Постанова Запорізький апеляційний суд № 937/5905/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 937/5905/20 Головуючий в 1 інст. Купавська Н.М. Провадження № 33/807/739/20 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. Категорія: ст. 124 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду за участю особи, відносно яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Гречко О.В. (в режимі відеоконференції), потерпілого ОСОБА_2 , його представника адвоката Єрьоменка О.М. справу за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 18 вересня 2020 року, якою провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватного підприємця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, - В С Т А Н О В И В: Суд першої інстанції встановив, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було інкриміновано вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за таких обставин - 02.01.2020 року о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем BMW 520, державний номер НОМЕР_1 на перехресті вул. О. Невського з вул. Покровська в м. Мелітополі, при зміні напрямку руху не переконався в безпеці, повертаючи ліворуч на зелений сигнал світлофора, не надав дорогу транспортному засобу, який рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Рено, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, до медичного закладу доставлено ОСОБА_2 . Водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України. Закриваючи провадження по вказаній справі, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є порушення Правил дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобі, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Як встановив суд з висновку судової експертизи № 19-117 від 27.05.2020 р., дії водія автомобіля BMW р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 в розглянутій дорожній ситуації не відповідають вимогам п. 10.1 та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) ПДР України. Встановити чи перебуває невідповідність дій водія BMW р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимогам п. 10.1 та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) ПДР України в причинному зв`язку з пригодою можливо лише після вирішення питань щодо технічної можливості водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уникнути зіткнення транспортних засобів. З огляду на таке суд першої інстанції прийшов до висновку, що хоча водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п. 10.1 та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) ПДР України, але чи перебувають його дії в причинному зв`язку з пригодою експерт не відповів. Суд прийшов до висновку, що з огляду на зазначене неможливо встановити, що порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_1 спричинило пошкодження транспортних засобів, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Суд першої інстанції прийшов до припущення, що можливо в діях ОСОБА_1 є склад іншого адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням ПДР, але судом це питання не з`ясовувалось, оскільки протокол складено саме за ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, винести нову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і провадження закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що 30 червня 2020 року старшим слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області було розглянуто матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080140000015 від 2 січня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за результатами чого була складена постанова про закриття кримінального провадження. Даною постановою було встановлено, що водій ОСОБА_1 своїми діями порушив п.п. 16.6, 10.1 Правил дорожнього руху. Вказує, що згідно цієї постанови в його ОСОБА_2 діях порушень Правил дорожнього руху України, яки б знаходились в причинному зв`язку з подією ДТП не вбачається, оскільки його виїзд на зустрічну смугу був вимушеним, через порушення ПДР України іншим учасником ДТП. Зазначає, що в діях ОСОБА_2 вбачаються порушення п. 2.1 ПДР України. Вищевказана постанова є чинної та ніким не оскаржена та не скасована. Крім того, зазначає, що у ході кримінального провадження була проведена судова інженерно-транспортна експертиза, за результатами якої був отриманий висновок експертизи від 27.05.2020 року за №19-117, складений Запорізьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС, відповідно до якого встановити чи перебуває невідповідність дій водія автомобіля BMW 520, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимогам п. 10.1 та розділу 34 (дорожня розмітка 1.1) ПДР України в причинному зв`язку з пригодою, можливе лише після вирішення питань щодо технічної можливості водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уникнути зіткнення транспортних засобів. Вказує, що відповідно до змісту експертизи інформація на фототаблиці до протоколу огляду місця ДТП від 02.01.2020 року (4 фотознімки), експертом враховані не були, оскільки не мають пояснювальних написів. Також експерт зазначає, що по наданим вихідним даним на момент проведення дослідження відповісти на запитання «Чи мав технічну можливість уникнути ДТП водій ОСОБА_2 .?» не надається можливим. Відсутність відповіді на