LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855760/26235/19

від 25.11.2020 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 760/26235/19 Суддя (судді) першої інстанції: Усатова І.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Оксененка О.М., Пилипенко О.Є., секретаря Ткаченка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського 4 батальйона 2 роти Управління патрульної поліції у місті Києві капітана поліції Мартинюка Андрія Зиновійовича про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року, - В С Т А Н О В И В: 19 вересня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Поліцейського 4 батальйона 2 роти Управління патрульної поліції у місті Києві капітана поліції Мартинюка Андрія Зиновійовича (далі - відповідач, Мартинюк В.З. ), в якому просив скасувати рішення відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову зазначає, що адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до відповідальності, не вчиняв. До того ж, під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем не здійснено роз`яснення його прав, не враховано пояснення та не зазначено доказів, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року позов задоволено частково. Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення від 07 вересня 2019 року. В іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення про задоволення позову у відповідній частині. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на положення статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, якими закріплено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду в оскаржуваній частині - скасуванню, з таких підстав. Судом установлено, що 07 вересня 2019 року відносно ОСОБА_1 прийнято постанову про притягнення його до відповідальності за ч. 6 ст. 121 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень за керування транспортним засобом з неосвітленим заднім номерним знаком, чим порушено п.2.9 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та уважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з позовом до суду. Постановляючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених у статті 284 цього Кодексу замість вказаного суб`єкта владних повноважень Колегія суддів з наведеним висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на таке. Відповідно до положень статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України він визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів та встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах. Параграфом 2 розділа 10 цього Кодексу закріплені положення розгляду окремих категорій термінових адміністративних справи. До такої категорії віднесено і справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Особливості провадження у зазначеній категорії справ визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до пункта 3 частини 3 цієї правової норми за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що законодавець наділив адміністративний суд правом за результатами розгляду відповідної категорії справи, прийняти рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у випадку наявності підстав для скасування рішення субєкта владних повноважень. З огляду на викладене, колегія суддів уважає помилковим висновок місцевого суду про віднесення до дискреційних повноважень відповідача питання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і ухвалити нове судове рішення. За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті рішення неправильно застосував норми матеріального права, що зумовило неправильне вирішення справи в частині. Керуючись статтями 33, 34, 243, 272, 286, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 22 вересня 2020 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову. Позов ОСОБА_1 у цій частині задовольнити. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.М. Оксененко О.Є. Пилипенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»