Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/12961/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12961/19 Головуючий у І інстанції - Скочок Т.О. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 листопада 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 118 964,70 грн. та одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби в сумі 158 580,00 грн., відповідно до розрахункових листів Департаменту захисту економіки Національної поліції України, щодо нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві здійснити перерахунок пенсії з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 118 964,70 грн. та одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби в сумі 158 580,00 грн., відповідно до розрахункових листів Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.10.2017. В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що при нарахуванні йому пенсії не враховано сум одноразової грошової допомоги при звільненні та одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з постановленим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. В апеляційній скарзі Позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апеляційна скарга мотивована доводами, які аналогічні, заявленим у позовній заяві. Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, в якій просив здійснити перерахунок належної йому пенсії, з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 118 964,70 грн. та одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби в сумі 158 580,00 грн., відповідно до розрахункових листів Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо нарахування грошового забезпечення за відповідний період. Листом від 06.08.2018 №53536/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило Позивача про те, що оскільки Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ) та п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 передбачено, що до складу грошового забезпечення для обчислення пенсій входить лише щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії, які мають разовий характер, не можуть бути враховані до грошового забезпечення для визначення розміру пенсії. Вважаючи таку відмову Відповідача протиправною, Позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що отримувані Позивачем під час проходження військової служби грошова одноразова грошова допомога при звільненні та одноразова грошова допомога військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, не входять до встановленого ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, відтак, у Відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії із включенням до складу вказаних виплат грошового забезпечення, а також здійснення заявленого перерахунку пенсії. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Виходячи з аналізу зазначеної норми, до складу грошового забезпечення військовослужбовця входять основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсії. Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ (в редакції, чинній з 01.10.2011) встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (в редакції, чинній на момент призначення Позивачу пенсії) пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби). Розмір додаткових видів грошового забезпечення визначається (за вибором тих, хто звернувся за пенсією) за 24 останні календарні місяці служби підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців служби підряд протягом усієї служби перед зверненням за пенсією незалежно від наявних перерв у службі. Середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці і за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 календарні місяці служби підряд (перед зверненням за пенсією) чи за 60 календарних місяців служби підряд (протягом всієї служби) відповідно на 24 і

60. Таким чином, перелік видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії, визначений вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України, відповідає приписам ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ. Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що одноразові додаткові види грошового забезпечення (одноразова грошова допомога при звільненні) не враховуються при визначенні розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії. Включення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, що виплачується військовослужбовцям, та сплата з вказаних складових внесків на загальнообов`язкове страхування, не доводить наявність підстав для включення їх до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, оскільки такі підстави законодавчо не закріплені. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Позивачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України. Також, наведена правова позиція кореспондується з висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 13.05.2015 по справі № 1-9/2015 щодо офіційного тлумачення положень ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яке за приписами ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» є обов`язковим до виконання. Згідно висновків Конституційного Суду України, аналіз положень ст. ст. 43 та 63 Закону № 2262-ХІІ вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63): виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом. Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України. Отже, відповідно до зазначених висновків Конституційного Суду України, приписами ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено виключний перелік певних видів складових грошового забезпечення військовослужбовця, на підставі яких проводиться обчислення пенсії. Приписи ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ не передбачають врахування всіх видів грошового забезпечення, які були виплачені військовослужбовцю за час проходження служби та з яких сплачено страхові внески при призначенні пенсії, а наведений вказаною нормою перелік видів грошового забезпечення, які є підставою для призначення пенсії, є вичерпним. З вказаних підстав, правомірною є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в перерахунку пенсії Позивача з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Позивача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко