Постанова 4818 № 632/922/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2020 року м. Харків справа № 632/922/19 провадження № 22-ц/ 818/4862/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Тичкової О.Ю., суддів Пилипчук Н.П., Яцини В.Б., сторони справи: позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідачі Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області, Первомайське комунальне виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства, Комунальне підприємство «Жилсервіс» Первомайської міської ради Харківської області, Первомайська місцева прокуратура Харківської області, Державна казначейська служба України, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області, постановлену 7 серпня 2020 року у складі судді Шахової В.В., УСТАНОВИВ: Тринадцятого червня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, після уточнення якого 17 жовтня 2019 року (т.1 а.с. 4-7, 92-95) просили захистити їх конституційне право на компенсацію моральної шкоди, спричиненої їм численними незаконними та неправомірними діями та протиправною тривалою бездіяльністю посадових осіб Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області, Первомайського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, Комунального підприємства «Жилсервіс» Первомайської міської ради Харківської області, Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання в безспірному порядку на їх користь з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України компенсацію моральної шкоди в загальному розмірі 40 000 грн, спричиненої посадовими (службовими) особами відповідачів, по 10 000 гривень з кожного відповідача на користь позивачів, або по 20 000 гривень для кожного позивача або з будь-якого відповідача (будь-яких відповідачів) - на розсуд суду; визначити пільгові права на отримання житлово-комунальних послуг на квартиру особами, що фактично в ній мешкають ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) або доглядають за інвалідами з моменту їх фактичного мешкання ( ОСОБА_1 ). Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 07.08.2020 позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу (т.2 а.с. 126). Суд посилався на ч.3 ст.185 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) і виходив з того, що позивачі у строки, встановлені законом, не виконали вимоги ухвали суду від 27.04.2020 про залишення їх позовної заяви без руху. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити всі вимоги позивачів. В обґрунтування скарги посилаються на завідому неправосудність ухвали та її протиправність з огляду на упередженість судді Шахової В.В. до позивачів. Неупередженість виявилася в тому, що суддя вимагала сплати судового збору з інваліда другої групи ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , яка спільно з ОСОБА_2 страждає від злочинів відповідачів. Оскаржувана ухвала приховує злочини відповідачів, які призвели до смерті ОСОБА_3 28.01.2020 та порушує принцип розумності в інтересах відповідачів. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши доповідь головуючого судді, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. За правилами п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, 13 червня 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, після уточнення якого 17 жовтня 2019 року (т.1 а.с. 4-7, 92-95) просили захистити їх конституційне право на компенсацію моральної шкоди, спричиненої їм численними незаконними та неправомірними діями та протиправною тривалою бездіяльністю посадових осіб Управління соціального захисту населення Первомайської міської ради Харківської області, Первомайського комунального виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, Комунального підприємства «Жилсервіс» Первомайської міської ради Харківської області, Первомайської місцевої прокуратури Харківської області; стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету шляхом списання в безспірному порядку на їх користь з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України компенсацію моральної шкоди в загальному розмірі 40 000 грн, спричиненої посадовими (службовими) особами відповідачів, по 10 000 гривень з кожного відповідача на користь позивачів, або по 20 000 гривень для кожного позивача або з будь-якого відповідача (будь-яких відповідачів) - на розсуд суду; визначити пільгові права на отримання житлово-комунальних послуг на квартиру особами, що фактично в ній мешкають ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) або доглядають за інвалідами з моменту їх фактичного мешкання ( ОСОБА_1 ). Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 13 квітня 2020 року позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 була залишена без руху з підстав того, що в матеріалах справи наявні дві позовні заяви, в одній із яких ОСОБА_1 діє як представник ОСОБА_4 , в іншій у своїх власних інтересах. До позовної заяви також не були додані копії позовної заяви та додатків до неї за кількістю відповідачів (т.2 а.с. 52). На виконання зазначеної ухвали 23.04.2020 позивачі надали заяву, у якій вказали, що у виправленій позовній заяві відсутні вимоги про відшкодування шкоди ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 не зазначена як її представник. Також позивачі коротко виклали замість своїх позовних вимог до відповідачів і просили задовольнити їх позов (т.2 а.с. 54-55). Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області від 27 квітня 2020 року було визначено, що навіть з урахуванням уточнень позовних вимог від 23.04.2020 провадження у справі відкрити не можливо, враховуючи ряд причин. По-перше, у позові в порушення приписів п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України відсутні конкретні позовні вимоги щодо кожного з відповідачів, тобто не визначеного з яких саме відповідачів кожний позивач просить стягнути на свою користь по 20000 грн. По-друге, в порушення ч.4 ст.177 ЦПК України позивачі не надали доказів сплати судового збору. Суд урахував, що ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору як інвалід другої групи, однак ОСОБА_1 від сплати судового збору не звільнена. Передбачені законом підстави для звільнення останньої від сплати судового збору відсутні, тому у задоволенні клопотання позивачів про звільнення їх від сплати судового збору відмовлено. Позовна заява ОСОБА_1 і ОСОБА_2 залишена без руху, їм надано 5 днів з дня отримання ухвали для надання позовної заяви, оформленої відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України та сплати судового збору (т.2 а.с. 74-76). ОСОБА_1 і ОСОБА_2 отримали зазначену ухвалу 02.05.2020, що підтверджується зворотніми повідомленнями про вручення їм судової кореспонденції (т.2 а.с. 78, 79). У зв`язку з не усуненням порушень, визначених ухвалою суду 27.04.2020, суддя Зміївського районного суду м. Харкова ухвалою від 07.08.2020 визнала неподаною і повернула позовну заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (т.2 а.с. 126). За змістом статей 12, 13, 81, 175 ЦПК України позивач самостійно визначає зміст позовних вимог, зазначає сторони та інших учасників спору, викладає зміст обставин, якими обґрунтовуються вимоги, та зазначає докази на підтвердження цих обставин. Суддя відповідно до вимог статей 175, 177, 185-187 ЦПК України перевіряє, чи має особа відповідно до ст. 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом відповідного права чи інтересу, чи відповідає форма та зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи немає інших установлених законом перешкод для відкриття провадження у справі. Позивач має право обґрунтувати свої вимоги саме тими обставинами, які він вважає за потрібне вказати в позовній заяві. Встановлення фактичних обставин справи, а також відповідності викладених в тексті позовної заяви обставин фактичним обставинам за діючим цивільно - процесуальним законодавством віднесено не до стадії відкриття провадження по справі, а до стадії судового розгляду. Колегія суддів не погоджується із висновком суду про те, що без зазначення у позовній заяві з кого конкретно з відповідачів належить стягнути шкоду не можливо відкрити провадження у справі. Під час розгляду справи по суті суд не позбавлений можливості оцінити дії відповідачів на їх відповідність законодавству і з урахуванням наявності чи відсутності у їх діях протиправності стягнути з них шкоду в загальному розмірі 40 000 грн, визначивши розмір відшкодування залежно від ступеню вини у заподіянні шкоди. Також суд першої інстанції повертаючи позовну заяву ОСОБА_2 не врахував, що він є інвалідом другої групи (т.2 а.с. 65), тому відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Оскільки судовий збір ОСОБА_2 сплачувати не повинен, а зміст позовної заяви дозволяє розглянути його позовні вимоги окремо від вимог ОСОБА_1 , в суду першої інстанції не було підстав повертати ОСОБА_2 позовну заяву в частині його позовних вимог до відповідачів. В цій частині апеляційна скарга є обґрунтованою, тому ухвалу суду від 07.08.2020 належить скасувати, повернути справу в частині позовних вимог ОСОБА_2 до суду першої інстанції для продовження розгляду. Стосовно позовних вимог ОСОБА_5 , то суд першої інстанції ухвалою від 27.04.2020 відмовив у задоволенні її клопотання про звільнення від сплати судового збору. Станом на 07.08.2020 ОСОБА_1 судовий збір за подачу позовної заяви не сплатила, інших доказів наявності підстав для звільнення її від сплати судового збору суду не надала. В апеляційній скарзі відсутнє обґрунтування незаконності ухвали суду від 27.04.2020 в частині відмови у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_5 від сплати судового збору, тому колегія суддів уважає, що в частині визнання її позовної заяви неподаною та повернення ухвала суду першої інстанції від 07.08.2020 є законною й обґрунтованою, скасуванню не підлягає. Керуючись ст.ст.367,368,374,п. 4 ч. 1 ст. 379,381,384 ЦПК України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 7 серпня 2020 року скасувати в частині визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_2 . В цій частині справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції. В частині визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 7 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 23 листопада 2020 року. Головуючий О.Ю.Тичкова Судді Н.П. Пилипчук В.Б. Яцина