LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4811463/3533/18

від 24.11.2020 ·

Справа № 463/3533/18 Головуючий у 1 інстанції: Стрепко Н.Л. Провадження № 22-ц/811/1940/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. Категорія: 60 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді: Ванівського О.М. суддів: Мельничук О.Я., Шеремети Н.О. секретаря: Фейір К.О. з участю: представників апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 27 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Маслей Ірина Григорівна про визнання заповіту недійсним., - ВСТАНОВИВ: В червні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, третьої особи про визнання недійсним заповіту ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Маслей Іриною Григорівною, зареєстрованого в реєстрі за № 1172. Ухвалою суду від 12 липня 2018 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено таку у підготовче засідання. 8 жовтня 2018 року представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 17 травня 2018 року, подано клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи у справі, на вирішення якої просить поставити наступні запитання: яким був характер та ступень психічного здоров`я ОСОБА_5 станом на 16 грудня 2017 року? Чи могла (в якій мірі) ОСОБА_5 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час підписання заповіту 16 грудня 2017 року? Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_5 тривалий час страждала на важку хворобу, а саме: поліорганна недостатність, злоякісне новоутворення шкіри з метастазами у внутрішні органи та кістки, у зв`язку з чим змушена була приймати знеболюючі та психотропні препарати. Вказані обставини викликають сумніви у фізичній здатності ОСОБА_5 до підпису оскаржуваного заповіту, а також здатності усвідомлювати свої дії та розуміти їх значення на момент посвідчення заповіту на 16 грудня 2017 року. Вирішення клопотання про призначення експертизи було відкладено до заслуховування пояснень сторін у справі та дослідження інших доказів. 13 серпня 2019 року у даній справі призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95). У відповідності до положень п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, провадження у справі зупинено на час проведення посмертної судово-психіатричної експертизи. 17 грудня 2019 року на адресу суду надійшов лист завідуючого відділенням судово-психіатричної експертизи КНП ЛОР ЛОКПЛ Гуцала В.Й., у якому вказано, що ухвалою суду витрати за проведення даної експертизи було покладено на ОСОБА_1 , якому 19 вересня 2019 року було надіслано рахунок №28 з реквізитами на оплату за здійснення вказаної експертизи. На даний час оплата не проведена, а тому матеріали справи повернуто до суду без виконання експертизи, які надійшли на адресу суду 17 грудня 2019 року. Ухвалою суду від 18 грудня 2019 року поновлено провадження у справі та призначено таку до судового розгляду. 20 січня 2020 року представником позивача ОСОБА_2 подано клопотання про зменшення або звільнення від сплати вартості експертизи на підставі ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України у зв`язку з майновим станом позивача, його станом здоров`я та вартістю експертизи. Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 27 травня 2020 року в задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_2 про зменшення або звільнення від сплати вартості експертизи в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Маслей Ірина Григорівна про визнання заповіту недійсним - відмовлено. Вказану ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 . Вважає, що ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Покликається на те, що судом встановлено, що він не працює, є особою з інвалідністю 3-ої групи, вартість проведення посмертної судово - психіатричної експертизи ОСОБА_5 перевищує 5% розмір його річного доходу. За таких обставин вважає, що існує достатньо підстав для задоволення його клопотання в частині звільнення його від сплати судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи. Просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення враховуючи наступне. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду зважаючи на наступне. Відмовляючи в задоволенні клопотання про зменшення або звільнення від сплати вартості експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що посмертна судово-психіатрична експертиза проводиться виключно за рахунок замовника та у випадку не оплати проведеною не може бути. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду зважаючи на наступне. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України). Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ст. 133 ЦПК України). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи (п.п.1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Відповідно до положень ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України). Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Зважаючи на те, що судовий збір є одним із видів судових витрат та не є витратами, пов`язаними із розглядом справи, до яких власне належать витрати на проведення експертизи, доводи апеляційної скарги щодо порядку звільнення, розстрочення чи зменшення судового збору судом за клопотанням учасника справи, з покликанням на ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, колегія суддів до уваги не приймає. Так, згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показами свідків. Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Згідно із ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. В абзаці 2 1.8. Розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, також вказано, що підставою для проведення експертизи у цивільному, господарському та адміністративному судочинствах є ухвала суду про призначення експертизи або договір з експертом чи експертною установою, укладений на замовлення учасника справи. Частиною 1 ст. 104 ЦПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Відповідно до п. 6 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» проведення експертних досліджень і обстежень державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок замовника. Згідно з ч. 7 ст. 72 ЦПК України експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов`язаних з проведенням експертизи і викликом до суду. Пунктом 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з проведенням експертизи. У п. 6 ст. 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплата робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Як вбачається з викладеного та відповідних роз`яснень наданих у абз. 2 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року, оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. Якщо експертиза призначається за клопотанням обох сторін або з ініціативи суду, кошти на її оплату вносяться обома сторонами порівну. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів. В свою чергу, з роз`ясень, викладених у п. 45 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, встановлено, що вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»). У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони від оплати витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи, суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи і настають наслідки, передбачені за ухилення від участі в експертизі. Законом не заборонено оплатити витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, іншою стороною у справі. Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах. При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" встановлено граничний розмір компенсації витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз. Крім того, згідно зі ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Пунктом 1.13 Розділу 1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Мінюст від 08 жовтня 1998 року № 53/5 у випадку невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об`єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об`єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення. Таким чином, проведення експертизи спеціалізованими установами у цивільному судочинстві здійснюється на платній основі - за рахунок замовника, така оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 13 серпня 2019 року у даній справі призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», на вирішення яким постановлено відповідні питання, оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 (а.с. 11). 17 грудня 2019 року матеріали даної справи повернуто на адресу Личаківського районного суду м. Львова без виконання ухвали, у зв`язку з несплатою рахунку вартості проведення експертизи (а.с. 19). Згідно Рахунку за проведення експертизи від 19.09.2019 № 28 оплата вартості експертизи складає 12 469 грн., зазначено реквізити сплати такої. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. 20 січня 2020 року представником позивача ОСОБА_2 подано клопотання про зменшення або звільнення від сплати вартості експертизи на підставі ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України у зв`язку з майновим станом позивача, його станом здоров`я та вартістю експертизи. В підтвердження клопотання представником позивача ОСОБА_2 долучена довідка із Личаківського відділу соціального захисту про отриману соціальну допомогу за травень - вересень 2019 року. Зважаючи на те, що витрати на проведення експертизи не є судовим збором, у даному випадку не може застосовуватися положення ЗУ «Про судовий збір» щодо зменшення таких у зв`язку з тим, що вони перевищують 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік чи інші положення ст. 8 Закону. Пільги щодо сплати вартості експертиза законодавством не передбачені. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 27 травня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 24.11.2020 року. Головуючий : Ванівський О.М. Судді: Мельничук О.Я. Шеремета Н.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»