LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854400/3344/20

від 17.11.2020 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 листопада 2020 р.м. ОдесаСправа № 400/3344/20 Категорія: 105000000 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т.О. Місце ухвалення: м. Миколаїв Дата складання повного тексту: 09.09.2020 р. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. при секретарі Рощіній К.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС", про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., третя особа товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ФІНФОРС", про визнання протиправною та скасування постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62703033 від 03 серпня 2020 року. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а у постанові про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем зазначена його адреса реєстрації: АДРЕСА_2 . Позивач зазначає, що будь-якого майна у м. Києві у нього немає. Місце проживання позивача не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться в Єдиному реєстрі приватних виконавцем України. Виконавчий документи у виконавчому провадженні прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження його майна. Відповідно до п.10 ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ без прийняття до виконання стягувачу, оскільки виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що оскільки у виконавчому написі нотаріуса, який є виконавчим документом та у заяві стягувача адреса проживання боржника зазначена АДРЕСА_2 . Місце проживання, перебування боржника розташоване в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність. Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено обов`язок приватного виконавця проводити виконавчі дії, спрямовані на перевірку будь-якої інформації стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Третя особа ТОВ "ФІНФОРС" пояснення суду не надало. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Дорошкевич В.Л. (вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс 71-А, Київ2, Лівобережна Частина Києва, Київ, 02002) про визнання протиправною та скасування постанови від 03 серпня 2020 року ВП №62703033 - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги: - відповідачем не додержано вимоги ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" та без достатніх на те правових підстав відкрито виконавче провадження не за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи або знаходження його майна, тобто, відповідач прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців; - на підтвердження позовних вимог позивачем надано копію паспорту громадянина України, з якого вбачається, що ОСОБА_1 з 13 вересня 2005 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Будь-якого майна на території міста Києва ОСОБА_1 не має, доказів зворотного відповідачем не надано; - за адресою, яка вказана у виконавчому написі №8020 від 03 липня 2020 року приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., як місце фактичного проживання, ОСОБА_1 ніколи не проживав та не перебував. Доказів зворотного матеріали справи не містять. У відзиві приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. на апеляційну скаргу вказується, що Учасники справи в судове засідання апеляційного адміністративного суду не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином. Враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова. Судова колегія, у відповідності до ч.2 ст. 313 КАС України, визнає можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: 31 липня 2020 року представник ТОВ "Фінфорс" звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. із заявою про примусове виконання рішення - виконавчого напису. У заяві представник ТОВ просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису за місцем проживання (перебування) боржника. Адреса боржника зазначена: місце реєстрації, АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 . Вказані адреси проживання та реєстрації боржника були і у виконавчому написі. Постановою Приватного виконавця Дорошкевич В.Л. від 03 серпня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП №62703033 з виконання виконавчого напису №8020, виданого 03 липня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_2 заборгованість у сумі 12 357,50 грн. за договором споживчого кредиту. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку, виконавчий документ подано, зокрема, за місцем проживання (перебування боржника - фізичної особи) позивача, зазначеної стягувачем в заяві про відкриття виконавчого провадження та у виконавчому документі, на який розповсюджується діяльність приватного виконавця (відповідача по справі), що є достатнім для прийняття виконавчого документа до виконання, оскільки законодавством перевірка місцезнаходження боржника приватним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження не передбачена. У приватного виконавця відсутній обов`язок щодо перевірки правдивості викладених стягувачем відомостей про місце знаходження боржника. Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 3 ч.1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів. Частинами 1 та 2 ст. 5 Закону №1404-VІІІ встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених ст. 3 цього Закону. Згідно з ч.2 ст. 24 Закону №1404-VIIІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02 червня 2016 року №1403-VIII (далі Закон №1403-VIII). Згідно зі ст. 1 цього Закону примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців. Відповідно до п.4 ч.2 ст. 23 Закону №1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. Частинами 1 та 2 ст. 25 Закону №1403-VIII визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя; приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Пунктом 1 Розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 (далі Інструкція №512/5) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення. Згідно з п.4 Розділу ІІІ Інструкції №512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених ч.4 ст. 