Постанова 4816 № 590/1134/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 року м.Суми Справа №590/1134/19 Номер провадження 22-ц/816/2258/20 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. сторони: позивач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», відповідач - ОСОБА_1 , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 16 вересня 2020 року в складі судді Бондарчука Я.П., ухвалене в смт. Ямпіль, повний текст якого складено 16 вересня 2020 року, В С Т А Н О В И В: 26 вересня 2019 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 31 серпня 2007 року між банком та відповідачем, шляхом підписання анкети-заяви укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав, надавши кредит у встановленому договором розмірі. У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань станом на 31 серпня 2019 року утворилася заборгованість у розмірі 125071 грн 95 коп., з яких: 5821 грн 21 коп. - заборгованість за кредитом; 119250 грн 74 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 31 серпня 2007 року по 30 жовтня 2017 року. Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 16 вересня 2020 року позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 31 серпня 2007 року в розмірі 5821 грн 21 коп. - заборгованість за кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» витрати по сплаті судового збору в сумі 89 грн 33 коп. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині ухвалено без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення процентів та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити в повному обсязі, в іншій частині рішення суду залишити без змін. Вказує, що сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті усі істотні умови договору. Висновки суду щодо ненадання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови кредитування є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Сторони погодили умови кредитування, про що свідчить, зокрема, підписана відповідачем анкета-заява про надання кредиту, довідка про умови кредитування. Зазначає, оскільки сторони узгодили розмір відсотків ставки в заяві відповідача та довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 30 днів пільгового періоду», а суд першої інстанції належним чином не дослідив даний доказ, тому підстав відмовляти у стягненні відсотків у суду не було. Рішення суду в частині стягнення боргу по тілу кредиту позивачем не оскаржується, а тому на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України у зазначеній частині в апеляційному порядку не переглядається. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2020 року: 2102 * 100 = 210200 грн), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 31 серпня 2007 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, який міститься в матеріалах справи, підпису ОСОБА_1 не містить. Згідно довідки банку ОСОБА_1 за вказаним договором були надані наступні кредитні картки № НОМЕР_1 з терміном дії до 06/11; № НОМЕР_2 з терміном дії до 09/15 (а.с. 189). Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31 серпня 2019 року становить 125071 грн 95 коп., з яких: 5821 грн 21 коп. - заборгованість за кредитом; 119250 грн 74 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 31 серпня 2007 року по 30 жовтня 2017 року. Відмовляючи позивачу у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у розмір 119250,74 грн, суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції щодо відмови позивачу у стягненні відсотків не узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону. Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», яка підписана позичальником, базова відсоткова ставка по кредитному ліміту становить 3 % в місяць, щомісячні платежі умовами кредитування передбачені у розмірі 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн / 10 $ і не більше залишку заборгованості, зі строком внесення до 25 числа місяця, наступного за звітним (а.с. 21). Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно з положеннями ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частинами першою-третьою ст. 633 ЦК України передбачено, що договори, які укладаються банком з фізичними особами, є публічними. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Виходячи з вимог частини першої ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з ч. 2 ст. 1067 ЦК України банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунку з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Отже, передумовою для виникнення у позичальника обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними має бути встановлений факт отримання і використання кредитних коштів відповідачем. Факт використання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою по особовому рахунку, в якій відображено використання і часткове повернення кредитних коштів позичальником. Як зазначалось вище, відповідач, підписавши 31 серпня 2007 року анкету-заяву, приєднався до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку, а також погодився на запропоновані банком умови використання кредитних коштів. Особливістю договору приєднання є те, що позичальник приймає й погоджується із запропонованими кредитором умовами без права вносити свої пропозиції щодо цих умов. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за кредитом та суми нарахованих відсотків є обґрунтованими. Проте, позивачем не доведено наявність підстав для нарахування відсотків за користування кредитом за зміненою процентною ставкою. Так, із довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та заяви клієнта від 31 серпня 2007 року, підписаних ОСОБА_1 , вбачається, що базова процентна ставка по договору становить 3 % на місяць (36 % на рік) з розрахунку 360 днів у році і нараховується за кожний день прострочення кредиту. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти (а.с. 21). Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Із розрахунку заборгованості за договором № б/н від 31 серпня 2007 року, наданим банком на підтвердження своїх позовних вимог вбачається, що з 01 квітня 2015 року процентна ставка по договору була збільшена (а.с. 7-15). Однак, позивачем не надано доказів про належне повідомлення та погодження з відповідачем збільшеної процентної ставки. За таких обставин, колегія суддів апеляційного суд, вважає безпідставним нарахування відсотків за користування кредитом за збільшеною відсотковою ставкою і при розрахунку заборгованості по відсотках застосуванню підлягає обумовлена сторонами при укладенні договору базова процентна ставка - 36 %. Крім того, враховуючи, що строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії карти, остання картка з виданих відповідачу на строк до вересня 2015 року, а тому позивач безпідставно включив до розрахунку заборгованості період з 01 жовтня 2015 року по 31 серпня 2019 року. Виходячи з викладеного, заборгованість за відсотками підлягає стягнення по 30 вересня 2015 року. Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого суду щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення цих вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками у сумі 8994 грн 16 коп. за період з 31 серпня 2007 року по 30 вересня 2015 року згідно додатково наданого розрахунку позивачем. За таких обставин, оскаржене рішення суду на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в зазначеній вище частині, а апеляційна скарга, відповідно, підлягає частковому задоволенню. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні апеляційної скарги на 7,54 % (8994 грн 16 коп. (сума задоволених апеляційних вимог) х 100 % : 119250 грн 74 коп. (сума заявлених апеляційних вимог)) з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає компенсації 217 грн 27 коп. (2881 грн 50 коп. х 7,54 % : 100%) судового збору за апеляційний перегляд справи та при частковому задоволенні позову на 11,85 % (14815 грн 37 коп. (сума задоволених вимог) х 100% : 125071 грн 95 коп. (ціна позову)), із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає компенсації 227 грн 64 коп. (1921 грн х 11,85 % : 100 %) фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову. Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 16 вересня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по процентам за користування кредитом за кредитним договором № б/н від 31 серпня 2007 року скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за процентами за користування кредитом за кредитним договором № б/н від 31 серпня 2007 року за період з 31 серпня 2007 року по 30 вересня 2015 року в сумі 8994 грн 16 коп. Змінити рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 16 вересня 2020 року в частині розподілу судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції, стягнувши з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судові витрати у сумі 227 грн 64 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судові витрати за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 217 грн 27 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - В.І. Криворотенко Судді: О.Ю. Кононенко О.І. Собина