Постанова 4873 № 910/701/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" листопада 2020 р. Справа№ 910/701/17 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Агрикової О.В. суддів: Чорногуза М.Г. Мальченко А.О. Секретар судового засідання: Мельничук О.С., За участю представників сторін від позивача - Слісарчук І.О., від відповідача - Данилов К.О., розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року (повний текст складено 31.07.2018 року) у справі №910/701/17 (суддя О.В. Мандриченко) За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення, - ВСТАНОВИВ: У 2017 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним. В обґрунтування позову позивач посилається на незаконність Рішення № 480-р, яким, на думку останнього, неправомірно кваліфіковано його та інших суб`єктів господарювання дії, як антимонопольні узгоджені за ознаками частини третьої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон). Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 року у справі №910/701/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 року, позов задоволено повністю. Судові рішення зі справи з посиланням, зокрема, на приписи статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статей 1, 5, 6, 50, 59 Закону мотивовано наявністю передбачених законом підстав для визнання Рішення № 480-р недійсним в оскаржуваній частині. Постановою Верховного Суду від 06.02.2018 року касаційну скаргу Антимонопольного комітету України задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2017 року у справі № 910/701/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами не було надано належної правової оцінки здійсненому відповідачем економічному аналізу ринку через застосування коефіцієнта кореляції. Також касаційний господарський суд вказав, що судами не дано належної правової оцінки доводам та доказам відповідача щодо відсутності у суб`єктів господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій та, відповідно, доводам позивача на їх спростування, а саме не перевірено, чи могли інші фактори разом з визначеними об`єктивними факторами спричинити схожу поведінку між відповідачами у справі АМК, в тому числі позивача, тобто чи були ці інші фактори також настільки однаковими для різних суб`єктів господарювання, щоб мати наслідком встановлення і підтримання на інформаційних табло стаціонарних АЗС подібних між собою роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року у справі №910/701/17 у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що застосування Комітетом до роздрібних цін відповідачів на бензин А-95 та дизельне пальне кореляційного аналізу виявило високий ступінь схожості цін та взаємозалежності траєкторій їхніх змін відповідачами у справі протягом періоду розслідування (2013 р. - січень 2016 р.), і зокрема - протягом періоду порушення ТОВ «Золотий екватор» (2013 рік). Шляхом кореляційного аналізу Комітетом встановлено, що ступінь зв`язку між рядами цін придбання (отримання на реалізацію) відповідачами (у т.ч. і ТОВ «Золотий екватор») бензину марки А-95 та дизельного пального є значно нижчим, ніж ступінь зв`язку між рядами роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо, які встановлювали відповідачі по справі Комітету (у т.ч. ТОВ «Золотий екватор») на інформаційних табло протягом досліджуваного періоду. Комітетом було зроблено обґрунтований висновок, що при наявності такої різниці в закупівельних цінах настільки схожі роздрібні ціни реалізації відповідачами бензину марки А-95 та дизельного пального на інформаційних табло стаціонарних АЗС та така синхронність у зміні траєкторій роздрібних цін не можуть бути пояснені об`єктивними ринковими причинами, і єдиним поясненням такої цінової поведінки є узгоджена поведінка відповідачів по справі у вигляді вчинення схожих дій. Крім того наданий позивачем висновок експертів ДП «Укрпромзовнішекспертиза» «Дослідження ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій в період з січня 2013 року по січень 2016 року» місцевий господарський суд не прийняв в якості належного та допустимого доказу у справі. З огляду на вказане суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження наявності підстав для визнання недійсним Рішення (в частині, що стосується позивача) у розумінні статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з недоведеністю деяких обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Як наслідок, на думку скаржника має місце невідповідність висновків викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи. Окремо позивач звертає увагу, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано деякі норми матеріального права. Зокрема на думку скаржника, суд першої інстанції обмежив право позивача на подання висновку експерта, як доказу у справі, не надав такому доказу оцінки, а отже не виконав вимог Господарського процесуального кодексу України в цій частині. Також скаржник вважає, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права щодо порядку порушення та об`єднання справ в провадженні АМКУ. На думку позивача суд першої інстанції не врахував вказівки касаційного суду, тобто проігноровано необхідність аналізу аргументів АМКУ (та позивача), в тому числі і щодо співвідношення цін на інформаційному табло та цін фактичної реалізації продуктів між собою. Також скаржник вважає, що рішення АМКУ №480-р не містить жодних розрахунків конкретного розміру штрафу. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2018 року справу № 910/701/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Гаврилюк О.М., Сулім В.В. 17.09.2018 року та 18.09.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли письмові пояснення на акт №153/18 від 22.08.2018 року. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 року у справі №910/701/17 відкрито апеляційне провадження. Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 року ліквідовано Київський апеляційний господарський суд. Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. 03.10.2018 року в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року. Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Актом прийняття-передачі судових справ від 01.10.2018 року справу №910/701/17 передано до Північного апеляційного господарського суду. 10.10.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу та заперечення на клопотання про призначення експертизи в якому останній просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення та відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи у справі. 10.10.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Антимонопольного комітету України надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи. 11.10.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2018 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Сулім В.В., Чорногуз М.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року прийнято до провадження колегією суддів та призначено її розгляд на 08.11.2018 року. 18.10.2018 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача на апеляційну скаргу. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" про призначення судової експертизи. Призначено по справі №910/701/17 судову експертизу. Витрати по проведенню судової експертизи покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР". Матеріали справи №910/701/17 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Постановою Верховного Суду від 05.03.2019 року закрито провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 року у справі № 910/701/17 у частині призначення судової експертизи, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 року у справі № 910/701/17 у частині зупинення провадження у справі залишено без змін, а касаційну скаргу Антимонопольного комітету України - без задоволення. 27.05.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшло клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №25847/25848/18-72/255849/18-53 про надання додаткових документів, оплату вартості експертизи та строки виконання експертизи. 03.07.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшли матеріали справи №910/701/17 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2019 року поновлено провадження у справі №910/701/17 та призначено її розгляд на 25.07.2019 року. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" виконати вимоги клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №25847/25848/18-72/255849/18-53. 23.07.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про продовження строку для надання додаткових документів та інформації для проведення експертизи. У клопотанні позивач зазначив, що наразі невідкладно здійснюється підготовка документів та інформації, перелік яких визначений в ухвалі суду та клопотання експерта, проте, враховуючи великий обсяг документів та інформації, позивач потребує більше часу. 25.07.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи для обґрунтування клопотання про продовження строку для надання додаткових документів та інформації для проведення експертизи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2019 року відкладено розгляд справи на 08.08.2019 року. 06.08.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшли документи на виконання клопотання судового експерта. Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 07.08.2019 року, у зв`язку з відпусткою суддів Чорногуза М.Г. та Суліма В.В., сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/701/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Хрипун О.О., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року у справі №910/701/17 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 року клопотання експертів №25847/25848/18-72/255849/18-53 про надання додаткових матеріалів, які необхідні для надання висновку судових експертів по об`єкту дослідження, а також клопотання про проведення експертизи у справі №910/701/17 понад 90 днів задоволено. Для продовження проведення експертизи матеріали справи №910/701/17 надіслано Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. 28.05.2020 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшли матеріали справи №910/701/17 з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про залишення без розгляду ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 року в зв`язку з несплатою вартості проведення експертизи. Ухвалою Північного апеляційного суду від 28.05.2020 року поновлено провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року у справі №910/701/17, розгляд справи призначено на 11.06.2020 року. 10.06.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшло клопотання щодо призначення судової експертизи та оплати вартості проведення експертизи. Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.06.2020 року, у зв`язку з відпусткою судді Тарасенко К.В., сформовано для розгляду справи №910/701/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Хрипун О.О., Мальченко А.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року у справі №910/701/17 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, розгляд справи призначено на 08.07.2020 року. 01.07.2020 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів (канцелярія) до Північного апеляційного господарського суду від позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР", надійшло клопотання про передачу (надіслання) до Господарського суду Волинської області справу №910/701/17, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.07.2020 року, у зв`язку з відпусткою судді Хрипуна О.О., сформовано для розгляду справи №910/701/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Козир Т.П., Мальченко А.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року у справі №910/701/17 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, розгляд справи призначено на 08.07.2020 року. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 року відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року у справі №910/701/17, розгляд справи призначено на 26.08.2020 року. Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.08.2020 року, у зв`язку з відпусткою судді Козир Т.П., сформовано для розгляду справи №910/701/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Агрикової О.В., суддів: Чорногуз М.Г., Мальченко А.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року у справі №910/701/17 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, розгляд справи призначено на 23.09.2020 року. В судовому засіданні 23.09.2020 року представник позивача підтримав клопотання про передачу (надіслання) до Господарського суду Волинської області справу №910/701/17, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство та про призначення судової експертизи. Представник відповідача заперечував проти передачі (надіслання) до Господарського суду Волинської області справи №910/701/17, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство та про призначення судової експертизи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про передачу (надіслання) до Господарського суду Волинської області справу №910/701/17, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, відмовлено у задоволенні клопотання про призначення економічної експертизи та покладення витрат на проведення судової експертизи у справі №910/701/17 на відповідача, оголошено перерву у судовому засіданні, розгляд справи призначено на 28.10.2020 року. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2020 року розгляд справи відкладено на 25.11.2020 року. В судовому засіданні 25.11.2020 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга стосується позовних вимог, які задоволені судом першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що Рішенням антимонопольного комітету України від 28.10.2016 року № 480-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (т.1, а.с. 44-52) у справі №128-26.13/112-16 постановлено, а саме: - визнати дії позивача, товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", приватного підприємства "ОККО НАФТОПРОДУКТ", товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ", підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА" (до 08.05.2015 ? підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА"), товариства з обмеженою відповідальністю "СОКАР ПЕТРОЛЕУМ" і товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД", які полягали у: - встановленні і підтриманні на інформаційних табло стаціонарних АЗС подібних між собою роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо, - встановленні умов реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива, за яких доступ споживача до інформації про розмір остаточних роздрібних цін є обмеженим, внаслідок застосування складних та непрозорих програм лояльності, умов проведення акцій та надання знижок, - порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ст. 50 та ч. 3 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, які призвели до обмеження цінової конкуренції (п. 1), - відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції`за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти штраф на позивача у розмірі 16.194.532 (шістнадцять мільйонів сто дев`яносто чотири тисячі п`ятсот тридцять дві) гривні (п. 2.1). Рішення № 480-р обґрунтовано тим, що: - товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР", товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", приватне підприємство "ОККО НАФТОПРОДУКТ", Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" (до 08.05.2015 - підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА"), товариство з обмеженою відповідальністю "СОКАР ПЕТРОЛЕУМ" і товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД" (далі - відповідачі) є суб`єктами господарювання та не пов`язані між собою відносинами контролю; - зазначені юридичні особи здійснюють господарську діяльність на території України щодо роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій; - до світлих нафтопродуктів, які реалізуються через мережу автозаправних станцій належить бензин та дизельне паливо; - низькооктанові, високооктанові бензини та дизельне паливо не є взаємозамінними між собою з точки зору споживчих характеристик, оскільки кожен з них може бути використаний тільки для певних видів транспортних засобів, облаштованих відповідними двигунами чи іншим устаткуванням, або потребує технічного переобладнання транспортного засобу; - роздрібну торгівлю світлими нафтопродуктами на стаціонарних АЗС мають здійснювати оператори ринку за цінами, зазначеними на інформаційних табло; - роздрібна торгівля низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним паливом, що здійснюється на стаціонарних АЗС не має еквівалентних замінників; - товарними межами ринків є роздрібна торгівля низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним паливом через мережу стаціонарних АЗС; - територіальними (географічними) межами товарних ринків, на яких здійснюють діяльність зазначені юридичні особи є територіальні (географічні) межі сукупності регіональних ринків, на яких останні здійснювали господарську діяльність з роздрібної торгівлі низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним паливом через мережу власних або орендованих стаціонарних АЗС; - товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР", товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", приватне підприємство "ОККО НАФТОПРОДУКТ", Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" (до 08.05.2015 - підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА"), товариство з обмеженою відповідальністю "СОКАР ПЕТРОЛЕУМ" і товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД" здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним паливом на більшості регіональних ринках у межах великих населених пунктів та автомагістралей областей, які характеризуються стабільним попитом споживання; - дослідження діяльності відповідачів на ринку роздрібної торгівлі низькооктановими, високооктановими бензинами та дизельним паливом через мережу стаціонарних АЗС провадилося в межах періоду з січня 2013 року до січня 2016 року (включно); - за даними державної служби статистики, у січні 2016 з роздрібного продажу світлих нафтопродуктів, газу скрапленого та стисненого для автомобілів через мережу автозаправних станцій 55,1 відсотка становив продаж бензину моторного, 31,7 відсотка - дизельного палива, 11,4 відсотка - газу скрапленого (пропану, бутану) та 1,8 відсотка - газу стисненого (метану); - при цьому в обсязі реалізованого бензину 55,5 відсотка припадало на продаж бензину моторного марки А-95; - дослідження господарської діяльності відповідачів провадилося стосовно роздрібної торгівлі бензином марки А-95 та дизельним паливом через мережу стаціонарних АЗС; - протягом січня 2013 року - січня 2016 року відповідачі одночасно або майже одночасно (з інтервалом у декілька днів) змінювали (підвищували або зменшували) роздрібні ціни реалізації бензину марки А-95, шляхом зазначення цих цін на інформаційному табло на стаціонарних АЗС; - незважаючи на різний рівень роздрібних цін реалізації бензину марки А-95, встановлений відповідачами на інформаційних табло стаціонарних АЗС, протягом 2013 року зазначені роздрібні ціни відповідачі змінювали одночасно або майже одночасно на однакову величину; - протягом січня 2015 року - січня 2016 року відповідачі неодноразово підтримували подібні між собою ціни роздрібної реалізації бензину марки А-95, що зазначені на інформаційному табло; - роздрібні ціни реалізації бензину марки А-95 відповідачів протягом досліджуваного періоду були найвищими порівняно з іншими операторами ринку; - кореляція використовується для кількісної оцінки взаємозв`язку двох наборів даних, а кореляційний аналіз дає можливість встановити, чи асоційовані набори даних по величині; коефіцієнт кореляції може набувати значення від -1 до 1; чим ближче абсолютне значення коефіцієнта кореляції до 1, тим тісніший зв`язок існує між двома змінними, тобто, якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 1, то між двома змінними існує лінійна функціональна залежність; - значення коефіцієнтів кореляції, розрахованих для рядів роздрібних цін на бензини марки А-95, які встановлювали відповідачі на інформаційних табло протягом 2013 року, становить від 0,51 до 0,96; - значення коефіцієнтів кореляції, розрахованих для рядів роздрібних цін на бензини марки А-95, які встановлювали відповідачі на інформаційних табло протягом січня 2015 року - січня 2016 року, становить від 0,96 до 0,99; - коефіцієнти кореляції свідчать про взаємозалежність цінових траєкторій відповідачів і є ознакою їх повної схожості. Відтак, роздрібні ціни на бензин марки А-95, які встановлювали відповідачі на інформаційних табло, протягом досліджуваного періоду, є подібними; - протягом 2013 року - 2016 року відповідачі неодноразово одночасно або майже одночасно (з інтервалом у декілька днів) змінювали (підвищували) роздрібні ціни реалізації дизельного палива на однакову величину шляхом зазначення цих цін на інформаційному табло, незважаючи на різний рівень роздрібних цін реалізації дизельного палива, установлений відповідачами; - коефіцієнти кореляції свідчать про взаємозалежність цінових траєкторій відповідачів і є ознакою їх повної схожості. Відтак, роздрібні ціни на дизельне паливо, які встановлювали відповідачі на інформаційних табло, протягом досліджуваного періоду, є подібними; - роздрібні ціни реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива у відповідачів є різними; - рішення щодо здійснення заправки автотранспортного засобу на АЗС того чи іншого учасника ринку приймається споживачем, як правило, під час руху автотранспортного засобу до заїзду на АЗС, виходячи з розміру роздрібних цін на пальне, зазначених на інформаційних табло, та наявної у споживача інформації щодо можливості придбання пального зі знижкою; - разом з тим, остаточна роздрібна ціна бензину марки А-95 та дизельного палива (з урахуванням знижок) не є загальнодоступною, відкритою та прогнозованою для споживачів внаслідок застосування відповідачами складних та непрозорих програм лояльності. Зазначене вимагає проведення споживачем математичних розрахунків можливої остаточної роздрібної ціни бензину марки А-95 та дизельного палива, яку він може отримати в кожного з відповідачів, з метою оцінки власної економічної вигоди; - отже, відповідачі, встановлюючи та підтримуючи на інформаційних табло на АЗС подібні між собою роздрібні ціни реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива, реалізуючи при цьому частину пального за цінами, які є нижчими від цін, зазначених на інформаційних табло, фактично уникають відкритої цінової конкуренції між собою; - згідно з інформацією операторів ринку та експертів, об`єктивними факторами, що впливають на формування роздрібних цін на моторні бензини та дизельне паливо, є передусім: ціни на нафтопродукти на європейських ринках за котируванням Platts, закупівельні ціни нафтопродуктів; податкове навантаження, що діє в Україні; курс долара США і Євро; торговельна надбавка (маржа), яка є достатньою для покриття обґрунтованих витрат та отримання прибутку; - відповідачі мали різні можливості щодо придбання (отримання на реалізацію) нафтопродуктів, зокрема закуповуючи (приймаючи на реалізацію) бензин марки А-95 на різних умовах та за різними (відмінними) цінами, що не може пояснювати наявність настільки подібних роздрібних цін реалізації відповідачами бензину марки А-95 на інформаційних табло стаціонарних АЗС; - за інформацією секретаріату Експертно-аналітичної групи з питань функціонування ринку нафти та нафтопродуктів і розвитку нафтопереробної промисловості, який було утворено наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 30.10.2006 № 412, на 28.09.2015 роздрібні ціни реалізації бензину марки А-95 у відповідачів перевищували рівень індикативних цін більш ніж на 2 грн.; - роздрібні ціни на світлі нафтопродукти, у тому числі з урахуванням коливання курсу долара США та Євро, які встановлювали відповідачі на інформаційних табло АЗС протягом досліджуваного періоду, не корелювалися зі змінами факторів, що впливають на їх формування; - аналіз ситуації на ринку товарів спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення відповідачами схожих дій, зокрема щодо встановлення й підтримання на інформаційних табло стаціонарних АЗС подібних між собою роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо; - інші учасники роздрібної торгівлі бензином марки А-95 та дизельним паливом на стаціонарних АЗС установлювали інші ціни на вказані світлі нафтопродукти; - зазначене додатково свідчить про те, що єдиним правдоподібним поясненням паралельної поведінки відповідачів, систематичної і стабільної залежності між встановленням і підтриманням ними роздрібних цін на інформаційному табло на одному рівні є існування узгоджених дій; - відповідачі реалізують близько 50% світлих нафтопродуктів від загальної кількості їх реалізації у роздрібній мережі через АЗС, отже відповідачі мають можливість суттєво впливати на умови функціонування ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами та фактично виступають лідерами цих ринків; - встановлення і підтримання відповідачами протягом 2013-2016 років на інформаційних табло подібних роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо при одночасному створенні таких умов реалізації, за яких споживач позбавлений інформації щодо розміру можливих фактичних роздрібних цін, внаслідок застосування складних і непрозорих програм лояльності, свідчить про відмову суб`єктів господарювання від відкритої цінової конкуренції між собою; - отже, роздрібні ціни на вказані світлі нафтопродукти встановлюються не внаслідок змагання між учасниками ринків завдяки власним досягненням; - за результатами проведеного дослідження ринків роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами встановлено, що відповідачі, зокрема товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР", товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", приватне підприємство "ОККО НАФТОПРОДУКТ", Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" (до 08.05.2015 - підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА") (протягом 2013 - 2014 років) при встановленні роздрібних цін реалізації світлих нафтопродуктів, зокрема бензину марки А-95 та дизельного палива, є ціновими лідерами зі встановлення роздрібних цін; - всі зміни цін спочатку здійснюють лідери ринку, а потім усі інші учасники ринку наслідують цю зміну; - інші учасники ринків роздрібної торгівлі бензином марки А-95 та дизельним паливом через мережу стаціонарних АЗС дії лідерів, у тому числі й щодо встановлення цін, сприймають як індикатор; - цінова політика "дотримання у фарватері" є характерною для суб`єктів господарювання, які реалізують продукцію, аналогічну лідерам ринку, і мають меншу ринкову владу, ніж останні; - стратегія ціноутворення інших учасників ринку полягає в наслідуванні прикладу встановлення цін лідерами ринку "дотримання у фарватері", незважаючи на наявність передумов, які можуть впливати на зміни цін на власні товари, які вони реалізують; - загальнодоступність інформації про роздрібні ціни на світлі нафтопродукти, які встановлюють лідери ринків на інформаційних табло на стаціонарних АЗС, дає можливість іншим суб`єктам господарювання, які дотримуються цінової політики "дотримання у фарватері" безперешкодно відстежувати зміни роздрібних цін, які відбуваються у лідерів ринків, та наслідувати їх тенденції; - товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР", товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", приватне підприємство "ОККО НАФТОПРОДУКТ", Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" (до 08.05.2015 - підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА") протягом 2013 - 2014 років відмовились від цінової конкуренції між собою; - вчинення відповідачами наведених схожих дій без об`єктивних причин для їх вчинення призводить до спотворення цінової конкуренції між ними, спонукає інших учасників ринків до встановлення своїх роздрібних цін на необґрунтованому рівні, та, як наслідок, призводить до обмеження конкуренції на ринку вцілому, а також до обмеження можливості вибору споживачами того чи іншого учасника ринку за ціновим критерієм, та, як наслідок, призводить до ущемлення їх інтересів; - відповідачами не визнано факт вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; - товариство з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР", товариство з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ", Підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" (до 08.05.2015 - підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА"), товариство з обмеженою відповідальністю "СОКАР ПЕТРОЛЕУМ" і товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРАЛЛЕЛЬ-М ЛТД" вжили заходів для створення передумов щодо недопущення вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції в майбутньому, підписавши Правила професійної етики у конкуренції щодо чесності та прозорості роздрібного ринку пального в Україні. Отже, спір у даній справі, на думку позивача, виник в результаті того, що висновки Комітету, викладені у п. 1 резолютивної частини Рішення № 480-р про те, що дії позивача які полягали у: встановленні і підтриманні на інформаційних табло стаціонарних АЗС подібних між собою роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо та встановленні умов реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива, за яких доступ споживача до інформації про розмір остаточних роздрібних цін є обмеженим, внаслідок застосування складних та непрозорих програм лояльності, умов проведення акцій та надання знижок, є порушенням п. 1 ст. 50 та ч. 3 ст. 6 Закону № 2210, є недоведеними, зробленими без з`ясування обставин, які мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального та порушенні норм процесуального права, а також не відповідає встановленим у справі обставинам, що враховуючи приписи ч. 1 ст. 59 Закону № 2210 є підставами для визнання Рішення № 480-р частково недійсним, а саме: пункту 1 в частині, що стосується позивача та пункту 2.1, щодо накладення на позивача штрафу. Відповідно до ч. 1 та ч. 4 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. Згідно зі статтею 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції. Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів. Відповідно до статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. Згідно з ч. 1 статті 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо. Як визначено статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі. Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення. Колегія суддів зазначає, що вчинення суб`єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб`єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відповідно до п. 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії суб`єктів господарювання. За змістом статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб`єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб`єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб`єктами господарювання додаткових зобов`язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб`єктів господарювання на ринку без об`єктивно виправданих на те причин. Суд має з`ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо. При цьому саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб`єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). Крім того, у вирішенні спорів, пов`язаних з оцінкою дій чи бездіяльності суб`єктів господарювання як погодженої конкурентної поведінки (стаття 5, частини перша - четверта статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), суд з`ясовує та перевіряє належними засобами доказування фактичні обставини, пов`язані з наявністю або відсутністю безпосереднього впливу таких дій (бездіяльності), - наприклад, укладання угоди або прийняття рішення в будь-якій формі, - на умови виробництва, придбання чи реалізації певного товару, в тому числі на такі параметри ринку, як можливі обсяги реалізації, загальний рівень цін на ринку тощо. В пункті 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз`яснено, що для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі відповідного недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15 1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В цьому випадку господарським судам необхідно з`ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб`єктів господарювання, які мають ознаки антиконкурентних узгоджених дій. Комітетом дії ТОВ «Золотий екватор» (бренд «WOG») разом з іншими учасниками ринку: ТОВ «ВОГ Рітейл» (бренд «WOG»), ПП «Окко нафтопродукт» (бренд «ОККО»), ТОВ «Альянс Холдинг» (бренд «Shell»), ПП «АМІК Україна» (до 08.05.2015 ПП «ЛУКОЙЛ- Україна» - бренд «Lukoil» / «АМІС»), ТОВ «СОКАР ПЕТРОЛЕУМ» (бренд «SOCAR») та ТОВ «Параллель - М ЛТД» (бренд «Параллель») було кваліфіковано, як порушення законодавства про захист економічної конкуренції за частиною третьою статті 6 Закону (антиконкурентні узгоджені дії у вигляді вчинення схожих дій). При цьому, комітетом було встановлено, що ТОВ «Золотий екватор» вчиняло порушення законодавства про захист економічної конкуренції протягом 2013 року. На виконання вказівок Верховного Суду щодо надано належної правової оцінки здійсненому відповідачем економічному аналізу ринку через застосування коефіцієнта кореляції місцевим господарським судом було досліджено та встановлено наступне. У Рішенні Комітет, застосувавши метод кореляційного аналізу роздрібних цін відповідачів, зробив висновок, що роздрібні ціни на бензин марки А-95 та дизельне пальне, що встановлювалися ТОВ «Золотий екватор» та іншими відповідачами на інформаційних табло АЗС протягом досліджуваного періоду, були дуже подібними. Основним математичним інструментом доведення органами Комітету схожості дій є кореляційний аналіз, який є методом оброблення статистичних даних, і полягає у вивченні коефіцієнтів кореляції. Кореляція (від лат. correlatio - «співвідношення, взаємозв`язок») використовується для кількісної оцінки взаємозв`язку двох наборів даних, а кореляційний аналіз дає можливість встановити, чи є досліджувані набори даних асоційованими (пов`язаними) по величині. Коефіцієнт кореляції може набувати значення від -1 до

1. Чим ближче абсолютне значення коефіцієнта кореляції до 1, тим тісніший зв`язок існує між двома перемінними. Тобто, якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 1, то між двома змінними існує лінійна функціональна залежність. Якщо парний коефіцієнт кореляції дорівнює 0, то між двома змінними залежність повністю відсутня. Таким чином, якщо коефіцієнт кореляції наближається до одиниці або дорівнює одиниці, це означає, що кожна зміна ціни одного відповідача по справі Комітету, відповідно, відображена в такій же зміні ціни іншого відповідача. У випадку позитивного коефіцієнту кореляції на графічному зображенні лінії цін будуть підніматися та опускатися одночасно. Застосування Комітетом до роздрібних цін відповідачів на бензин А-95 та дизельне пальне кореляційного аналізу виявило високий ступінь схожості цін та взаємозалежності траєкторій їхніх змін відповідачами у справі протягом періоду розслідування (2013 р. - січень 2016 р.), і зокрема - протягом періоду порушення ТОВ «Золотий екватор» (2013 рік). У пунктах 99-115 Рішення Комітет аналізує динаміку зміни відповідачами цін на бензин А-95, а потім, у п.п. 116-124 Рішення, застосовує до цін ТОВ «Золотий екватор» та інших відповідачів кореляційний аналіз і одержує такі коефіцієнти кореляції. Як відзначається у п. 123 Рішення, такі коефіцієнти кореляції (наближені до 1) свідчать про взаємозалежність роздрібних цін на бензин марки А-95 ТОВ «Золотий екватор» та інших відповідачів протягом 2013 р. і є ознакою їх практично повної схожості. При цьому, місцевим господарським судом було вірно враховано, що встановлення складу правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 6 Закону у вигляді антиконкурентних схожих дій передбачає, зокрема, необхідність спростувати наявність об`єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності) шляхом аналізу ситуації на ринку. Підкреслимо: стаття 6 вимагає спростування наявності саме об`єктивних причин, тобто, мікро- та макроекономічних факторів, які діють на ринку та впливають на поведінку незалежно від волі учасників ринку, а не обставин, створених активними діями самих сторін (як-от: структурування бізнесу через закордонні юрисдикції, побудова «ланцюгу» пов`язаних осіб, наприклад, через договори комісії з метою оптимізації оподаткування, тощо). Як визначив Комітет (п. 171 Рішення) виходячи з інформації операторів ринку та експертів, об`єктивними факторами, що впливають на формування роздрібних цін на моторні бензини та дизельне пальне, передусім є: -ціни на нафтопродукти на європейських ринках за котируваннями Platts, закупівельні ціни нафтопродуктів (досліджується у п.п. 172-201 Рішення); -податкове навантаження, що діє в Україні (зокрема, акциз податок на роздрібну реалізацію та ПДВ); -курс долара США і євро; -торговельна надбавка (маржа), яка є достатньою для покриття обгрунтованих витрат та отримання прибутку. У перебігу розслідування у справі Комітетом було зібрано та проаналізовано: -роздрібні ціни, зазначені ТОВ «Золотий екватор» на інформаційних табло стаціонарних АЗС на світлі нафтопродукти (щоденно та по кожній АЗС!); -обсяги, вартість та середньозважені ціни придбання ТОВ «Золотий екватор» світлих нафтопродуктів; -обсяги, вартість та середньозважені ціни роздрібної реалізації ТОВ «Золотий екватор» світлих нафтопродуктів через мережу стаціонарних АЗС; -динаміку європейських біржових котирувань на світлі нафтопродукти; середньозважені ціни імпорту; -основні елементи затрат, що формують собівартість пального. При цьому Комітет виходив з того, що для всіх відповідачів по справі деякі умови ведення господарювання були однаковими, а саме: -курс гривні до іноземних валют (зокрема, долару США та євро) за кожен період часу; -податковий та митний режим в Україні (у т.ч. акцизний податок) та його зміни протягом періоду розслідування. Крім того, Комітетом було враховано, що весь обсяг (100 %) нафтопродуктів (бензин А-95 та дизельне пальне) як ТОВ «Золотий екватор», так і інші відповідачі по справі імпортують з-за кордону (а відтак, паливо придбавається за іноземну валюту). Так, Комітетом було проаналізовано собівартість бензину А-95 і дизельного палива по кожному з контрагентів, яка сформована як під впливом об`єктивних факторів, що однаково діють на всіх учасників ринку (зокрема, зміна курсу гривні, податкове навантаження, ціни виробника), так і суб`єктивних факторів (логістичні витрати, кількість суб`єктів в ланцюгу поставки від виробника до заправки, їх структура витрат та ціноутворення тощо). Оскільки закупівельна вартість бензину А-95 та дизельного палива формується результаті впливу вищевказаних факторів, немає необхідності в аналізі впливу кожного з них окремо, наприклад, зміни валютного курсу. Як зазначено на графіках (Додаток до Рішення Комітету 20а) контрагенти мали суттєво різну закупівельну вартість бензину А-95 та дизельного палива, і наявність позитивної кореляції роздрібних цін реалізації на інформаційних табло не може бути спричинена схожістю структури витрат контрагентів (яка насправді не є схожою), а відтак, не має об`єктивних причин. Усі вищезазначені фактори, а саме: зміна курсу валют за весь період порушення, податкове та митне навантаження та будь-які його зміни, основні елементи витрат кожного з відповідачів по справі Комітету - напряму впливали на закупівельні ціни відповідачів. У Рішенні детально проаналізовано динаміку цін придбання бензину А-95 та дизельного пального в усіх відповідачів по справі, включно з ТОВ «Золотий екватор», у порівнянні з цінами на нафтопродукти на європейських ринках за котируваннями Platts (п.п. 172-201 Рішення). Отже, судом першої інстанції було проаналізовано та досліджено рішення комітету та вірно зазначено, що шляхом кореляційного аналізу Комітетом встановлено, що ступінь зв`язку між рядами цін придбання (отримання на реалізацію) відповідачами (у т.ч. і ТОВ «Золотий екватор») бензину марки А-95 та дизельного пального є значно нижчим, ніж ступінь зв`язку між рядами роздрібних цін на бензин марки А-95 та дизельне паливо, які встановлювали відповідачі по справі Комітету (у т.ч. ТОВ «Золотий екватор») на інформаційних табло протягом досліджуваного періоду. Отже, з вищевикладеного вбачається, що місцевим господарським судом було повно та всебічно виконано вказівки Верховного Суду щодо оцінки економічного аналізу ринку через застосування коефіцієнта кореляції, у зв`язку з чим колегія суддів відхиляє доводи скаржника в цій частині. Також колегія суддів звертає увагу, що відповідачем були в повній мірі з`ясовано наявність/відсутність об`єктивних причин для вчинення суб`єктами господарювання схожих дій через аналіз ситуації на ринку товару. Відповідач в оскаржуваному рішенні провів належний аналіз ринку та спростував в оскаржуваному рішенні наявність об`єктивних причин для вчинення суб`єктами господарювання схожих дій - підвищення цін, і відповідний висновок відповідача ґрунтувався на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно впливають на поведінку суб`єктів господарювання. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що на підставі зокрема порівняння динаміки цін придбання бензину А-95 та дизельного пального в усіх відповідачів по справі, включно з ТОВ «Золотий екватор», у порівнянні з цінами на нафтопродукти на європейських ринках за котируваннями Platts Комітет вірно дійшов висновку, що хоча всі відповідачі по справі Комітету мали різні можливості та умови при закупівлі нафтопродуктів та різну ціну такої закупівлі, яка змінювалася різним чином протягом дослідженого періоду, тим не менше роздрібна ціна у відповідачів протягом того ж періоду демонструвала повну схожість, а зміни роздрібної ціни - майже абсолютну синхронність. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що Комітетом було зроблено обґрунтований висновок, що при наявності такої різниці в закупівельних цінах настільки схожі роздрібні ціни реалізації відповідачами бензину марки А-95 та дизельного пального на інформаційних табло стаціонарних АЗС та така синхронність у зміні траєкторій роздрібних цін не можуть бути пояснені об`єктивними ринковими причинами, і єдиним поясненням такої цінової поведінки є узгоджена поведінка відповідачів по справі у вигляді вчинення схожих дій. Третім (останнім) кваліфікаційним елементом правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є доведення негативного впливу схожих дій на конкуренцію (антиконкурентного ефекту), а саме: того, що схожі дії (бездіяльність) призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (тобто, є фактичний або потенційний антиконкурентний вплив схожих дій на конкуренцію). Згідно зі статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", під економічною конкуренцією (конкуренцією) розуміється змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Конкуренція може відбувається за цінами, а також за іншими факторами, такими, як якість, зручність, суб`єктивне сприйняття брендів (знаків для товарів та послуг), тощо. Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", негативний вплив на конкуренцію може мати форму фактичного ("призвели") або навіть потенційного ("можуть призвести") недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Комітет притягнув до відповідальності відповідачів, які реалізують бензин марки А-95 та дизельне паливо, в основному за цінами встановленими на інформаційних табло АЗС, та які фактично є лідерами ринку, до відповідальності за обмеження конкуренції на ринку, оскільки вчинивши зазначені дії, вони істотно обмежили між собою економічну конкуренцію, зокрема, її цінову складову. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками Комітету, про те, що такі узгоджені дії призвели до обмеження можливості вибору споживачами того чи іншого учасника ринку за ціновим критерієм, та як наслідок до ущемлення їхніх інтересів, адже, саме роздрібні ціни, які відображаються на інформаційних табло стаціонарних АЗС, бачить споживач, який при цьому перебуває за кермом автомобіля, коли приймає рішення щодо обрання тієї чи іншої АЗС. Крім того, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що місцевим господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права щодо порядку порушення та об`єднання справ в провадженні АМКУ з огляду на наступне. Об`єднавши справи щодо позивача та інших суб`єктів господарювання в одну справу №128-26.13/112-16 (розпорядження державного уповноваженого Комітету від 08.07.2016 року № 06.176-р, т.1, а.с. 119-121), Комітет виніс оскаржуване рішення. Об`єднуючи справи з різною кваліфікацією та різним предметом дослідження та змінюючи кваліфікацію об`єднаної справи, Комітет був зобов`язаний закрити провадження у справі в частині зловживання монопольним (домінуючим) становищем, оскільки порушення законодавства в даному випадку доведено не було. В свою чергу, порушення Комітетом встановленої законодавством процедури об`єднання справ та перекваліфікації дій призвело до того, що Комітетом при прийнятті оскаржуваного рішення було взято до уваги неналежні докази та інформацію, що були отримані в межах іншої справи, провадження у якій підлягало закриттю. Колегія суддів зазначає, що на розгляді Комітету знаходились справи № 128-26.13/53-15, № 128-26.13/54-15, № 128-26.13/55-15, № 128-26.13/56-15. Зокрема, справа № 128-26.13/56-15 за ознаками вчинення порушення позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Під час розгляду вказаних вище справ Комітетом було встановлено, що цінова політика відповідно приватного підприємства "ОККО НАФТОПРОДУКТ", товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ХОЛДИНГ", підприємства з іноземними інвестиціями "ЛУКОЙЛ-УКРАЇНА" (з 08.05.2015 підприємство з іноземними інвестиціями "АМІК УКРАЇНА"), позивача і товариства з обмеженою відповідальністю "ВОГ РІТЕЙЛ" була однаковою як на тих АЗС, що входили до ринків, у межах яких органами Комітету становище вказаних суб`єктів господарювання було визнано монопольним (домінуючим), так і на інших АЗС на території України. Якщо значна частина доказів у розпочатих органом Комітету справах встановлюється на підставі одних й тих самих документів, є доцільним об`єднати ці справи в одну, про що орган Комітету приймає розпорядження на підставі частини першої ст. 38 Закону № 2210. Дана норма кореспондуються і з пунктом 25 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. У зв`язку з цим, розпорядженням державного уповноваженого Комітету від 08.07.2016 року № 06/176-р справи № 128-26.13/53-15, №128-26.13/54-15, № 128-26.13/55-15, № 128-26.13/56-15 та № 128-26.13/10-16 об`єднано в одну справу № 128-26.13/112-16 (п.п. 7 - 10 Рішення № 480-р). Колегія суддів звертає увагу, що наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища у позивача не є обов`язковою умовою для доведення вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій на ринках роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами на відміну від порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем. Як вбачається з оскаржуваного рішення (абз. 1), прийнятого за результатами розгляду справи № 128-26.13/112-16, розгляд вказаної справи здійснювався Комітетом саме у зв`язку з наявністю в діях відповідачів у справі Комітету (в т.ч. і позивача) ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. Таким чином врахувавши наведений предмет справи Комітету № 128-26.13/112-16, а також положення ч. 1 ст. 7 Закону України "Про антимонопольний комітет України", якими визначені повноваження Комітету у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, та положення ч. 2 ст. 35 Закону № 2210, якими передбачено вчинення Комітетом певних дій при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, суд відхиляє доводи позивача щодо порушення Комітетом порядку об`єднання справ та перекваліфікації дій, оскільки, в будь-якому разі, порушення Комітетом процедурних правил у розгляді справи про порушення конкурентного законодавства розглядається в контексті того, чи призвело таке порушення до прийняття неправильного рішення по суті розглянутої ним справи. Відповідні роз`яснення наведені в абз. 4 п. 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства". Разом з тим, в спірному випадку судом не встановлено порушення або неправильне застосування Комітетом норм процесуального права, наслідком яких може бути скасування оскаржуваного рішення. Колегія суддів зазначає, що позивач в спірний період, виступає одним із лідерів ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та дизельним паливом, рівень цін, який зазначається позивачем на інформаційних табло стаціонарних станції АЗС є індикатором для інших учасників ринку, стратегія яких на ринку полягає у слідуванні за цінами лідерів ринку. А отже, зазначення на інформаційних табло одних цін, а реалізація товару за іншими цінами також негативно впливають на конкуренцію на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та дизельним паливом в цілому. При цьому, встановлення на інформаційних табло стаціонарних АЗС подібних між собою ж роздрібних цін реалізації бензину марки А-95 та дизельного палива та їх синхронна зміна, призводить до того, що споживачеві залишається вибір тієї чи іншої АЗС за іншими факторами конкуренції (які в іншому б випадку мали б для споживача другорядне значення), а не за ціновим критерієм (який в умовах постійного підвищення вартості пального на ринку та впливу вартості пального на собівартість практично всіх товарів має для населення надзвичайно велике значення). Отже, усі вищезазначені обставини, які були встановлені Комітетом у рішенні, свідчать про те, що узгоджена поведінка відповідачів може призвести до обмеження конкуренції, а отже є антиконкурентною. Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в оскаржуваному Рішенні, колегія суддів дійшла висновку про те, що АМКУ дотримано вимоги Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, у зв`язку з чим всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи №128-26.13/112-16, досліджено подані документи, належним чином проаналізувало відносини сторін. Викладені в оскаржуваному рішенні висновки АМКУ відповідають фактичним обставинам справи №128-26.13/112-16, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими. Частиною 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до статті 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті. За порушення, передбачене, зокрема пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Колегія суддів також зазначає, що під час розрахунку штрафу за порушення Комітетом враховані положення Рекомендаційних роз`яснень щодо застосування положень частин другої, п`ятої та шостої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин першої та другої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 09.08.2016 року №39-рр. При цьому комітетом під час розрахунку штрафу за порушення враховано, що позивачем не визнано факт вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення законодавства про захист економічної конкуренції не припинено, позивачем також вжито заходів для створення передумов щодо недопущення вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції в майбутньому, підписавши Правила професійної етики у конкуренції щодо чесності та прозорості роздрібного ринку пального в України. Отже, повноваження стосовно визначення розміру штрафу в гранично встановлених межах віднесено до компетенції органів Антимонопольного комітету України і є дискреційними. Колегія суддів погоджується з АМКУ, що рекомендації та роз`яснення Антимонопольного комітету України не є нормативними актами і не підлягають обов`язковому застосуванню. Отже, розмір штрафу, накладеного АМКУ, в рішенні відповідає вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, а рішення про накладення штрафу прийнято в межах повноважень органів Комітету. Колегія суддів також звертає увагу, що за своїм змістом ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає можливість визнання антиконкурентними узгодженими діями паралельної поведінки суб`єктів господарювання, якщо немає прямих доказів безпосередніх контактів конкурентів (таких, як протоколи переговорів, угоди, кореспонденція, показання свідків, тощо), але схожість поведінки учасників ринку є настільки аномальною, що не може бути пояснена іншими (об`єктивними) причинами, крім антиконкурентної змови чи свідомої координації конкурентної поведінки таких суб`єктів. Як зазначено в п. 8.2. та 8.