Постанова 4857 № 380/4045/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 380/4045/20 пров. № А/857/11395/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б., за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М., позивач: не з`явився відповідач : не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 380/4045/20 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) про скасування постанови про накладення штрафу,- суддя в 1-й інстанції Гулик А.Г., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення - м. Львів, дата складання повного тексту рішення 03.09.2020,- В С Т А Н О В И В: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) та просило скасувати постанову від 06.05.2020 ВП № 60486861 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова про накладення штрафу є протиправною, оскільки рішення суду від 09.07.2019 у справі №1.380.2019.001010 повністю виконано позивачем 22.10.2019 та надано ОСОБА_1 відповідь на його заяву з урахуванням висновків суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. В апеляційній скарзі заявник зазначає, що судом дано неправомірну оцінку обставинам виконання судового рішення. Заявник наполягає на тому, що судове рішення пенсійним органом виконано у встановленому порядку, правових підстав для застосування штрафу за невиконання немає. З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. У відзиві відповідач вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги і просить її відхилити. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі №1.380.2019.001010 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено частково, а саме визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.04.2014; визнано протиправним та скасовано Рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області від 31.01.2019 щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за його заявою від 18.04.2018; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2014 з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. 16.10.2019 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №1.380.2019.001010 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.04.2014 з урахуванням висновків суду. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 22.10.2019 №28176/03.29-16 повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки його пенсія призначена після введення в дію Закону України №2262, а звернення особи із заявою про перерахунок пенсії у такому випадку не передбачено. 06.11.2019 управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження. Окрім того, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на адресу відповідача скерувало відповідь від 19.12.2019 №35162/03.29-15 у якій зазначило, що провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі наказу МНС України від 25.04.2012 №719 та наказів ДСНС України від 23.04.2013 №183 та від 01.02.2014 №60 не вбачається можливим. 21.02.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) скеровано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вимогу державного виконавця, в якій вказав про зобов`язання виконати рішення суду та надати підтверджуючі документи про повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 18.04.2014 з урахуванням висновків суду. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідачу скерувало відповідь від 19.12.2019 за №35162/0329-15 якою повідомило, що провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі наказу МНС України від 25.04.2012 №719 та наказів ДСНС України від 23.04.2013 №183 та від 01.02.2014 № 60 не вбачається можливим. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів від 06.05.2020 ВП № 60486861 за невиконання рішення суду без поважних причин на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, як боржника у виконавчому провадженні, накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.. Цією ж постановою зобов`язано боржника протягом десяти робочих днів виконати рішення суду, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду. Вважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець виконував процесуальні дії у ВП № 60486861 на підставі, у спосіб та у межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», а позивачем не доведено, що рішення суду не виконано ним в повному обсязі з поважних причин, за відсутності реальної можливості його виконання. Проте, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, до яких він прийшов з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Частинами другою та четвертою статті 257 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Відповідно до частин першої та другої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, ч. 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Згідно з п. 9 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. У випадку встановлення державним виконавцем факту невиконання боржником - юридичною особою рішення суду без поважних причин, він наділений повноваженнями щодо винесення постанови про накладення на такого боржника штрафу. Питання, пов`язані з виникненням труднощів з виконання судового рішення чи його незрозумілістю, зокрема, вирішуються шляхом роз`яснення або встановлення способу виконання рішення суду. У даній справі суд встановив, що спірним у справі є врахування позивачем при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 18.04.2014 висновків суду, викладених у рішенні від 09.07.2019 у справі №1.380.2019.001010. Судом апеляційної інстанції встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 №1.380.2019.001010 надіслало на адресу відповідача лист від 19.12.2019 №35162/03.29-15, в якому вказав про те, що провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі наказу МНС України від 25.04.2012 №719 та наказів ДСНС України від 23.04.2013 №183 та від 01.02.2014 № 60 не вбачається можливим. Зокрема, зазначив, що звернення особи із заявою про перерахунок пенсії не передбачено, оскільки пенсія позивача призначена після введення в дію Закону України №2262. Здійснюючи примусове виконання судових рішень немайнового характеру, за якими боржники зобов`язані особисто вчинити певні дії, державний виконавець має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, і не може вийти за межі наданих йому повноважень та діяти лише в спосіб, установлений Законом Питання, пов`язані з виникненням труднощів з виконання судового рішення чи його незрозумілістю, зокрема, вирішуються шляхом роз`яснення або встановлення способу виконання рішення суду. Суд звертає увагу, що державний виконавець з огляду на свій правовий статус не може під час примусового виконання судового рішення давати правову оцінку змісту (суті) рішень суб`єкта владних повноважень, які прийняті останніми на виконання рішення суду, як критерію/умови належного виконання боржником судового рішення (щодо якого відкрито виконавче провадження). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №805/2174/17-а. Колегія суддів бере до уваги твердження боржника про те, що оскільки підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 від 18.04.2014 відсутні, то Головним управлінням на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі №1.380.2019.001010 скеровано стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 60486861 лист від 22.10.2019 № 28176/03.29-16, яким надано відповідь на його заяву від 18.04.2014. Зокрема такий лист було надано до відповіді від 04.03.2020 № 1300-0330-8/10510 Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на вимогу державного виконавця від 21.02.2020 № 5299 у виконавчому провадженні ВП № 60486861. Суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дослідив їх належним чином та не надав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо правомірності оскарженої постанови відповідача. У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми матеріального права, а тому вважає правильним скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Судові витрати, понесені позивачем, суб`єктом владних повноважень, по сплаті судового збору у зв`язку із зверненням до суду з позовом та поданням апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають, з огляду на приписи ч.2 ст.139 КАС України. Керуючись ч.4 ст.229,ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2020 року у справі № 380/4045/20 скасувати. Прийняти постанову, якою позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Львів) від 06.05.2020 ВП № 60486861 про накладення штрафу на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області в сумі 5100,00 грн. за невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 у справі №1.380.2019.001010. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. Б. Хобор Р. Б. Хобор