вищевказане питання, виключає можливість вирішення питання стосовно водія ОСОБА_1 . Апелянт вважає, що вказаний висновок експертизи є незаконним та таким, що суперечить матеріалам справи, проведений супереч методичним рекомендаціям та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних установ. Вказує, що судовий експерт ОСОБА_3 був зобов`язаний повідомити слідчого про недостатність наданих йому матеріалів, необхідних для вирішення постановлених питань та витребувати додаткові матеріали. Зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що місце зіткнення двох транспортних засобів відбулось на смузі руху автомобіля ОСОБА_2 . Крім того, вказує, що питання про місце зіткнення та визначення смуги руху, на якій сталося ДТП, судовому експерту навіть й не ставилося. Зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою обставини, які містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема, постанову про закриття кримінального провадження від 30.06.2020 року, протокол додаткового огляду до місця ДТП від 30.01.2020 року. Дані письмові документи є належними та допустимими доказами, що повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Апелянт зазначає, що відповідно до схеми до протоколу огляду місця події, яка складена 02.01.2020 року працівником поліції, було відмічене кінцеве розташування автомобілів після зіткнення, де передні частини автомобілів знаходяться на відстані від один до одного, однак згідно фото фіксації проведеної в ході ОМП встановлено інше, зокрема, що передні частини автомобілів знаходяться одна біля одної. Вказує на невірне складання схеми до протоколу огляд місця події. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив її задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що перед подією їхав на автомобілі по власній смузі руху прямо, побачив, як ОСОБА_1 виїхав на його смугу руху. Розуміючи, що ширина проїзної частини дозволяє продовжити рух прямо, не змінюючи напрямок руху, продовжив рух прямо. На той момент маневр ОСОБА_1 (проїзд перехрестя у зустрічному напрямку з поворотом вліво) перешкоди у русі та аварійної ситуації не створював. Але виїхавши на перехрестя, він побачив, як ОСОБА_1 почав повертатися на свою смугу руху, змінивши такими чином в останню міть напрямок руху. Таким чином ОСОБА_1 опинився перед його автомобілем та часу для безпечної зупинки вже не було. Наполягав на тому, що автомобіль ОСОБА_1 перед зіткненням знаходився саме на його ОСОБА_2 смузі руху, про що свідчить також і кінцеве розташування транспортних засобів після зіткнення. Представник ОСОБА_2 адвокат Єрьоменко О.М. підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що наявні в матеріалах справи фотознімки з місця пригоди доводять, що автомобіль ОСОБА_1 перед зіткненням перебував на зустрічній для нього смузі руху. Вважав, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд першої інстанції взяв до уваги та оцінив лише висновок експертизи, але не врахував всіх інших доказів, зокрема не врахував схему ДТП, протокол огляду місця події, показання обох водіїв. Вважав, що матеріали справи спростовують твердження водія ОСОБА_1 з приводу того, що він повернувся на свою смугу руху, оскільки ДТП сталася саме на смузі руху ОСОБА_2 . Просив постанову суду скасувати, визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та провадження відносно нього закрити у зв`язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. ОСОБА_1 в апеляційному суді проти задоволення апеляційної скарги заперечував, показав, що здійснював рух прямо, тільки почав повертати ліворуч, побачив, що ОСОБА_2 їде назустріч та він став повертатися на свою смугу руху. Вважав, що якщо б ОСОБА_2 здійснював би рух із дозволеною швидкістю, зіткнення транспортних засобів не відбулося би. Наполягав на тому, що на час зіткнення автомобілів його автомобіль був на своїй смузі руху, а задня частина його автомобіля розташована на зустрічній смузі руху після зіткнення транспортних засобів від удару. Разом з тим ОСОБА_1 не заперечував в апеляційному суді того, що наявні в матеріалах фотознімки вказують, що маневр повороту ліворуч на перехресті він розпочав, перетинаючи суцільну смугу не доїхавши до стоп лінії на перехресті. Захисник ОСОБА_1 адвокат Гречко О.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, рішення суду просив залишити без змін. З приводу обставин події ДТП показав, що ОСОБА_1 почав повертати ліворуч, але відмовився від завершення маневру. Висновок судової інженерно-транспортної експертизи вказує, що вину ОСОБА_1 неможливо встановити і суд позбавлений можливості самостійно уточнювати фабулу правопорушення та кваліфікацію. Вважав, що причинний зв`язок між допущеними ОСОБА_1 порушеннями ПДР та ДТП жодним чином не доведений. Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_2 , його представника адвоката Єрьоменка О.М., Чернишова А.О. та його захисника адвоката Гречко О.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до неї матеріали кримінального провадження № 12020080140000015 від 02.01.2020 р., розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів провадження, 30 червня 2020 року старшим слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області майором поліції Борщ С.Ю. внаслідок проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020080140000015 від 02.01.2020 було винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із відсутністю в діях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. До такого рішення слідчий прийшов з огляду на те, що внаслідок ДТП жодна особа не зазнала середньої тяжкості, або більш тяжких тілесних ушкоджень. Разом з тим згідно вказаної постанови про закриття кримінального провадження слідчим під час проведеного досудового розслідування було встановлено, що 2 січня 2020 року приблизно о 19.20 водій ОСОБА_1 керував автомобілем BMW реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. О. Довженко з боку вул. Пушкіна в напрямку вул. Покровська. В той самий час водій ОСОБА_2 , не маючи посвідчення водія, керував автомобілем Renault реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по вул. Невського з боку вул. Інтеркультурна в напрямку вул. Покровська. На регульованому перехресті вул. О. Довженко, вул. Покровська, та вул. О.Невського, водій ОСОБА_1 , повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, не дав дорогу автомобілю Renault реєстраційний номер НОМЕР_2 , що рухався у зустрічному напрямку прямо, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, почав виконувати поворот ліворуч, в напрямку вул. Покровська, чим створив небезпеку для руху водію автомобіля Renault реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , змусивши його застосувати гальмування. Побачивши зустрічний автомобіль Renault, ОСОБА_1 в останню мить відмовився від завершення маневру повороту ліворуч, та почав повертатися на свою смугу руху. В свою чергу водій ОСОБА_2 , виявивши небезпеку для руху, якою для нього явився автомобіль BMW реєстраційний номер НОМЕР_1 , що повертав ліворуч, вжив заходів для зменшення швидкості, не змінюючи напрямок руху, але внаслідок геометричних параметрів проїзної частини, рухаючись прямолінійно, виїхав на зустрічну смугу, на яку повертався автомобіль BMW, де сталося зіткнення. Внаслідок ДТП водій автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження. Автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 16.6, 10.1 Правил дорожнього руху, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками. В діях водія ОСОБА_2 порушень ПДР, які б знаходились в причинному зв`язку з подією ДТП під час досудового розслідування встановлено не було, оскільки його виїзд на зустрічну смугу був вимушеним, через порушення ПДР іншим учасником ДТП. Вказана постанова слідчого не є доказом в даній адміністративній справі, разом з тим в ній детально описано встановлений під час досудового розслідування механізм ДТП із посиланням на докази, зібрані під час досудового розслідування, а фактичні обставини, встановлені під час досудового розслідування щодо події ДТП стали підставою для складання адміністративного протоколу в даній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Як вбачається також з матеріалів адміністративної справи в розпорядженні суду першої інстанції на час розгляду протоколу відносно ОСОБА_1 були матеріали вказаного вище кримінального провадження №12020080140000015 від 2 січня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України з наявними в ньому протоколом огляду місця події від 2 січня 2020 року; схемою ДТП із доданою до неї фототаблицею; письмові пояснення водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; протоколами додаткового огляду місця події від 30 січня 2020 року, 13 березня 2020 року, 19 травня 2020 року та висновком експерта № 19-117 від 27 травня 2020 року, які є належними та допустимими доказами в дійній справі про адміністративне правопорушення. Разом з тим зміст мотивувальної частини постанови суду першої інстанції вказує на те, що суд належним чином наведених доказів в їх сукупності, пояснень учасників ДТП, не оцінив та прийшов до необґрунтованого висновку, що доказів причинного зв`язку із порушенням водієм ОСОБА_1 вимог п.10.1 ПДР України в даному провадженні не має, а інкриміноване ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення порушення вимог п. 16.6 ПДР України, відповідно якого повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч, взагалі залишив по заувагою. При цьому, як вбачається з пояснень обох водіїв, протоколу огляду місця події, протоколів додаткових оглядів, із схемами та фото таблицями саме недотримання вимог водієм ОСОБА_1 вимог п. 16.6 ПДР України створило аварійну ситуацію, наслідком якої стало зіткнення транспортних засобів на перехресті вул. О. Невського та вул. Покровської в м. Мелітополі Запорізької області. З огляду на наведене постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи із прийняттям рішення апеляційним судом, яким ОСОБА_1 слід визнати винуватим у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Оскільки передбачений ч. 6 ст. 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення закінчився 30 вересня 2020 року, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Постанову судді Мелітопольського районного суду Запорізької області від 18 вересня 2020 року, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, скасувати. Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На підставі ст. 38, п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 937/5905/20