Постанова 4811 № 461/5930/20

Справа № 461/5930/20 Головуючий у 1 інстанції: Мисько Х.М. Провадження № 33/811/1548/20 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Стельмаха І.О., з участю захисника Харчука В.М. представника Галицької митниці Держмитслужби Васецького Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 472 МК України про порушення митних правил за апеляційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2020 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил № 1250/20900/20 від 09.07.2020 повернуто ОСОБА_1 . Згідно з протоколом про порушення митних правил 09 липня 2020 року близько 03 год 00 хв. ОСОБА_1 в якості водія автобуса марки «VAN HOOL» реєстраційний номер НОМЕР_1 , сполученням «Дрогобич-Варшава», слідував через митний кордон України МАПП "Рава-Руська" Галицької митниці Держмитслужби. Під час проведення візуального огляду даного автобуса виникла підозра щодо наявності в ньому товарів та предметів які є обов`язкові для письмового декларування і товарів та предметів заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України. Для митного оформлення ОСОБА_1 подав митну декларацію, в якій вказав «одноразові навушники для перегляду фільмів в автобусі в кількості 100 шт. та вартість 100 євро». Після завірення митної декларацій штампом „Під митним контролем № 653, під час проведення митного огляду транспортного засобу, було виявлено незадекларований за встановленою формою та у повному обсязі товар, а саме: одноразові навушники чорного кольору без маркування у кількості 1880 шт. та аудіо гід системи різних кольорів з маркуванням на них «Product name: Audio Guide System Model No: ATG series» у кількості 100 шт., що знаходилися в коробках та були поміщені на поличці вантажного відсіку автобуса без ознак приховування. (див. Акт проведення огляду товарів транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (фотографії), опис предметів та протокол про ПМП №1250/20900/20). Про наявність товару ОСОБА_1 під час усного опитування не заявив, в митній декларації не вказав, після виявлення даного товару визнав своєю власністю. Однак документів щодо вартості товару не надав. Вартість вилученого товару згідно з інформацією, наданою експертом Львівського відділу з питань експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби у висновку від 15.07.2020 року №1420003400-0284, складає 90904,15 гривень. Таким чином, ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України шляхом недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовiрних вiдомостей про товари, обсяги яких перевищують неоподатковувану норму переміщення товарів через митний кордон України. На постанову судді представник Галицької митниці Держмитслужби Шот А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та винести нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, та накласти на нього стягнення передбачене даною статтею, стягнути витрати за зберігання товару на складі митниці. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: постанова є незаконною, невмотивованою та безпідставною. В день вчинення порушення митних правил ОСОБА_1 не надав будь-яких документів на переміщуваний ним товар. Суддею всупереч норм ст. 251 КУпАП прийнято до уваги надані ОСОБА_1 сумнівного походження документи, згідно яких вартість вилученого товару становить 14274,75 грн. Натомість, судом не взято до уваги висновок експертного дослідження, відповідно до якого загальна вартість вилучених у ОСОБА_1 товарів становить 90904,15 грн. При прийнятті до уваги судом документів наданих ОСОБА_1 не з`ясовувалося питання, чи у встановленому законом порядку такі отримані і долучені до матеріалів справи. Таким чином, судом безпідставно надано перевагу одному доказу над іншим. При апеляційному перегляді представник Львівської митниці ДФС Васецький Є.І. просить апеляційну скаргу задоволити, покликаючись на викладені в ній мотиви. У суді апеляційної інстанції захисник Харчук В.М. апеляцій скаргу заперечив, просив постанову суду залишити без змін. Заслухавши представника митниці Васецького Є.І. на підтримку апеляційної скарги, захисника Харчука В.М. щодо законності судового рішення, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Органом митниці дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 472 МК України як недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Висновок судді про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність та необгрунтованість постанови судді, невідповідність висновку суду фактичним обставинам справи, оскільки викладений у судовому рішенні висновок підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами. Своє рішення про закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, суддя мотивував тим, що у ОСОБА_1 не виникало обов`язку здійснювати письмове декларуваня товару, окільки вартість товару не перевищувала еквівалент 500 Євро. З таким висновком погоджується апеляційний суд. Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з п.3, п.4 ч.2 ст. 53 МК України документом, що підтверджує митну вартість товарів, є, за наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу), інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Апеляційний суд вважає правильним врахування судом першої інстанції при визначенні вартості товарів, які переміщувалися ОСОБА_1 через митний кордон, представленої стороною захисту фактури FA/69/2020 від 08.07.2020, відповідно до якої ОСОБА_1 було придбано у компанії OLAND TRADE товари, а саме: одноразові навушники чорного кольору без маркування у кількості 1880 шт. та аудіо гідсистеми різних кольорів з маркуванням на них «Product name: AudioGuide System Model No: ATG series» у кількості 100 шт., загальною вартістю 2100 злотих, що згідно курсу НБУ станом на 09.07.2020 становить 69,01 Євро. Відповідно до ч.1 ст. 374 МК України товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню та не є об`єктами оподаткування митними платежами. Оскільки ОСОБА_1 ввозив на митну територію України товар, вартість та вага якого не перевищувала відповідно 500 євро та 50 кг і такий товар письмовому декларуванню не підлягав, у ОСОБА_1 не виникало обов`язку декларувати товар й відповідно в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необгрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 13 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби - без задоволення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах