Постанова 4816 № 592/8857/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2020 року м.Суми Справа №592/8857/20 Номер провадження 22-ц/816/2120/20 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. сторони: позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», відповідач ОСОБА_1 , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 вересня 2020 року в складі судді Князєва В.Б., ухвалене в м. Суми, В С Т А Н О В И В: 30 липня 2020 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 26 лютого 2010 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов`язань із своєчасного їх повернення ОСОБА_1 не виконав, тому станом на 20 травня 2020 року утворився борг на загальну суму 17453 грн 67 коп., з яких: 12348 грн 95 коп. - заборгованість за тілом кредита, в т.ч.: 0,00 грн заборгованість за поточним тілом кредита; 12348 грн 95 коп. заборгованість за простроченим тілом кредита; 0.00 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 5104 грн 72 коп. заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 0,00 грн нарахована пеня, 0,00 грн нараховано комісії, яку банк просив стягнути на свою користь. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 вересня 2020 року позов АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26 лютого 2010 року у розмірі 12348 грн 95 коп. та 1487 грн 22 коп. повернення судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю. Вказане рішення суду позивач оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК», не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками, посилаючись на те, що рішення суду в цій частині ухвалено без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а в іншій частині - рішення залишити без змін. В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оскільки сторони узгодили розмір відсоткової ставки в підписаній відповідачем довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» в розмірі 2,5 % на місяць або ж 30 % річних, то відсотки підлягають стягненню за вказаною ставкою. Вказує, що після повного погашення боргу, починаючи з 01 квітня 2019 року відповідач почав знову користуватися кредитними коштами, тому заборгованість по відсоткам за ставкою 30 % річних (2,5 % на місяць) за період з 01 квітня 2019 року по 20 травня 220 року складає 4270,67 грн (12348,95 грн (тіло кредиту) * 30 % (розмір відсоткової ставки) / 360 * 415 (кількість днів). В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається. Відзиву на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 до апеляційного суду не направив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 26 лютого 2010 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 15, 17-26). У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 14000 грн, що підтверджується довідкою про зміни умов кредитування та обслуговування картрахунку (а.с. 13). На підтвердження позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано розрахунок, згідно з яким загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 20 травня 2020 року становить 17453 грн 67 коп., з яких: 12348 грн 95 коп. - заборгованість за тілом кредита, в т.ч.: 0,00 грн заборгованість за поточним тілом кредита; 12348 грн 95 коп. заборгованість ща простроченим тілом кредита; 0.00 грн заборгованість за нарахованими відсотками, 5104 грн 72 коп. заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 0,00 грн нарахована пеня, 0,00 грн нараховано комісії. Відмовляючи позивачу в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками, суд першої інстанції зазначив, що позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом посилається на «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті, як невід`ємні частини договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції не узгоджується з матеріалами справи та вимогами закону. Як вбачається з матеріалів справи, 08 червня 2011 року ОСОБА_2 підписав довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», відповідно до якої сторонами були визначені наступні умови надання кредитних коштів: пільговий період до 55 днів; базова відсоткова ставка 2,5 % на місяць з розрахунку 360 днів на залишок заборгованості; розмір щомісячних платежів (включаючи плату за використання кредитних коштів в звітному періоді) 7 % від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, що складається із: пеня (1) + пеня (2), де пеня (1) = базова процентна ставка за договором / 30 - нараховується за кожний день прострочення кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн в місяць, нараховуються 1 раз на місяць за наявності прострочення за кредитом або відсотками 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму понад 50 грн і більше; штраф за порушення строку платежів по будь-якому із грошових зобов`язань більше ніж на 30 днів у сумі 500 грн + 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій (а.с. 16). Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Виконання грошового зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою - пенею, штрафом (ст. ст. 546, 549 ЦК України). Таким чином, кредитний договір укладається в письмовій формі, в якому його сторонами погоджується розмір кредиту, умови його надання, повернення, сплати процентів за користування кредитом, застосування неустойки у разі неналежного виконання зобов`язання. Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Частинами 1, 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За приписами ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Як вбачається з матеріалів справи, 26 лютого 2010 року ОСОБА_1 заповнив і підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 15). Як зазначено у заяві-анкеті, відповідач погодився з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, з яким він був ознайомлений і погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також з Тарифами, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Також у заяві зазначено, що Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua, а ОСОБА_1 зобов`язується виконувати вимоги вказаних Умов та Правил, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті банку. Умови надання кредитного ліміту обумовлені сторонами у Довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду», яка підписана позичальником, та її копія, надана суду, належним чином завірена банком. Згідно довідки банку ОСОБА_1 за вказаним договором були надані наступні кредитні картки № №: НОМЕР_1 з терміном дії до 02/14; НОМЕР_2 з терміном дії до 08/17; НОМЕР_3 з терміном дії до 06/18; НОМЕР_4 з терміном дії до 12/19; НОМЕР_5 з терміном дії до 10/21; НОМЕР_6 з терміном дії до 02/23 (а.с. 14). Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заявлених вимог у позові, дотримуючись засад змагальності у цивільному судочинстві. З наданих АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до суду копії анкети-заяви позичальника від 26 лютого 2010 року, розрахунку заборгованості, який підтверджує факт використання кредитних коштів, їх часткове повернення ОСОБА_1 , вбачається, що останній погодився із запропонованими банком умовами використання кредитних коштів, зокрема, зі сплатою 30,00 % річних за користування кредитними коштами. Щодо стягнення заборгованості за збільшеними відсотковими ставками, то банком, в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України, жодних доказів про встановлення процентної ставки у розмірі 42, 43,20 % річних, як зазначено у розрахунку заборгованості, суду не надано, як і не надано доказів, які б містили підпис відповідача, про ознайомлення його зі зміною розміру процентної ставки відповідно до вимог ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, тому вказані вимоги позову є необґрунтованими. Крім того, за положеннями ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12. До суду апеляційної інстанції позивачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» були надані пояснення по даній справі та додано розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що заборгованість за простроченими відсотками, виходячи з відсоткової ставки 30 % річних за період з 26 лютого 2010 року по 20 травня 2020 року складає 3618 грн 80 коп. Колегія суддів вважає за необхідне прийняти дані пояснення по справі і розрахунок заборгованості та стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за простроченими відсотками за період з 26 лютого 2010 року по 20 травня 2020 року в сумі 3618 грн 80 коп. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, рішення суду першої інстанції на підставі п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення цих позовних вимог, а в частині розподілу судових витрат підлягає зміні. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні апеляційної скарги на 70,89 % (3618 грн 80 коп. (сума задоволених апеляційних вимог) х 100 % : 5104 грн 72 грн (сума заявлених апеляційних вимог)) з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає компенсації 2235 грн 16 коп. (3153 грн х 70,89 % : 100%) судового збору за апеляційний перегляд справи та при частковому задоволенні позову на 91,49 % (15967,75 грн коп. (сума задоволених вимог) х 100% : 17453 грн 67 коп. (ціна позову)), із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підлягає компенсації 1923 грн 12 коп. (2102 грн х 91,49 % : 100 %) фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову. Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, виходячи із оскарженої частини рішення суду, не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367 - 369, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 вересня 2020 року в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками скасувати і прийняти нову постанову щодо даних вимог. Змінити рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 вересня 2020 року в частині розподілу судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 26 лютого 2010 року, яка складається із заборгованості за простроченими відсотками в сумі 3618 грн 80 коп. В задоволенні позову в іншій частині вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у сумі 1923 грн 12 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір за перегляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 2235 грн 16 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - В.І. Криворотенко Судді: О.Ю. Кононенко О.І. Собина