Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/927/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 460/927/20 пров. № А/857/6624/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., при секретарі судового засідання: Галаз Ю.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року (суддя- Дудар О.М., ухвалене в м. Рівне) у справі № 460/927/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Волинь-Бетон" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,- В С Т А Н О В И В: В лютому 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Волинь-Бетон" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України та просило: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 08.10.2019 №1302578/36016172 про відмову в реєстрації податкової накладної, складеної ТОВ "Виробниче об`єднання Волинь-Бетон", від 14.10.2018 №11410; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, складену ТОВ "Виробниче об`єднання Волинь-Бетон", від 14.10.2018 №11410. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області подавши до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, вказує на неповне з`ясування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення та просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги те , що повідомлення позивача щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною, реєстрацію якої було зупинено, не містило повного пакету документів, передбачених вимогами пунктів 12-14 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117. Відтак, апелянт зазначає, що з огляду на викладене вище, було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, де чітко зазначено, яких саме документів для підтвердження реальності господарських операцій позивачем не було надано. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін. Також позивачем подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Сторони будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Волинь-Бетон" (код ЄДРПОУ 36016172, місцезнаходження: 35705, Рівненська обл., м.Здолбунів, вул.Восьмого Березня, буд.35) зареєстроване як юридична особа 03.09.2008 (номер запису 1 596 102 0000 000625), 04.09.2008 взято на облік у контролюючому органі як платник податків. Основним видом економічної діяльності товариства за КВЕД є 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. За результатом здійснення господарської операції з постачання портландцементу ТОВ "Шляховик - 97", ТОВ "Виробниче об`єднання Волинь-Бетон" було складено податкову накладну від 14.10.2018 №11410 на суму 63910,00грн, у т.ч. ПДВ 10651,67грн., та зазначену податкову накладну, згідно з договором від 30.11.2017 №1712001, позивачем було направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкову накладну контролюючим органом було прийнято, проте реєстрацію такої в Єдиному реєстрі - зупинено. Як вбачається з квитанції від 01.11.2018 ДФС України відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 14.10.2018 №11410 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". ТОВ "Виробниче об`єднання Волинь-Бетон" було подано контролюючому органу в електронному вигляді повідомлення від 07.10.2019 №76 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з додатковими документами на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Шляховик - 97", Проте рішенням комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.10.2019 №1302578/36016172 було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 14.10.2018 №11410, з підстав: "Надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства: надання платником податку копій документів. які не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, а саме: в наданих платником податку копіях документів відслідковується невідповідність даних". Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об`єднання Волинь-Бетон" вважаючи таке рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних протиправним, звернулося в суд з даним позовом. Задовольняючи позов суд першої інстанції зробив висновок, що відповідачем будь-яких підставних та правомірних зауважень до поданих позивачем документів не надано, відтак рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, та як наслідок слід зобов`язати відповідача зареєструвати вказану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. Колегія суддів з приводу такого висновку суду першої інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно з підпунктом а пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Згідно з пунктом 74.3. статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Згідно з пунктом 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 117). Згідно з пунктами 12, 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до пункту 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. В квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної зазначено, що ПН/РК відповідає підпункту 1.6 пункту 1 Критерії ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Критерії ризиковості платника податку викладені у листі ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку (далі лист ДФС). Так, підпункт 1.6 пункту 1 листа ДФС містить сім різних критеріїв ризиковості платника податків, а саме: 1) платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); 2) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; 3) платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); 4) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; 5) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; 6) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; 7) наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, який пов`язаний з видом критерію ризиковості платника податку. Зі змісту квитанції від 01.11.2018р. слідує, що контролюючий орган запропонував платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Проте, контролюючий орган, відповідно до пункту 13 Порядку № 117, не вказав конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений пунктом 14 Порядку № 117, які є необхідними для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Згідно з пунктом 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Відповідно до пунктів 20, 21, 27 Порядку № 117 зазначені комісії приймають рішення про: - реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; - відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Водночас, відповідно до пропозиції надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН позивач надіслав пояснення та документи на підтвердження реальності господарської діяльності з його контрагентом, які на думку позивача, є достатніми. В рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначено, що платник податку надав копії документів, які не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. А саме в наданих платником податку копіях документу відслідковується невідповідність даних. Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що не можуть вважатись слушними твердження податкового органу про ненадання платником податків певних документів, з тих підстав, що такі документи, при надісланні повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, не витребовувались податковим органом. Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає, що відповідачем будь-яких підставних та правомірних зауважень до поданих позивачем документів не надано, відтак рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню. Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну № 11410 від 14.10.2018 року необхідно зазначити, що відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Таким чином, оскільки рішення про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень частини 2 статті 9 та частини 2 статті 245 КАС України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовної вимоги про, зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постанові від 21 травня 2019 року в справі № 620/3556/18 та від 18 червня 2019 року у справі № 0740/804/18. Враховуючи викладене судом першої інстанції підставно задоволено позов. З приводу клопотання ТОВ Виробниче об`єднання Волинь-Бетон про стягнення з ГУ ДПС в Рівненській області витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. При цьому, частинами 1, 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Частиною 3 статті 134 КАС України регламентовано, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України). Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. ТОВ Виробниче об`єднання Волинь-Бетон було подано до апеляційного суду заяву про стягнення з ГУ ДПС в Рівненській області витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн, до якої долучено акт здачі-приймання наданих правничих послуг від 28.09.2020 № 23 до договору №23/12/19 від 23.12.2019 року з описом наданих адвокатських послуг та їх вартістю; рахунок на оплату послуг №28/09/20-2; платіжне доручення №13079 (а.с. 160-162) Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Оцінюючи вказані вимоги позивача, суд апеляційної інстанції не вважає їх співмірними із наданими адвокатом послугами на стадії апеляційного перегляду, виходячи із складності справи, що розглядається, та змісту відзиву на апеляційну скаргу, доводи якого фактично дублюють ті, що були використані при зверненні до суду першої інстанції із позовом. Відтак, на думку апеляційного суду, на користь ТОВ Виробниче об`єднання Волинь-Бетон слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Рівненській області 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись статтями 139, 308, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 460/927/20 без змін. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об`єднання Волинь-Бетон за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду у сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 26.11.2020