Постанова 4813 № 517/612/19

Номер провадження: 22-ц/813/5891/20 Номер справи місцевого суду: 517/612/19 Головуючий у першій інстанції Гончар І. В. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.05.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Комлевої О.С. суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 на ухвалу Фрунзівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2020 року, постановлену під головуванням судді Гончар І.В., - в с т а н о в и в: У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Ухвалою Фрунзівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2020 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу (із доданими матеріалами). Роз`яснено позивачу що: - повернення заяви не перешкоджає йому у повторному зверненні із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Фрунзівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2020 року. На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Предметом оскарження є ухвала суду про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України). Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи. У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного. Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_2 , районний суд виходив з того, що позивач у встановлений судом строк не виконав вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в повному обсязі, а тому вона в порядку ч. 3 ст.185 ЦПК України вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу. Проте, апеляційний суд не може погодитися із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справ, виходячи з наступного. Так, відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. З матеріалів справи вбачається, що 25.11.2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Постановляючи ухвалу від 29.11.2019 року про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без руху, суд першої інстанції вказав, що позивачу слід привести позовну заяву у відповідність вимогам ст.175, 177 ЦПК України, обмежившись лише перерахуванням норм процесуального права. Тобто, перелічивши вимоги статті 175 ЦПК України, суд в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не конкретизував, а саме не зазначив у який спосіб і які саме недоліки позовної заяви має усунути позивач (ч.1 ст.185 ЦПК України). Отже, матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду даної справи, постановив оскаржувану ухвалу у порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, позбавивши позивача права на справедливий судовий розгляд. Таким чином, оскільки районний суд в порушення вимог процесуального закону не вказав позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви, колегія суддів визнала передчасним висновок суду першої інстанції про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України. З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 379 ЦПК Україниапеляційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргуОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Фрунзівського районного суду Одеської області від 06 лютого 2020 року скасувати, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 14 травня 2020 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ С.М. Сегеда ______________________________________ Т.В. Цюра