Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/2321/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/2321/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року (суддя Конишева О.В., повне судове рішення складено 24.07.2020) у справі №280/2321/20 за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,- в с т а н о в и В: 31 березня 2020 року Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного засобами поштового зв`язку подала до Запорізького окружного адміністративного суду позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 31446,52 грн. Позовні вимоги обґрунтовано наявністю у відповідача обов`язку, згідно з вимогами частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відшкодувати витрати з його утримання у Академії внаслідок небажання продовжувати навчання відповідно до Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964. Добровільно відповідач не відшкодував вказані витрати в повному обсязі, що зумовило звернення до суду. 16 червня 2020 року до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшов зустрічний позов, в якому остання просила: вимоги за даним зустрічним позовом об`єднати в одне провадження з первісним позовом по справі №280/2321/20; визнати протиправним Наказ т.в.о. начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного О.Шевченка №17-кс від 27.02.2020 року в частині відрахування та звільнення з військової служби у запас ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та змінити підставу відрахування з числа курсантів з «через небажання продовжувати навчання» та вказати «за станом здоров`я»; змінити підставу звільнення з військової служби з «підпунктом «ж» (у звязку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем)» та вказати «за підпунктом «б» п.2 ч.5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (за станом здоров`я). В обгрунтування вимог заявленого зустрічного позову ОСОБА_1 вказувала те, що наказом №17-кс від 27.02.2020 року її було відраховано з числа курсантів Академії через небажання продовжувати навчання та звільнено зі служби у запас у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту. З такими підставами відрахування з числа курсантів та звільнення з військової служби ОСОБА_1 не погоджувалася, вважала їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. Вказувала, що при написанні рапорту про відрахування з числа курсантів, зокрема, зазначення підстав його подання, її ввели в оману; даний рапорт зареєстрований з порушенням строків. Зазначала, що в період проходження військової служби (навчання) мала погіршення самопочуття через біль в нозі, та неодноразово з цього приводу зверталася до лікарів, однак вказані обставини були проігноровані Академією, ВЛК проведено не було. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви, зустрічний позов повернуто заявнику. Ухвала мотивована тим, що умовами спільного розгляду первісного та зустрічного позовів є взаємопов`язаність позовів і доцільність їх спільного розгляду. З`ясувавши підстави заявлених позовів, суд дійшов висновку, що вони є різними, не пов`язаними між собою та їх спільний розгляд є недоцільним, у зв`язку з чим вказав на відсутність підстав для прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на існування взаємозв`язку зустрічного з первісним позовом, який, за позицією заявника, обумовлюється тим, що обидва позови виникають з одних і тих самих правовідносин підстав відрахування ОСОБА_1 з Академії. Вважає, що задоволення зустрічного позову може повністю або частково виключити задоволення первісного позову, що, на думку скаржника, свідчить про достатність підстав для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ч. 8 ст. 47 КАС України, відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 177 КАС України, відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Частиною 2 статті 177 КАС України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Отже, як слідує з наведеної норми права підставами для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом є: а) взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; б) доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів. Як свідчать матеріли справи, вимогами первісного позову, заявленого Національною академією сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, є стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 31446,52 грн. Згідно із п.10 ст.25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з" , "и" пункту 1 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Отже, як слідує з наведеної норми права, у курсанта вищого навчального закладу виникає обов`язок щодо відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у такому закладі, зокрема, у разі дострокового розірвання контракту з наступних підстав: 1) через небажання продовжувати навчання: 2) через недисциплінованість. Таким чином, при вирішенні спору за позовом Академії, серед іншого, з`ясуванню підлягають підстави дострокового розірвання контракту із відповідачем. З`ясування таких обставин є визначальним для встановлення наявності/відсутності підстав, з якими закон пов`язує виникнення у курсанта обов`язку щодо відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у ВНЗ. Підставою заявленого Академією первісного позову визначено те, що згідно Наказу №17-кс від 27.02.2020 року контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України із ОСОБА_1 достроково розірвано з підстави небажання останньої продовжувати навчання. В свою чергу, ОСОБА_1 у зустрічному позові оспорює правомірність наказу №17-кс від 27.02.2020 року в частині визначення підстав відрахування з числа курсантів (через небажання продовжувати навчання) та звільнення з військової служби у запас (підпункт «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем). Внаслідок чого, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені адміністративні позови (первісний та зустрічний) виникли з одних і тих самих правовідносин. Задоволення зустрічного позову, а саме зміна підстав відрахування ОСОБА_1 з числа курсантів та звільнення її з військової служби, може повністю виключити задоволення вимог первісного позову щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов`язаних з її утриманням у Академії, оскільки вказана заборгованість виникла внаслідок дострокового розірвання з відповідачем контракту з підстави, з якою закон пов`язує виникнення обов`язку щодо відшкодування витрат - небажання продовжувати навчання. З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про недоцільність спільного розгляду основного і зустрічного позовів та їх не пов`язаність між собою є помилковим. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржену ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічного позову заявнику не можливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року по справі №280/2321/20 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 26.11.2020р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк