Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/1163/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2021 року справа №200/1163/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Гаврищук Т.Г., Гайдара А.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року по справі №200/1163/21-а (суддя 1-ї інстанції Голуб В.А.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.10.2020 року, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.67-70) просив скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.10.2020 року № Ю-130-53. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем протиправно не відкликано податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.10.2020 року в зв`язку з прийняттям наступної вимоги зі сплати єдиного внеску від 06.11.2020, яка включає тіж самі суми недоїмки, що визначені у спірній вимозі. Наразі існує дві вимоги зі сплати єдиного внеску, нараховані Головним управлінням ДПС у Донецькій області у сумі 129 987,72 грн. та 127 134,59 грн., які обидві набувають статусу виконавчих документів та обидві мають подаватися на виконання до державної виконавчої служби. Крім того, обидві вимоги містять недійсні дані зі сплати єдиного внеску, оскільки податкових органом не зараховано сплачений платіж ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» по договору доручення з ТОВ «Мегапром» єдиного соціального внеску за листопад 2019 року в розмірі 23 553, 28 грн за платіжним дорученням № 2923 від 20.12.2019. Не зарахування цього платежу визнано судовим рішенням неправомірним. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам позовної заяви. Крім того апелянт наголошує, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що сума недоїмки єдиного внеску за спірною вимогою не відповідає дійсності, судом не досліджено докази необґрунтованості суми недоїмки. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. З огляду на наведене суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції тільки в межах доводів апеляційної скарги відповідача. Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає заяву у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне. Фактичні обставини справи. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегапром» (код ЄДРПОУ 31023892) є юридичною особою із зареєстрованим місцезнаходженням: 85400, Донецька обл., м. Селидове, вул. Щорса, 10/67, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичної особи та фізичних осіб-підприємців (а.с.35-37). 12.10.2020 податковим органом було винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53 на загальну суму 127 134, 59 грн (а.с.4). Із розрахунку до спірної вимоги вбачається, що сума недоїмки складається з: 2 468, 48 грн - залишок боргу з суми нарахованої самостійно платником податків за декларацією № 9307036386 вiд 20.12.2019 на суму 23 553, 28 грн (враховуючи сплату платником податків 21 084, 80 грн); 21 084, 80 грн - нараховано самостійно платником податків за декларацією № 9325110071 вiд 13.01.2020; 28 166, 49 грн - нараховано самостійно платником податків за декларацією № 9029023060 вiд 19.02.2020; 23 904, 59 грн - нараховано самостійно платником податків за декларацією № 9056099956 вiд 18.03.2020; 22 411, 40 грн - нараховано самостійно платником податків за декларацією № 9077432201 вiд 13.04.2020; 22 411, 40 грн - нараховано самостійно платником податків за декларацією № 9109097715 вiд 18.05.2020; 1 845, 02 грн - нараховано самостійно платником податків за декларацією № 9139409467 вiд 18.06.2020; 1 216, 60 грн - нараховано самостійно платником податків за декларацією № 9170954826 вiд 17.07.2020; 1 216, 60 грн - нараховано самостійно платником податків за декларацією № 9205210974 вiд 19.08.2020; 2 409, 21 грн - нараховано самостійно платником податків за декларацією № 9236759780 вiд 18.09.2020 (а.с.89). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року по справі № 200/6420/20-а визнано протиправним та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 06.03.2020 року № Ю-130-53 про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегапром» боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині суми в рахунок сплати єдиного внеску за листопад 2019 року в сумі 23 553, 28 грн (а.с. 22-25). Вказане судове рішення набрало законної сили 03.02.2021 року. В зв`язку із зростанням податкового боргу, контролюючим органом відносно позивача прийнято нову податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ю-130-53 на загальну суму недоїмки 129 987, 72 грн (а.с.20-21), яка в межах цієї справи позивачем не оскаржується. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відповідачем правильно сформована податкова вимога, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Оцінка суду. Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8 липня 2010 року(далі - Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Закон № 2464-VI). Згідно п. 2 ч. 1ст. 1 цього Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У відповідності до вимог статті 4 Закону№ 2464-VI платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Пунктом 1 ч. 2 ст. 6Закону № 2464на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За приписами ч. 8, ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Статтею 9 Закону № 2464-VI визначено: -сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті зокрема шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування (перша половина першого речення частини п`ятої статті 9); -для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску; обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та -центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина шоста статті 9); -єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома статті 9); -днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 1 частини десятої статті 9); -єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина дванадцята статті 9). Частиною дев`ятою статті 25Закону №2464 встановлено, що передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством. Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Отже, за загальними правилами податковий орган, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу. Статтею 25 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом. Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року №469, чинній на час прийняття податковим органом вимоги про сплату боргу від 12.10.2020 року), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за №508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Інструкція №449). На підставі пунктів 2,3, 5 Розділу VI Інструкції №449, в разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); Якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення. Пунктом 7 розділу VI Інструкції № 449 визначено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки). Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти: позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі; позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі. Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції. Аналіз вищезазначених положень Інструкції №449 свідчить, що контролюючий орган має сформувати і надіслати (вручити) вимогу про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця. У випадку збільшення суми боргу (недоїмки) загальний порядок формування вимоги не змінюється, але наступна вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки). Таким чином, нормативно-правовими актами не визначається обов`язок контролюючого органу скасовувати попередню вимогу про сплату боргу при формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) на всю суму недоїмки, яку платник єдиного внеску має на кінець календарного місяця. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, спірна вимога була сформована відповідачем на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, згідно якої за позивачем обліковується недоїмка зі сплати єдиного внеску станом на 30.09.2020 року в розмірі 127 134, 59 грн, яка виникла в період з грудня 2019 року по вересень 2020 року, у зв`язку з несплатою позивачем самостійно визначених грошових зобов`язань згідно звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Враховуючи, що за позивачем станом на 30 вересня 2020 року обліковується недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 127 134, 59 грн, суд приходить висновку, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-130-53 від 12.10.2020 є правомірною, а доводи позивача, фактично вказують лише на можливе, на думку позивача, подання в майбутньому контролюючим органом наступної (іншої) вимоги до примусового виконання не тільки на суму зростання боргу (недоїмки). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) прийнята відповідачем у межах та у спосіб, що передбачений законом, а тому правомірно відмовлено у задоволенні позову. Щодо доводів позивача, що податковий орган в інтегрованій карті платника податків повинен відображати результати судового оскарження рішень щодо єдиного внеску відповідно до приписів підрозділу 4 розділу V Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який затверджено наказом Міністерством фінансів України від 07 квітня 2016року № 422 (далі - Порядок № 442), суд зазначає наступне. Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС здійснюється відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), який затверджено наказом Міністерством фінансів України від 07 квітня 201 року №422. Відповідно до положень пункту 1 частинні 1 розділу ІІ Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані карти платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Відповідно до розділу 1 Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС (п. 3 розділу І Порядку № 442). Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (п. 4 розділ І Порядку № 442). Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу ), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо (п. 6 розділ І ). Відповідно до пункту 1 частини 1 розділу IV Порядку первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку. Як свідчать дані інтегрованої картки платника податків - позивача за 2020 рік за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску за період з грудня 2019 року по вересень 2020 року у розмірі 127 134, 59 грн., що стало підставою для формування спірної вимоги (а.с.87-88). Крім того, інтегрована картка свідчить, що всі суми єдиного внеску, які обліковуються, визначені на підставі звітів, поданих позивачем. Жодного нарахування сум єдиного внеску, здійсненого на підставі оскаржуваних вимог, в ІКП платника не обліковується. При цьому позивачем не надано доказів про сплату єдиного внеску відповідно до звітів за період з грудня 2019 року по вересень 2020 року, в тому числі і за договором доручення з ТОВ «Шахтоуправління «Донбас». Є неприйнятними доводи позивача, що спірна вимога містить недійсні дані із сплати єдиного внеску в зв`язку з не зарахуванням податкових органом платежу, який здійснило ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» по договору доручення з позивачем за листопад 2019 року в розмірі 23 553,28 грн (платіжне доручення № 2923 від 20.12.2019, оскільки рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі № 200/6420/20-а набрало законної сили 03.02.2021 року, тобто після прийняття відповідачем податкової вимоги від 12.10.2020 року. Крім цього, суд звертає увагу апелянта, що спірна вимога визначає недоїмку за період з грудня 2019 року по вересень 2020 року. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапром» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року по справі №200/1163/21-а залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року по справі №200/1163/21-а залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 11 жовтня 2021 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді Т.Г. Гаврищук А.В. Гайдар