Постанова Київський апеляційний суд № 759/9137/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 листопада 2020 року м. Київ Унікальний номер справи № 759/9137/15-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/14671/2020 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М., за участю секретаря судового засідання - Добровольської Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року, постановлену під головуванням судді Ул'яновської О.В., по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - в с т а н о в и в : У червні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 січня 2016 року, в якій просили поновити пропущений строк на подання такої заяви, переглянути та скасувати заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 січня 2016 року. Заява обґрунтована тим, що заявники не знали та не могли знати про судовий розгляд, оскільки жоден із заявників не був належним чином повідомлений про дати проведення судових засідань, а повістки направлялися на чужі адреси (т. 2 а.с. 1-4). Представник АТ «Універсал Банк» Антіпова О.А. подала заперечення на заяву про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 січня 2016 року та просила заяву залишити без задоволення (т. 2 а.с. 104-108). Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року клопотання представника заінтересованої особи Антіпової О.А. про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 січня 2016 року по цивільній справі за позовними вимогами ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 січня 2016 року по цивільній справі за позовними вимогами ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишено без розгляду (т. 2 а.с. 126-127). Не погодившись з ухвалою районного суду, 15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просили скасувати оскаржувану ухвалу, що перешкоджає провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 130-154, 172-173). На обґрунтування скарги зазначили, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права та обмежив у праві на доступ до правосуддя, оскільки не врахував, що з березня 2020 року, коли ОСОБА_1 вперше ознайомився з матеріалами справи та заочним рішенням, по червень 2020 року постановою Кабіну Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» № 211 від 11 березня 2020 року на всій території України було введено та продовжено карантин з відповідними обмежувальними заходами. Заявники у вказаний період не мали можливості вивчити матеріали справи, скористатися правовою допомогою, зібрати та підготувати усі необхідні докази по справі. Крім того, ОСОБА_1 з 24 лютого 2020 року був тимчасово непрацездатним, перебував на самоізоляції, при цьому мешкаючи разом з ОСОБА_2 , яка також перебувала на вимушеній самоізоляції. Зазначали, що з 06 жовтня по 19 жовтня 2020 року у суді першої інстанції було вжито карантинних заходів та обмежено у доступі до приміщення суду, а ознайомлення з матеріалами справи було заборонено. Звертали увагу на те, що у матеріалах справи взагалі відсутнє клопотання про залишення заяви без розгляду, яке було задоволено оскаржуваною ухвалою. 09 листопада 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали доповнення до апеляційної скарги, проте доказів виконання передбаченого процесуальним законом обов`язку надсилання цих доповнень іншим учасникам справи до суду не подали, тому з огляду на положення ч. 2 ст. 364 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не враховував такі доповнення (т. 2 а.с. 172-178). Представник Банку - Антіпова О.А. подала відзив в якому апеляційну скаргу просивла залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін (т. 2 а.с. 179-181). У судовому засіданні представник Банку - Сахабутдінов В.Ю. заперечував проти скарги і просив її відхилити. Інші особи,які берутьучасть усправі досуду неприбули, прочас тамісце розгляду справи були сповіщені належним чином, у т.ч. направленням повідомлень на зазначену апелянтами адресу електронної пошти, що забезпечує фіксацію такого повідомлення, про що у справі є докази. ОСОБА_1 подав письмову заяву, в якій посилаючись на погіршення стану здоров`я просив відкласти розгляд справи, ОСОБА_2 причини неявки не повідомила (т. 2 а.с. 167-170, 195-197). Відповідно до положень ст. 372 ЦПК України, явка до апеляційного суду не є обов`язковою. Зважаючи на вимоги ч.ч. 9, 11 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 січня 2016 року позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість у вигляді інфляційних втрат за час прострочення в сумі 1311835 (один мільйон триста одинадцять тисяч вісімсот тридцять п`ять) грн. 31 коп.; 105126 (сто п`ять тисяч сто двадцять шість) грн. 53 коп. у якості 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання; заборгованість по нарахованим відсотках за Кредитним договором № 001-2914/840-0210 від 28.09.2007 року в сумі 68737 (шістдесят вісім тисяч сімсот тридцять сім) доларів США 10 центів, що еквівалентно по курсу НБУ (курс станом на 02 червня 2015 року 210849 грн. 00 коп. за 1,00 дол. США) 1449314 (один мільйон чотириста сорок дев`ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 87 коп. та понесені судові витрати позивачем 3654 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 90-91). Згідно супровідного листа Святошинського районного суду м. Києва від 12 січня 2016 року копію заочного рішення було направлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на поштові адреси (т. 1 а.с. 92). У матеріалах справи мітяться конверти з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з відміткою працівників пошти «за закінченням терміну зберігання» (т. 1 а.с. 95-102). 24 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав заяву та ознайомився з матеріалами справи (т. 1 а.с. 104). 09 червня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з заявою про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 січня 2016 року (т. 2 а.с. 1-93). Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції посилаючись на ст. 126 ЦПК України виходив з того, що заявники пропустили строк звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, прохання про поновлення строку, яке подане заявниками є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Колегія суддів не погодилася з таким висновком суду виходячи з наступного. За змістом ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Згідно зі ст. 283 ЦПК України відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду (ч. 3 ст. 284 ЦПК України). Згідно з ч. 4 ст. 284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Виходячи з вищезазначеного, оскільки заявникам повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, вони мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду. З матеріалів справи вбачається, що 24 лютого 2020 року ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи та був обізнаний про наявність заочного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 січня 2016 року та в цей день мав об`єктивну можливість отримати повне заочне рішення суду (т. 1 а.с. 104). Таким чином, останнім днем дня подання заяви про перегляд заочного рішення було 16 березня 2020 року, оскільки останній закінчення цього строку припадав на 15 березня 2020 року, який був вихідним днем. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211 було установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин з відповідними обмеженнями. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX було доповнено розділ XII Прикінцевих положень ЦПК України пунктом 3 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідно до п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Відповідно до п. 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Факт перебування заявника з 24 лютого до 04 березня 2020 року на лікарняному підтверджується листком непрацездатності серії АДШ № 367625 (т. 2 а.с. 138-139). Враховуючи вказане, станом на день звернення заявників з заявою про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 січня 2016 року, а саме 09 червня 2020 року, процесуальні строки, передбачені ст. 284 ЦПК України були продовжені на строк до 06 серпня 2020 року, а тому висновок районного суду про залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення є помилковим. При цьому, клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року колегія суддів відхилила з огляду на те, що це питання підлягає вирішенню судом першої інстанції (т. 2 а.с. 155-156). Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до ст. 379 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити частково. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 05 жовтня 2020 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення - 27 листопада 2020 року. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець В.М. Ратнікова О.В. Борисова