Постанова 4852 № 280/3532/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 листопада 2020 року м. Дніпросправа № 280/3532/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року (головуючий суддя Сіпака А.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі Відповідач), в якому просила суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу перерахованих з 01 жовтня 2017 року по 23 квітня 2020 року пенсійних виплат у заниженому розмірі; - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприведення розміру пенсії за віком позивача до того, який був до її перерахунку у жовтні 2017 року - 3097,31 грн. (без урахування доплат та підвищень) та невиплати її у вказаному розмірі разом із збільшенням, підвищенням, передбаченими ст.ст. 28, 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на підставі моєї заяви від 27.03.2020; - зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсійних виплат позивача з 01.10.2017, виходячи з розміру пенсії, який був позивачу призначений (3097,31 грн., без урахування доплат та підвищень) та провести усі подальші перерахунки пенсійних виплат, виходячи з їх розміру, визначеного попереднім перерахунком (при цьому їх розмір після перерахунку повинен бути не меншим розміру до цього), та виплатити належні позивачу суми. В обґрунтування позовної заяви зазначено про те, що у жовтні 2017 року Відповідач відповідно до Закону №2148 здійснив перерахунок пенсії Позивача, в результаті чого розмір пенсії останнього зменшився з 3097,31 грн. до 2294,30 грн., що з урахуванням практики Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини є недопустимим. З огляду на вказане Позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року по справі №280/3532/20 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено (а.с. 51-53). Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне встановлення фактичних обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що судом першої інстанції не досліджено належним чином того, що у листі від 09.04.2020 Відповідач зазначив, що після проведеного у жовтні 2017 року перерахунку «загальний розмір розрахованої пенсії за віком» складає 3679,99 грн., однак зазначене не відповідає дійсності та спростовується письмовими доказами, зокрема: протоколом Відповідача від 19.08.2019, згідно з яким «розмір пенсії за віком» складає 2392,29 грн. Мотивуючи апеляційну скаргу Позивач, також, зазначив про те, що Відповідач крім перерахунку пенсії здійснив ще й перерахунок встановленого раніше підвищення пенсії, хоча такий перерахунок Законами України не передбачений. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування відзиву Відповідач зазначив про те, що після здійсненого в автоматичному порядку перерахунку Позивачу пенсії її розмір не зменшився, що спростовує доводи останнього про наявність факту звуженням обсягу вже набутих ним прав. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, з 21.08.2017 року отримує пенсію за віком на загальних умовах, розмір якої обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Розмір пенсії Позивача до 01.10.2017 року становив 3679,99 грн., з яких: 3097,31 грн. розмір пенсії за віком; 118,08 грн. доплата за понаднормовий стаж 9 (років); 464,60 грн. підвищення ст. 29 ч. 3 Закону; 551,90 грн. відрахування в період роботи. У зв`язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року №2148-VIII Відповідачем з 01.10.2017 в автоматичному порядку було здійснено перерахунок пенсії Позивачу із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Внаслідок зазначеного перерахунку розмір пенсії Позивача з 01.10.2017 року склав 3679,99 грн., з яких: 2294,30 грн. розмір пенсії за віком; 118,08 грн. доплата за понаднормовий стаж 9 (років); 344,15 грн. підвищення ст. 29 ч. 3 Закону; 923,46 грн. підвищення до раніш встановленого розміру пенсії. 27.03.2020 ОСОБА_1 звернулась до Відповідача із заявою, в якій просила привести розмір її пенсії за віком до того, який був до її перерахунку (3097,31 грн.) та виплачувати її разом із збільшенням, підвищенням, передбаченими ст.ст. 28, 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом від 09.04.2020 №0800120208331679 Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомило ОСОБА_1 про те, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» її пенсію було перераховано, а саме: для обчислення розміру пенсії з 01.10.2017 року застосовано величину оцінки одного року страхового стажу 1%, у результаті чого, загальний розмір розрахованої пенсії за віком склав: 3679,99 грн. Згідно діючого законодавства розмір пенсії залежить від страхового стажу та заробітної плати, з якої сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» з 01.12.2019 проведено перерахунок пенсії виходячи з величини прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - 1638,00 грн. Розмір пенсійної виплати обчислено із заробітної плати 6854,71 грн. (середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки - 4404,35 грн. х 1,55635 - індивідуальний коефіцієнт заробітку), визначеної за період роботи з 01.07.2000 по 31.07.2017 з перервами на підставі даних персоніфікованого обліку, з урахуванням страхового стажу 40 р. 10 міс. 18 дн. (коефіцієнт страхового стажу - 0,40833), з 01.12.2019 складає 3679,99 грн. Відповідно до п. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Таким чином, проведення індексації пенсій в 2020 році проводитиметься згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11. Перерахунок пенсій буде проводитися з 1 травня 2020 року. Також у поточному році згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» пенсійну виплату буде перераховано виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - з 01.07.2020 - 1712,00 грн., з 01.12.2020 - 1769,00 грн. Правомірність перерахунку Відповідачем пенсії Позивача з 01.10.2017 року є предметом судового розгляду у даній справі. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Приймаючи рішення по суті заявлених позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тому перерахунок пенсії Позивача з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом №2148-VIII, з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Судом апеляційної інстанції встановлено, що пенсію Позивачу призначено на підставі положень Закону №1058-ІV до набрання чинності Законом №2148-VIII, у зв`язку з чим остання підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV та відповідно застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Нормами пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Таким чином, Законом №2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій. Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. З аналізу матеріалів справи випливає те, що за наслідками проведеного з 01.10.2017 перерахунку пенсії, розмір пенсії Позивача не зменшився, а залишився на попередньому рівні, а тому звуження обсягу її прав і свобод не відбулось. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що звуження змісту та обсягу існуючого права Позивача на пенсію може мати місце у випадку зменшення його розміру, а не зменшення однієї зі складових формули розрахунку, яка сама по собі об`єктом гарантії ст. 22 Конституції України не є. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність звуження прав Позивача та погіршення становища внаслідок застосування Відповідачем при обчисленні пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%. Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що зменшення розміру підвищення за ч. 3 ст. 29 Закону №1058-IV, також, не призвело до звуження прав Позивача та погіршення його становища, оскільки після проведеного перерахунку Позивачу до складу пенсії було додано нове підвищення до раніш встановленого розміру пенсії, з урахуванням якого розмір пенсії привели у відповідність до розміру, розрахованого при її призначенні. Щодо доводів Позивача про відсутність в матеріалах справи доказів, що останній отримує пенсію у розмірі 3679,99 грн., колегія суддів зазначає таке. Згідно з матеріалами справи при призначенні Позивачу пенсії з 21.08.2017 розмір пенсії складав 3679,99 грн., і після проведення перерахунку пенсії розмір пенсії також дорівнює 3679,99 грн., що свідчить про те, що перерозподіл складових пенсії до зменшення її розміру не призвів. Вказане підтверджується копією пенсійної справи ОСОБА_1 , наявної в матеріалах справи (а.с. 39-50). Натомість, Позивачем не надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції доказів отримання (інформації з відділення поштового зв`язку чи банківської установи, тощо) пенсійних виплат у розмірі меншому ніж 3679,99 грн. Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів акцентує увагу на тому, що розмір пенсійного забезпечення є комплексним та містить відповідні складові, зокрема може включати в себе: надбавки, підвищення, додаткову пенсію, цільову грошову допомогу, пенсію за особливі заслуги перед Україною, індексації та інші доплати до пенсії, встановлені законодавством України. Як зазначалось вище розмір пенсії Позивача після перерахунку з 01.10.2017 року склав 3679,99 грн., з яких: 2294,30 грн. розмір пенсії за віком; 118,08 грн. доплата за понаднормовий стаж 9 (років); 344,15 грн. підвищення ч. 3 ст. 29 Закону; 923,46 грн. підвищення до раніш встановленого розміру пенсії. Виходячи з аналізу обставин справи та норм законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правильність позиції суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову. Колегія суддів апеляційної інстанції, також, вважає за необхідне зазначити, що Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ). При вирішенні спірних правовідносин колегією суддів також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014, в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року по справі №280/3532/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов