Постанова Донецький апеляційний суд № 263/3630/20

22-ц/804/3462/20 263/3630/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ „17 листопада 2020 року місто Маріуполь Донецької області Єдиний унікальний номер 263/3630/20 Номер провадження 22-ц/804/3462/20 Донецький апеляційний суд у складі: головуючого: Зайцевої С.А. суддів: Пономарьової О.М.,Ткаченко Т.Б. за участю секретаря: Сікори М.М. учасники справи : позивач ОСОБА_1 відповідач АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 вересня 2020 року головуючого судді Федоренко Т.І. зі складанням повного тексту судового рішення 11 вересня 2020 року по цивільній справі про визнання незаконним та скасування рішення ,- В С Т А Н О В И В : У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення. Позов мотивовано тим, що 02 листопада 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про користування електричною енергією № 84/328. 19 грудня 2018 року працівниками відповідача було складено акт про порушення ПКЕЕН № 222606 по особистому рахунку 84-323. У вказаному акті відсутній який саме пункт ПКЕЕН порушений. Актом повідомленням про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 19 грудня 2018 року були вилучені пломби і лічильник. У акті про проведення експертизи лічильника електроенергії від 20 лютого 2018 року відображено, що пломби та захисна голограма, які містяться на лічильнику не пошкоджені. На підставі вказаного акту комісією було складено протокол № 420 від 23 січня 2019 року де відображено, що встановлене пошкодження розрахункових засобів обліку електричної енергії , та прийнято рішення по донарахуванню вартості недооблікованої електричної енергії у сумі 94 615,78 грн. Відповідно до протоколу № 420 від 23 січня 2019 року зазначено, що порушення кваліфіковані як такі, що сталися з вини споживача, але належних доказів комісією надано не було. Тому, просив визнати незаконним та скасувати рішення комісії РЄС по розгляду актів про порушення ПКЕЕН для населення, оформлене протоколом № 420 від 23 січня 2019 року по розгляду акта про порушення ПКЕЕН № 222606 від 19 грудня 2018 року о.р. 84-323 щодо донарахування ОСОБА_1 вартості недооблікованої електричної енергії у сумі 94 615,78 грн. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 вересня 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про скасування протоколу № 420 від 23 січня 2019 року - закрито. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на необґрунтованість судового рішення. Зокрема зазначає, що не погоджується із зазначенням судом в оскаржуваному судовому рішенні, що позовні вимоги заявлені ,як про скасування протоколу № 420 від 23 січня 2019 року, оскільки при формулюванні заявлених спірних вимог, ним було враховано судову практику та висновки постанов Великої Палати Верховного Суду по справам № 263/15158/18 від 19 лютого 2020 року , № 522/12901/17-ц від 22 лютого 2019 року, №800/559/17 від 22 березня 2018 року. Судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у 2019 році було постановлено, що протокол не оскаржується. У 2020 році було визначено спосіб захисту прав та інтересів у пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 263/15158/18, що оскаржується саме вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕН, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг та вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача. Тобто,його вимоги у позовній заяві у межах даної справи про визнання незаконним та скасування рішення комісії РЄС , були сформульовані згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у межах справи № 263/15158/18. Крім того, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що до Краматорського міського суду Донецької області було подано позов з вимогами про скасування протоколу № 420 від 23 січня 2019 року про донарахування ОСОБА_1 вартості недооблікованої електричної енергії у сумі 94 615,78 грн, як противоправного. Надана ухвала вказаного суду навпаки підтверджує факт, що з приводу спору за вимогами, які розглядаються у межах даної справи взагалі не розглядалися. Суддя Краматорського міського суду Донецької області посилалася на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у межах справи № 522/12901/17-ц, згідно з якою протокол взагалі не оспорюється. Судом першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної ухвали не прийнято до уваги постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 263/15158/18, згідно з якою були заявлені його вимоги у межах справи 263/3630/20. Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року оскаржується саме рішення комісії оформлене протоколом, що не є тотожнім з вимогами про скасування протоколу. З урахуванням вищезазначеної постанови від 19 лютого 2020 року по справі 263/15158/18 було подано позовну заяву з новими вимогами, оскільки при перегляді ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 12 вересня 2019 року тільки підтвердились нетотожність вимог, тому було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами. Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та представник АТ « ДТЕК Донецькі електромережі « не з*явилися, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання ( а.с.77, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу а.с. 84). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв*язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи ,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось (ч.2 ст.247 ЦПК України). Заслухавши суддю-доповідача,дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є : 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин,що мають значення для справи,які суд першої інстанції вважає встановленими ; 3) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Судом встановлено, що ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 12 вересня 2019 року провадження у справі № 234/10743/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про скасування протоколу № 420 від 23 січня 2019 року закрито (а.