Постанова Львівський апеляційний суд № 464/664/20

Справа № 464/664/20 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З. Провадження № 22-ц/811/1499/20 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія:76 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2020 року м.Львів Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря Жукровської Х.І., з участю: представника позивача адвоката Цап М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 08 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Тайм Енд Спенс», третя особа Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, про визнання трудових відносин припиненими, в с т а н о в и л а: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати трудові відносини між ним та товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Тайм Енд Спенс» припиненими на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України та внести відповідні зміни до відомостей про нього, як про керівника юридичної особи ТОВ «Тайм Енд Спенс», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що 14.10.2011 року загальними зборами ТОВ «Тайм Енд Спенс» було прийнято рішення про призначення його (позивача) на посаду директора цього товариства, на підставі якого 01.11.2011 року з ним укладено контракт на строк до 31.12.2012 року та видано наказ про початок виконання обов`язків на посаді директора даного товариства, а також внесено відомості про нього, як керівника товариства, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зазначає, що за згодою сторін, 01.11.2012 року дію контракту продовжено до 31.12.2018 року, а в подальшому, у зв`язку з тим, що жодна із сторін не ставила вимоги про припинення трудових відносин, строковий трудовий договір (контракт) набув ознак трудового договору, укладеного на невизначений строк, відтак, він (позивач) мав право звільнитись за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України, про що подав відповідну заяву у жовтні 2019 року та повторно 10.12.2019 року, однак, питання про його звільнення на зборах товариства вирішено не було, тому він, як керівник товариства, 27.12.2019 року видав наказ про своє звільнення з посади директора товариства, на підставі якого до його трудової книжки внесений запис про звільнення з роботи за власним бажанням (ч.1 ст.38 КЗпП України), але відомості про керівника товариства не виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що порушує його конституційне право на працю. Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 08 квітня 2020 року провадження у справі закрито та роз`яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_1 ,просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі наголошує, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є трудовими, а тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вважає, що суд невірно послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі №915/540/16, оскільки висновки суду стосуються інших правовідносин. Також апелянт наводить іншу судову практику, згідно з якою, аналогічні спори розглядались в порядку цивільного, а не господарського, судочинства. В судове засідання апеляційного суду інші учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України у їхній відсутності. Заслухавши пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. У частині третій статті 3 ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі статтею 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства. Статтею 20 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15 грудня 2017 року) визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. На переконання колегії суддів, спір у даній справі є трудовим, а не корпоративним, оскільки стосується звільнення позивача на загальних підставах, передбачених КЗпП України, за відсутності рішення загальних зборів товариства, прийнятого відповідно до ст.99 ЦК України. Враховуючи наведені вище норми процесуального закону й те, що спір між сторонами виник з трудових відносин, тому справу належить розглядати в порядку цивільного, а не господарського, судочинства, відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 08 квітня 2020 рокускасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 20 листопада 2020 року. Головуючий: Бойко С.М. Судді: Копняк С.М. Ніткевич А.В.