Постанова 4855 № 640/11048/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11048/19 Суддя першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Степанюка А.Г., суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О., при секретарі - Закревській І.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на прийняте у порядку письмового провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Наш Дім» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), - ВСТАНОВИЛА: У червні 2019 року Державне підприємство «Наш Дім» (далі - Позивач, ДП «Наш Дім») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2019 року №Ю-878-17. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що прийняття оскаржуваної вимоги із збільшеною сумою недоїмки не відповідає вимогам чинного законодавства, позаяк вимога від 08.08.2017 року №Ю-878-17 оскаржена у судовому порядку, а тому сума недоїмки у розмірі 83 292,32 грн., яка включена до спірної вимоги, має статус неузгодженої. Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що оскаржувану вимогу сформовано у відповідності до положень чинного законодавства, адже заборгованість виникла виключно у зв`язку із несплатою самостійно визначених зобов`язань. Окремо зауважує, що посилання Позивача на приписи ст. ст. 56, 58 ПК України, які визначають порядок винесення та направлення податкових повідомлень-рішень, є безпідставними, оскільки не регулюють спірних правовідносин. Після усунення визначених в ухвалі від 27.04.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.11.2020 року. У відзиві на апеляційну скаргу ДП «Наш Дім» просить закрити апеляційне провадження у справі за відсутності у справі документів, що підтверджують повноваження Віталія Семидова на підписання апеляційної скарги від імені ГУ ДПС у м. Києві. В іншому випадку просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що Апелянтом окрім цитування правових норм не наведено жодних аргументів на спростування висновків суду першої інстанції. Наголошує, що включення до складу недоїмки суми, визначеної у вимозі від 08.08.2017 року, яка оскаржується у судовому порядку та щодо якої відсутнє рішення суду, не відповідає приписам чинного законодавства. Окремо зауважує, що до апеляційної скарги не було додано документів, що підтверджують право Віталія Семидова на подання та підписання від імені ГУ ДПС у м. Києві апеляційної скарги. У судовому засіданні представник ГУ ДПС у м. Києві доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю. Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що ГУ ДФС у м. Києві складено та направлено на адресу ДП «Наш Дім» вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.03.2019 року №Ю-878-17 на суму 211 016,05 грн., яка обліковувалася за Позивачем станом на 28.02.2019 року (а.с. 11). Дану вимогу отримано ДП «Наш Дім» 04.04.2019 року (а.с. 11-12). За наслідками адміністративного оскарження вказана вимога була залишена без змін рішенням Державної фіскальної служби України від 14.05.2019 року №22094/6/99-99-11-05-02-25 (а.с. 14-17). Крім того, матеріали справи свідчать, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2017 року відкрито провадження у справі №826/14000/17 за позовом ДП «Наш Дім» до ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги від 08.08.2017 року №Ю-878-17 про сплату боргу (недоїмки) на суму 83 292,32 грн., яка обліковувалася за Позивачем станом на 31.07.2017 року (а.с. 20-21). На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 4, 6, 7, 9, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), а також Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 (далі - Порядок №422), прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки до оскаржуваної вимоги включені суми неузгоджені суми недоїмки. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно ч. 8 ст. 9 Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. За своєю правовою природою недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону). За правилами ч. 4 ст. 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Приписи ч. 5 ст. 25 Закону визначають, що вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. При цьому, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (ч. 6 ст. 25 Закону). Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (далі - Інструкція №449). Пунктом 2 розділу VI Інструкції №499 передбачено, що у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції у порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. За правилами п. 3 розд. VI Інструкції №499 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками. Відповідно до п. 4 розд. VI Інструкції №499 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи). Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції. При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога). Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу. Зі змісту наведених положень чинного законодавства випливає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується органами доходів і зборів, зокрема, на підставі облікових даних з інформаційних систем на суму боргу, що перевищує 10 гривень. При цьому, до повного погашення суми боргу порядковий номер такої вимоги не може бути змінений. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що за правилами п. 7 розд. VI Інструкції №499 якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки). Таким чином, чинне законодавство наділяє орган доходів і зборів правом на формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) у випадку збільшення суми боргу (недоїмки) платника із включенням до неї усього періоду виникнення такої недоїмки та всіх попередньо нарахованих сум. Разом з тим, уповноваживши суб`єкт владних повноважень на вчинення таких дій, законодавець у п. 7 розд. VI Інструкції №499 виклав застереження, за яким у випадку формування нової вимоги про сплату боргу (недоїмки) у випадку зростання суми боргу (недоїмки) платника та після проходження процедури узгодження і оскарження така вимога подається до органу державної виконавчої служби тільки на суму зростання боргу (недоїмки). За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що включення до оскаржуваної вимоги від 15.03.2019 року №Ю-878-17 суми недоїмки із сплати єдиного внеску, які були указані у попередніх вимогах з таким самим порядковим номером, однак не були узгоджені у розумінні наведених вище положень Закону та Інструкції №499, не відповідає приписам чинного законодавства, позаяк у даному випадку створюються передумови для стягнення усієї суми боргу за вимогою, частина суми якої вважається неузгодженою. Відповідно до п.п. 1-2 гл. 4 розд. IV Порядку №422 відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв`язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій. Такими матеріалами є, зокрема, ухвала суду про відкриття провадження. Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами - інформація з ухвали суду про відкриття провадження. На підставі інформації з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»). У разі внесення вказаної інформації: до настання граничного строку сплати/зменшення - відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участі у розрахунках; після настання граничного строку сплати/зменшення - в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв`язку із запізненням надходження ухвали суду про порушення провадження у справі. Інформація з інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про продовження процедури судового оскарження в касаційній інстанції відображається в ІКП лише у випадку відкриття провадження та прийняття судом рішення про забезпечення адміністративного позову. Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що Апелянтом не спростовано посилання суду першої інстанції на те, що визначена у вимозі від 08.08.2017 року №Ю-878-17 сума недоїмки з єдиного внеску у розмірі 83 292,32 грн., яка існувала станом на 31.07.2017 року, була включена до вимоги від 15.03.2019 року №Ю-878-17, що, як вже було зазначено вище, не допускається. Щодо твердження ДП «Наш Дім» про необхідність закриття апеляційного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 305 КАС України у зв`язку з відсутністю у Віталія Семидова повноважень на подання та підписання апеляційної скарги від імені ГУ ДПС у м. Києві, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки, по-перше, апеляційна скарга підписана Олексієм Скляровим, а не Віталієм Семидовим, по-друге, О. Скляров має прав діяти від імені ГУ ДПС у м. Києві у порядку самопредставництва, що підтверджується доданими до апеляційної скарги відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 56-61). Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя А.Г. Степанюк Судді Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст постанови складено « 25» листопада 2020 року.