с.37-42). Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 27 квітня 2020 року, позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 12 вересня 2019 року за нововиявленими обставинами (а.с.45-50). У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії РЄС по розгляду актів про порушення ПКЕЕН для населення, оформлене протоколом № 420 від 23 січня 2019 року по розгляду акта про порушення ПКЕЕН № 222606 від 19 грудня 2018 року о.р. 84-323 щодо донарахування ОСОБА_1 вартості недооблікованої електричної енергії у сумі 94 615,78 грн (а.с.1-3). Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 вересня 2020 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» про скасування протоколу № 420 від 23 січня 2019 року закрито. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, посилаючись на правовий висновок ,викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц , вказав на те , що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу засідання комісії відповідача щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права, заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду, оскільки оскаржуване рішення комісії енергопостачальника про нарахування збитків енергокористувачу, оформлене протоколом № 420 від 23 січня 2019 року, є різновидом претензії, оскарження якої самостійно не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту суб`єктивних прав, унормований переліком в ст. 16 ЦК України. З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам цивільного процесуального законодавства, з огляду на наступне. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Під правоздатністю пред`являти позови, вимагати відшкодування шкоди й домагатися рішення суду розуміється право подання позову у суд, який наділений повноваженнями розглядати питання фактів й права, що стосуються конкретного спору, з метою постановлення рішення, що матиме обов`язкову силу (рішення ЄСПЛ від 23 червня 1981 року у справі «Ле Конт, Ван Левен і Де Мейєр проти Бельгії», заяви № 6878/75, 7238/75). ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії). Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»). У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору. Можна зробити висновок, що у Конституції України не встановлено обмеження доступу до правосуддя, окрім випадків, коли законом визначено обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору. Інших обмежень доступу до правосуддя Конституція України не містить. Винятковою компетенцією суду є правосуддя, тобто здійснювана в передбаченому законом процесуальному порядку правозастосовча діяльність суду з розгляду справ. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. Згідно з пунктом 53 ПКЕЕН, акт про порушення яких став підставою для прийняття оскаржуваного позивачем рішення, оформленого протоколом, у протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил. У разі відмови побутового споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення). Якщо між побутовим споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження засобів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку. З огляду на викладене, спірним є питання незгоди споживача із рішенням енергопостачальника, оформленим протоколом, про нарахування вартості необлікованої електричної енергії на підставі зафіксованого в акті порушення ПКЕЕН, що спонукало ОСОБА_1 звернутись із цим позовом до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення комісії РЄС по розгляду актів про порушення ПКЕЕН для населення, оформлене протоколом № 420 від 23 січня 2019 року по розгляду акта про порушення ПКЕЕН № 222606 від 19 грудня 2018 року о.р. 84-323 щодо донарахування ОСОБА_1 вартості недооблікованої електричної енергії у сумі 94 615,78 грн. При цьому обраний позивачем спосіб захисту свого права, яке він вважає порушеним, не суперечить встановленому законодавством порядку вирішення спірних питань, що можуть виникнути між побутовим споживачем і енергопостачальником, перелік яких не є вичерпним. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 (провадження № 12-137гс19), а також у постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 537/5354/18 (провадження № 61-13779св19), від 19 лютого 2020 року у справі № 263/15158/18 (провадження № 61-14131св19), від 22 квітня 2020 року у справі № 265/5305/18 (провадження № 61-13782св19), від 16 вересня 2020 року у справі № 390/2231/17 (провадження № 61-18151св19). Таким чином, вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕН, має розглядатися судом як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії. У цій справі позивач просив визнати незаконним та скасувати рішення комісії РЄС , оформлене протоколом № 420 від 23 січня 2019 року по розгляду акта про порушення ПКЕЕН. Тобто, предметом позову є рішення ,оформлене протоколом. Вважаючи, що цей спір не підлягає судовому розглядові, суд першої інстанції не звернув уваги на предмет позовних вимог у цій справі та відсутність підстав для застосування у цій справі висновку ,наведеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 522/12901/17-ц. Отже,висновок про те, що вимоги позивача ОСОБА_1 до АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» визнання незаконним та скасування рішення, не підлягають судовому розгляду ,а провадження у справі підлягає закриттю, є таким ,що зроблений без встановлення дійсних обставин справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 вересня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складений 20 листопада 2020 року . Судді: