Постанова 4811 № 459/982/20

Справа № 459/982/20 Головуючий у 1 інстанції: Новосад М.Д. Провадження № 22-ц/811/2486/20 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О. Категорія:12 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Шеремети Н.О. суддів: Бойко С.М., Крайник Н.П. секретаря: Симець В.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львовіцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 17 квітня 2020 року,- ВСТАНОВИВ: у березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Червоноградської міської ради Львівської області про визнання реконструйованого балкону приналежністю квартири. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона є власником 2-х кімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Стверджує, що вона здійснила реконструкцію вказаної квартири, а саме добудувала балкон та переобладнала частину віконного прорізу у дверний в приміщенні кухні. Відповідно до звіту ФОП ОСОБА_2 від 29 жовтня 2019 року про про проведення техінічного обстеження приміщень квартири АДРЕСА_2 , приміщення квартири з добудованим балконом в подальшому можуть надійно та безпечно експлуатуватися. За висновком ОП Львівське обласне проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро від 30 жовтня 2019 року архітектруно-планувальні рішення реконструкції вищезазначеної квартири відповідають вимогам ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», санітарним та пожежним нормам і правилам, відтак можливою є легалізація самочинно збудованого балкону. Зазначає, що співвласники житлового будинку погоджують самовільно побудований балкон до квартири АДРЕСА_2 . Вважає, що добудований балкон не порушує прав та законних інтересів сусідів. З наведених підстав просить ухвалити рішення, яким визнати добудований балкон площею 2,0 кв. м. після реконструкції приналежністю квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,5 кв. м., власником якої є ОСОБА_1 . Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 17 квітня 2020 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто ОСОБА_1 . Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необгрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права, з висновками суду, що не відповідають обставинам справи. Апелянт стверджує, що на виконання вимог ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 03 квітня 2020 року про залишення її позовної заяви без руху надала суду належним чином завірені додатки до позовної заяви та заяву про залучення Державної архітектурно-будівельної інстпекції України в якості третьої особи, а також надала копію позовної заяви з дадатками для третьої особи. Зазначає, що її позовна заява повністю відповідала вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України, відтак у суду не було правових підстав для залишення її без руху, а в подальшому для повернення. Вважає, що вимога суду про завірення належним чином копій документів, доданих до позовної заяви була виконана у достатньому обсязі для відкриття провадження у справі, прийняття відповідних доказів та надання їм оцінки. Наголошує, що ст. 185 ЦПК України чітко визначено підстави для залишення позовної заяви без руху та подальше її повернення, а невиконання положень ст. 95 ЦПК України (не засвідчення копій документів належним чином) до таких підстав не належить. На думку апелянта, повертаючи її позовну заяву, суд першої інстанції допустив надмірний формалізм, оскільки подання відповідних доказів можливе і на інших стадіях після відкриття провадження у справі. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (ч. 13 ст. 7 ЦПК України). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Визнаючи позовну заяву ОСОБА_1 неподаною та повертаючи її позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не усунула в повному обсязі недоліки позовної заяви протягом строку, встановленого ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 03 квітня 2020 року, а саме не надала належним чином засвідчені копії документів, долучених до позовної заяви. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно з ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Частина 2 ст. 185 ЦПК України передбачає, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З матеріалів справи вбачається, що 31 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Червоноградського міського суду Львівської області з позовом до Червоноградської міської ради Львівської області про визнання реконструйованого балкону приналежністю квартири. Ухвалою судді Червоноградського міського суду Львівської області від 03 квітня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з тих підстав, що всупереч приписам ч. 1 ст. 177 ЦПК України у їх взаємозв`язку з ч. 2 та ч. 5 ст. 95 цього Кодексу, додані до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені, а також не вирішено питання щодо процесуальної співучасті Державної архітектурно-будівельної інспекції України або залучення її до участі у справі в якості третьої особи. Надано позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Роз`яснено, що у випадку, якщо недоліки позвоної заяви не будуть усунені у строк, встанолений судом, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу. Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. З матеріалів справи вбачається, що ухвалу судді Червоноградського міського суду Львівської області від 03 квітня 2020 року про залишення позовної заяви без руху ОСОБА_1 отримала 15 квітня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 8010216798567 (а.с. 39). 15 квітня 2020 року на виконання вимог ухвали судді Червоноградського міського суду Львівської області від 03 квітня 2020 року ОСОБА_1 подала належним чином засвідчені копії документів, долучених нею до позовної заяви. Крім того, ОСОБА_1 подала заяву про залучення до участі у справі третьої особи на стороні відповідача - Державної архітектурно-будівльеної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, а також заяву про залучення до участі у справі співвідповідача - Виконавчий комітет Червоноградської міської ради. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги ухвали судді Червоноградського міського суду Львівської області від 03 квітня 2020 року виконані позивачем, відтак відсутні обставини, які перешкоджають вирішенню суддею питання про відкриття провадження у справі. Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення. У справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу до суду наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективний, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain», «Beles and others v. the Czech Republic», «RTBF v. Belgium»). Надмірний формалізм під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суперечить принципу верховенства права, завданням цивільного судочинства та порушує, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, право на доступ до суду. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції). Так згідно рішення Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (Рішення суду з прав людини Жоффр де ля Прадель проти Франції). Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 17 квітня 2020 року - скасувати, справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Постанова складена 20.11.2020 року. Головуючий: Шеремета Н.О. Судді: Бойко С.М. Крайник Н.П.