Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/1605/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 380/1605/20 пров. № А/857/11919/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Копанишин Х.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року про закриття провадження у справі, головуючий суддя Гулик А.Г., постановлена о 11:57 год. у м. Львові, повний текст якої складено 11.09.2020 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування перереєстрації автомобіля,- В С Т А Н О В И В: В лютому 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до РСЦ МВС в Івано-Франківській області, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просив зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Івано-Франківській області скасувати перереєстрацію автомобіля марки Renault, модель Scenic, 1998 року випуску, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , тип легковий універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , проведену 12.03.2017 року в територіальному сервісному центрі 2641 Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області; зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Івано-Франківській області відновити реєстрацію автомобіля марки Renault, модель Scenic, 1998 року випуску, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , тип легковий універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_2 за ОСОБА_1 , який належить йому на праві власності згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 13.01.2017 року РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України у Львівській області. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування перереєстрації автомобіля. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржена ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що предметом доказування в даній справі є обставини, що підтверджують протиправність прийнятого відповідачем рішення про зняття з обліку транспортного засобу, яке за своєю природою є рішенням суб`єкта владних повноважень та повинне прийматись в порядку, на підставі та у спосіб, визначений законом. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у справі виник між позивачем та ОСОБА_3 щодо речових прав на автомобіль. Вимоги щодо скасування перереєстрації автомобіля та відновлення попередньої є похідними за своїм характером та залежать від вирішення питання щодо речового права на автомобіль. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного. Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що «судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом. Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Матеріалами справи підтверджено, що підставою для звернення до суду із даним позовом стала протиправна перереєстрація автомобіля здійснена 21.03.2017 року на підставі договору комісії від 13.03.2017 року № 3676/17/000621, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ СТО АВТОТОРГСЕРВІС, та договору купівлі-продажу від 13.03.2017 року № 3976/17/000621, укладеного між ОСОБА_3 та ТзОВ СТО АВТОТОРГСЕРВІС, в результаті чого видано свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 і присвоєно номерний знак НОМЕР_5 . Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем оскаржують дії відповідача щодо правомірності перереєстрації транспортного засобу марки Renault модель Scenic, 1998 року випуску, шасі (кузов) № НОМЕР_1 , тип легковий універсал В, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Аналіз зазначених обставин справи та норм права дає підстави вважати, що спір у цій справі пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, а не стосується захисту його приватного інтересу. Покликання суду попередньої інстанції на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 31.10.2018 року у справі №340/726/15 є помилковими, оскільки предметом позову у вказаній справі є визнання права власності транспортного засобу за позивачем, і як наслідок скасування реєстрації транспортного засобу. Відтак, даний спір належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновок суду першої інстанції про закриття провадження у справі є передчасним. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд попередньої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі, чим допустив порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року про закриття провадження у справі №380/1605/20 скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 27.11.2020 року.