п. 5 розділу IV Порядку № 893). Пунктом 1 розділу V Порядку передбачено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Згідно із п. 4 розділу V Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Отже, мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника НП і його ставлення до вчиненого. Зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу (п. 1 розділу V Порядку). Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Також наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських, відповідно до яких під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: - неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; - професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; - поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; - у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; - неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України Про Національну поліцію, Про запобігання корупції та іншими актами законодавства України; - виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; - поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; - контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; - мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; - дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; - зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; - інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами відповідача ініційоване службове розслідування, результати якого, стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів. Зі змісту оскарженого наказу ГУ НП в Закарпатській області від 12.02.2020 року № 434 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Тячівського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області видно, що до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення ст. 18 Закону України Про Національну поліцію. Також колегія суддів звертає увагу на те, що матеріалами службового розслідування не встановлено порушення позивачем підпунктів 1, 2, 3, 5 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, про що вказано в оскаржених наказах. Матеріали службового розслідування також не містять доказів того, що позивачем не було виявлено, а також він не отримував інформацію від ОСОБА_28 (в даному випадку щодо вимагання або отримання грошей від ОСОБА_29 ) про кримінальне правопорушення чи іншу подію, чи звернення до нього громадян із заявою, самостійно не виявляв з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, а тому у нього був відсутній обов`язок невідкладно, але не пізніше 24 годин рапортом доповісти про це керівникові органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов`язки. Доказів протилежного матеріали справи не містять. Колегія суддів зазначає, що матеріалами службового розслідування не доведено наявності вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку та не конкретизовано, в чому ж саме полягає порушення позивачем вимог Закону України Про Національну поліцію, Правил етичної поведінки поліцейських, Інструкції порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, які дії в їх порушення вчинив чи не вчинив позивач. Висновок службового розслідування містить лише опис вчиненого позивачем корупційного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, а причини та умови вчинення дисциплінарного проступку не встановлені. В оскарженому Наказі № 434 від 10.02.2020 року зазначено, що прокуратурою Закарпатської області відомості про дану подію внесено до ЄРДР під № 42020070000000074 за ч. 3 ст. 368 КК України. Вирішення питання про звільнення позивача зі служби в поліції за відсутності ознак вчинення ним дисциплінарного поступку, можливе тільки після встановлення обставин причетності його до скоєного злочину по кримінальному провадженню Вина позивача у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, наразі не доведена. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що окрім підозри у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.3 ст. 368 ККУ, не підтвердженої у встановленому законом порядку, ознак будь-якого іншого діяння, яке б підпадало під ознаки проступку, що дискредитує звання органів внутрішніх справ, та могло б бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, висновок службового розслідування не містить, через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню. Крім цього, згідно із ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права. Так, у п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322,325 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2020 року у справі №260/591/20 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 27.11.2020 року.