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред`явлення виконавчого документа. Пунктом 10 ч.4 ст. 4 Закону №1404-VIIІ передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Відповідно до п.5 Розділу ІІІ Інструкції №512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Згідно з п.10 Розділу ІІІ Інструкції №512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених ст. 24 Закону. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон №1404-VIII визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, право приватного виконавця відкрити виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює свою діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Таким чином, якщо місце проживання, перебування боржника фізичної особи або місце знаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та, відповідно, на яку розповсюджується компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання. В протилежному випадку - виконавчий документ повертається стягувачу приватним виконавцем без прийняття його до виконання як такий, що пред`явлений не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 . Місце реєстрації позивача в Миколаївській області також підтверджено договором про надання кредиту №609182-А від 19 липня 2019 року, укладеному з ТОВ "СС Лоун" (правонаступником якого є ТОВ "Фінфорс". Водночас, приймаючи виконавчий документ до свого виконання, відповідач виходив з того, що у виконавчому написі №8020 від 03 липня 2020 року, що виданий приватним нотаріусом Житомирськоо нотаріального округу Гораєм О.С., вказано місце проживання боржника АДРЕСА_2 . Однак, ОСОБА_1 не проживає та не перебуває у м. Києві та у вказаному місті відсутнє будь-яке майно вказаної фізичної особи боржника. Будь-яких даних, які б підтверджували наявність майна у позивача у м. Києві, відповідачем до суду першої та суду апеляційної інстанцій не надано. Таким чином, оскільки копії матеріалів виконавчого провадження не містять відомостей щодо проживання/перебування позивача у м. Києві або наявності у нього там майна, що надавало б приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. підстави прийняти до виконання виконавчий напис та відкрити виконавче провадження з його примусового виконання, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності у відповідача правових підстав для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62703033 від 03 серпня 2020 року щодо примусового виконання виконавчого напису №8020 від 03 липня 2020 року, що виданого приватним нотаріусом Житомирськоо нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 12 357,50 грн. Судова колегія зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність в Законі України "Про виконавче провадження" норми, яка передбачає проведення виконавчих дій, спрямованих на перевірку відомостей, які зазначені у заяві стягувача, до відкриття виконавчого провадження, оскільки приватний виконавець, вирішуючи питання щодо прийняття виконавчого документу та відкриття виконавчого провадження, має перевіряти наявність або відсутність підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання, в тому числі і пред`явлення виконавчого документу за місцем виконання. Більше того, відсутність у Законі прямої вказівки на вчинення таких дій жодним чином не звільняє приватного виконавця від виконання вимог закону, зокрема, приписів Закону №1404-VIII та Закону №1403-VIII, щодо прийняття ним до виконання виконавчих документів саме за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням майна боржника в межах відповідного округу, в якому приватний виконавець здійснює діяльність. За правилами ч.5 ст. 24 Закону №1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України. Однак, матеріали справи не містять відомостей про вчинення відповідачем дій, передбачених ч.5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження". Судова колегія вважає, що вказана у виконавчому написі №8020 від 03 липня 2020 року чи заяві стягувача інформація про проживання боржника, не може слугувати достатньою та достовірною підставою для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого напису у місті Києві, без перевірки приватним виконавцем інформації щодо проживання боржника на час вчинення відкриття виконавчого провадження, адже, у протилежному б випадку, допускалося б можливість зазначення стягувачем будь-якої адреси боржника (не підтвердженої доказами) задля штучної зміни виконавчого округу. Таким чином, особливої уваги слід приділити необхідності встановлення дійсності адреси у випадку, коли документальні підтвердження її відповідності місцю проживання чи перебування відсутні. Встановивши у даній справі, що передумовою прийняття оскаржуваного рішення про відкриття виконавчого провадження слугувало зазначення у виконавчому документі неналежної та взагалі сторонньої адреси боржника, суд вважає неприйнятним подальше провадження приватним виконавцем виконавчий дій за неналежним місцем виконання, адже всі подальші дії відбуватимуться всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження". Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП №62703033 від 03 серпня 2020 року. Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (вул. Окіпної Раїси, 4-А, офіс 71-А, Київ2, Лівобережна Частина Києва, Київ, 02002) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. за подачу адміністративного позову, у розмірі 630,60 (шістсот тридцять) гривень 60 коп. за подачу заяви про забезпечення позову, у розмірі 1 261,50 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 50 коп. за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції та витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) гривень. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 27 листопада 2020 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Лук`янчук О.В. Ступакова І.Г.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»