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). З підстав наведеного доводи скаржника щодо не доведеності АМКУ прямими та не прямими доказами узгодженої поведінки позивача та відповідачів у справі АМКУ та погодження між ними їх поведінки не знаходять свого підтвердження. Отже, усі три кваліфікаційні ознаки порушення, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме: 1) схожість дій із встановлення та зміни роздрібних цін на інформаційних табло стаціонарних АЗС; 2) відсутність об`єктивних ринкових причин для підтримання настільки схожих роздрібних цін та їхніх синхронних змін; 3) що призвело до обмеження конкуренції на ринку (а саме: фактично повної відмови від відкритої цінової конкуренції між учасниками узгоджених дій), були встановлені та доведені АМКУ. Як зазначалося вище, статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідачем дотримано вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду справ, які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. №5, викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідача відповідають фактичним обставинам справи №128-26.13/112-16, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими. Щодо доводів скаржника про обмеження права позивача на подання висновку експерта, як доказу у справі колегія суддів зазначає наступне. Суд може визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України, зокрема внаслідок неповного з`ясування органом Комітету у його рішенні обставин, які мають значення для справи, недоведення ним обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи або у зв`язку із порушенням або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (стаття 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції"). Проте суди з урахуванням виключної компетенції Комітету передбаченої статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" не можуть оцінювати додаткові докази, які стосуються встановлення обставин пов`язаних із доведенням порушення законодавства про захист економічної конкуренції які не надавались органами Комітету в межах розгляду справи. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у пункті 50 постанови від 19.08.2019 року у справі № 910/12487/18 та від 30.01.2020 року у справі №910/14949/18, судом не можуть досліджуватись та оцінюватись додаткові пояснення сторін, які стосуються кваліфікації встановленого органом АМК порушення конкурентного законодавства, які не надавались у межах розгляду справи про порушення конкурентного законодавства. Крім того, відповідно до постанови Верховного Суду від 30.09.2019 року у справі № 910/13306/18 господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України правових норм у розгляді антимонопольної справи, повноту з`ясування обставин, які мають значення для справи; доведення АМК обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; відповідність висновків, викладених у Рішенні АМК, обставинам справи. Водночас суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції та самостійно встановлювати, зокрема, обставини інкримінованого порушення, збирати докази, що відноситься до дискреційних повноважень органів Антимонопольного комітету України під час розгляду антимонопольної справи. Таким чином, докази, які не були надані позивачам Антимонопольному комітету України в межах розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не можуть оцінюватись судом на підтвердження наявності підстав для скасування рішення Антимонопольного комітету України, у тому числі докази, отриманні безпосередньо під час розгляду справи у суді, зокрема шляхом проведення судової експертизи. Крім того, колегія суддів зазначає, що зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що місцевий господарський суд надав оцінку висновку експертів ДП «Укрпромзовнішекспертиза» «Дослідження ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій в період з січня 2013 року по січень 2016 року», що спростовує доводи скаржника про не надання оцінки судом першої інстанції наданому позивачем висновку. Згідно зі статтею 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). В разі відхилення будь-яких доказів, в тому числі висновку судового експерта, господарський суд повинен у мотивувальній частині судового рішення навести правове обґрунтування такого відхилення в разі, якщо суд дійде висновків, які протилежні висновкам, зазначеним в судовій експертизі, а також вказати ті фактичні обставини, з огляду на які ці докази не взято до уваги судом. Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України. Місцевий господарський суд надаючи оцінку висновку експертів ДП «Укрпромзовнішекспертиза» встановив, що з офіційного сайту вбачається, що ДП «Укрпромзовнішекспертиза» (http://www.expert.kiev.ua/ua/pro-kompaniyu/') до компетенції підприємства належать такі види діяльності, як промисловий консалтинг, аналітичні дослідження, написання бізнес- планів, ТЕО, інвестиційних меморандумів, кон`юнктурно-цінові дослідження, маркетингові дослідження, тощо; підприємство здійснює експертну оцінку зовнішньоекономічних контрактів. З наведеного, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що надання експертних висновків у судових провадженнях не належить до видів і напрямків діяльності ДП «Укрпромзовнішекспертиза». Також, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дослідив, що виконавцями вищевказаного висновку є експерти Ткаченко Т.А. та Поважнюк С.С., які не значаться у Реєстрі атестованих судових експертів. Відхиляючи висновок експертів ДП «Укрпромзовнішекспертиза», суд першої інстанції з врахуванням ч. 1, ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встанови, що наданий позивачем висновок експертів ДП «Укрпромзовнішекспертиза» «Дослідження ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами через мережу автозаправних станцій в період з січня 2013 року по січень 2016 року» не може бути належним та допустимим доказом, з чим колегія суддів погоджується. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 року було задоволено клопотання позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" про призначення судової експертизи, та зобов`язано позивача оплатити вартість судової експертизи, однак позивач ухилився від даного обов`язку, та 28.05.2020 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) надійшли матеріали справи №910/701/17 з листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про залишення без розгляду ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2018 року в зв`язку з несплатою вартості проведення експертизи. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо позбавлення права позивача на подання доказів та не дослідження судом поданих позивачем доказів. Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції. Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОЛОТИЙ ЕКВАТОР" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року у справі №910/701/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 року у справі № 910/701/17 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/701/17. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 25.11.2020 року. Головуючий суддя О.В. Агрикова Судді М.Г. Чорногуз А.О. Мальченко