Постанова 4851 № 520/6482/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 р. Справа № 520/6482/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Луганській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.06.20 року по справі № 520/6482/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" до Головного управління Держпраці у Луганській області третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Східекобуд», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області, третя особа Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами головного управління Держпраці в Луганській області №ЛГ1164/486-НД1/СП/ТД-ДС від 20.02.2020 року, на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідуванні від 08.01.2020 року щодо порушень Товариства з обмеженою відповідальністю «Східекобуд». В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ "Східекобуд" дізнався від державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Харкові про прийняття відповідачем постанови №ЛГ1164/486-НД1/СП/ТД-ФС від 20.02.2020 про накладення штрафу за створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування інспектором Головного управління Держпраці у Луганській області. Оскаржувану постанову позивач вважає незаконною, оскільки, товариство не було належним чином повідомлено про початок та підстави проведення перевірки, у зв`язку з чим не мало змоги скористатись своїм правом на сприянню інспектору при проведенні перевірки чи надати заперечення щодо акту перевірки. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Луганській області №ЛГ1164/486-НД1/СП/ТД-ФС від 20.02.2020 року, на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.01.2020 року щодо порушень Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд". Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дів) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Луганській області. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням Держпраці у Луганській області подано апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом зазначено, що фактичне неотримання Вимоги та Акту адресатом в час, котрий необхідний для виконання об`єктом відвідування вимоги не залежить від відправника та не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", керуючись ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої ЗУ №1985-ІV від 08.09.2004 року, ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та ст.259 Кодексу законів про працю України, за інформацією з листа Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 18 грудня 2019 року №78/3/25/4413 та з листа Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кремінської районної ради" від 17 грудня 2019 року №1349, Головним управлінням Держпраці у Луганській області видано наказ від 20.12.2019 №1320 про проведення інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" у період з 20.12.2019 по 08.01.2020 року. 23.12.2019 на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування №01-17/1518 від 20.12.2019, оформленого на підставі наказу від 20.12.2019 №1320, інспектором праці ГУ Держпраці у Луганській області прийнято вимогу про надання документів №1, якою зобов`язано позивача у строк до 10 год. 00 хв. 03 січня 2020 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, згідно з переліком, наведеним у вимозі. Відповідно до акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЛГ1164/486-НД, 20.12.2019 року інспекторами Головного управління Держпраці у Луганській області на підставі наказу від 20.12.2019 №1320 та направлення №01-17/1518 від 20.12.2019 здійснено спробу інспекційного відвідування ТОВ "Східекобуд" (юридична адреса 61166, м. Харків, проспект Науки, буд.36) за місцем проведення діяльності: - Комунальна установа "Кремінське районне територіальне медичне об`єднання", 9200, Луганська область, Кремінський район, місто Кремінна, вулиця Побєди, будинок 1 А (головний корпус та хірургічний корпус); - Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кремінської районної ради", 92905, Луганська область, Кремінський район, місто Кремінна, вулиця Побєди, будинок 1 А (Красноріченська селищна лікарська амбулаторія загальної практики - сімейної медицини), Луганська область, Кремінський район, селище Красноріченське, вулиця Калинова, будинок 1); - Кремінська загальноосвітня шкода І-ІІІ ступенів №2 Кремінської районної ради Луганської області, 92900, Луганська область, Кремінський район, місто Кремінна, вулиця Тітова, будинок 18) з питань додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин. Однак інспекційне відвідування проведено не було у зв`язку з ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документі, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформації/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів відповідно до вимоги від 23 грудня 2019 року №1; ненадання керівником (його уповноваженим представником)/ працівниками об`єкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю відповідно до вимоги від 23 грудня 2019 року №1. Як вбачається з матеріалів справи та наданого представником відповідача акту про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ЛГ1164/486-НД1, 08 січня 2020 року о 16:00 год. інспектори Головного управління Держпраці у Луганській області здійснити другу спробу інспекційного відвідування ТОВ "Східекобуд" за місцем здійснення господарської діяльності. Інспекційне відвідування не відбулося з підстав ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документі, ведення яких передбачено законодавством про працю. що містять інформації/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів; ненадання керівником (його уповноваженим представником)/ працівниками об`єкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю. 20.02.2020 т.в.о. начальника, заступником начальника Головного управління Держпраці у Луганській області Рисухін Д.Л., розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №ЛГ1164/486-НД1 від 08.01.2020, прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛГ1164/486-НД1/СП/ТД-ФС, згідно з якою накладено на позивача штраф в сумі 472300 грн. Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало ненадання необхідних позивачем необхідних документів для здійснення інспекційного відвідування на підставі Вимоги з порушенням положень абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Луганській області №ЛГ1164/486-НД1/СП/ТД-ДС від 20.02.2020 прийнята з порушенням прав позивача. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Так, питання проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю врегульовано, зокрема, Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі ратифіковану Законом №1985-ІV від 08.09.2004. Відповідно до ст. 12 вказаної Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їх повноваження, зокрема мають право здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм (ст. 16 Конвенції). Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі - Закон №877-V). Згідно ст. 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону №877-V, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону. Тобто, органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, в першу чергу, повинні ураховувати особливості правового регулювання, визначені законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, одночасно, звертаючи увагу на правила, перелічені в ч. 5 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та, якщо певні правовідносини не врегульовані законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, звертатись до інших норм цього Закону. Колегія суддів зазначає, що Закон, який би регулював правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення на цей час немає, а тому спеціальним законодавчим актом, який регулює ці правовідносини є саме Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", незважаючи на те, що він регулює правовідносини зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для багатьох органів контролю. Закон, який би уповноважував органи Держпраці на здійснення державного контролю немає, крім ст. 259 КЗпП України, відповідно до якої державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як свідчать матеріали справи, наказ Головного управління Держпраці у Луганській області області 20.12.2019 та направлення на здійснення інспекційного відвідування №01-17/1518 від 20.12.2019, акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 23.12.2019 та 08.01.2020 та вимогу про надання документів №1 від 23.12.2019 уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд" не отримувала. Вказана обставина свідчить, що відповідачем не виконано обов`язку щодо належного повідомлення суб`єкта господарювання про проведення такого заходу, як інспекційне відвідування, а також відповідачем не надано доказів про те, що таке належне повідомлення завдало б шкоду інспекційному відвідуванню, не встановлено також судом розглядом і доказів ймовірності вжиття зі сторони позивача заходів по приховуванню фактів порушення, або не надання документів на вимогу відповідача. Натомість, посадові особи контролюючого органу, які фактично розпочали інспекційне відвідування за відсутності керівника суб`єкта господарювання, відібравши письмові пояснення у працівників, які знаходились на об`єктах проведення будівельних робіт. Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 7 Закону №877-V, суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. Тобто, вищезазначене свідчить про те, що позивач був позбавлений можливості скористатися таким правом, оскільки посадовими особами контролюючого органу інспекційне відвідування було розпочате 20 грудня 2019 року за відсутності уповноваженої особи товариства. Згідно з ч. 1 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно ч. 1 ст. 265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Відповідно до Абз. 2, 6, 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення. Згідно з ч. 4 ст. 265 КЗпП України, штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України, ч.ч. 2 -7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (надалі - Порядок №509). Згідно п. 2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками. Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади. Відповідно до п. 6 Порядку № 509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Згідно з абз. 2 п. 8 Порядку № 509, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Відповідачем у відношенні позивача за оскаржуваною постановою застосовано штрафні санкції на загальну суму 472300,00 грн. Особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Згідно з п. 6 Порядку № 509, покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи. Відповідно до п. 7 Порядку № 509, справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи. Тобто, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Наведене вище тлумачення пункту 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб. Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 по справі №813/3415/18 (провадження №К/9901/5962/19). Зі змісту наявного в матеріалах справи відзиву на позовну заяву встановлено, що відповідач направляв на адресу позивача вимогу про надання документів №1 від 23.12.2019 (рекомендованим листом від 24.12.2019. Відправлення ТОВ "Східекобуд" не отримано з інших причин), акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 08.01.2020 №ЛГ1164/486-НД1 (рекомендованим листом від 09.01.2020. Відправлення ТОВ "Східекобуд" не отримано з інших причин), а також повідомлення про дату одержання документів від 06.02.2020 №01-15/376 (рекомендованим листом від 06.02.2020. Отримано позивачем 10.03.2020). Судовим розглядом встановлено, що повідомлення Головного управління Держпраці у Луганській області про дату, час і місце розгляду справи про накладення штрафу на адресу ТОВ "Східекобуд" управлінням не направлялось, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач взагалі не повідомлявся управлінням про розгляд справи про накладення штрафу. З урахуванням встановлених вище обставин по справі, а також на підставі наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Східекобуд". Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2020 по справі №520/6482/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова