LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Івано-Франківський апеляційний суд343/1135/20

від 20.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 343/1135/20 Провадження № 33/4808/556/20 Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Андрусів І. М. Суддя-доповідач Гриновецький П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2020 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю ОСОБА_1 та його захисника Кобилинець Т.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Долинського районного суду від 1.09.2020 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і накладено штраф 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 6.06.2020 близько 04.06 год в смт. Вигода по вул. Д. Галицького на автодорозі «Долина-Хуст» керував автомобілем Опель Вектра НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 130 ч. 1 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння проводився в КНП "Прикарпатський наркологічний центр Івано-Франківської обласної ради" (далі - КНП "ПНЦ ІФ ОР"), результат позитивний - 2, 31 проміле. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 оспорює законність й обґрунтованість постанови судді. Стверджує, що 6.06.2020 року він не впорався з керуванням транспортного засобу на слизькій дорозі та злетів у кювет і від удару отримав перелом ключиці та відчув різкий біль, при собі знеболюючих засобів у нього не було. Перебуваючи у шоковому психічному та фізичному стані для зниження болі і запобіганні втрати свідомості вжив алкоголь. Тому вини у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не визнає. При цьому оспорює показання свідків, які містяться в матеріалах справи, оскільки вказує, що вони не було свідками події, а тільки надавали йому допомогу. Вважає, що його дії слід було кваліфікувати за ст.130 ч.4 КУпАП, а не за ст.130 ч.1 КУпАП. Стверджує, що після отриманих травм внаслідок ДТП він продовжує амбулаторне лікування, що підтверджується випискою КНП`Долинська БЛ» №1954, а тому у встановлений строк з причин, які не залежали від його волі він не зміг вчасно оскаржити постанову. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, останню скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення апелянта та його захисника про підтримання апеляції, перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи, суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Клопотання апелянта про поновлення апеляційного строку для забезпечення доступу до правосуддя підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 подав довідку з лікарні про перебування в апеляційний період на лікуванні, що перешкодило вчасно подати апеляційну скаргу. Згідно ст.ст. 280, 283 КУпАП постанова судді в адміністративній справі повинна бути законною й обґрунтованою. Постанова щодо ОСОБА_1 цим нормам закону в певній мірі не відповідає. Суд не дав правової оцінки тому, що в матеріалах справи немає підтвердження про отримання ОСОБА_1 копії протоколу чи відмову від неї, що є порушеннями ст. 254 КУпАП. Це порушення апелянт підтвердив в апеляційній інстанції, і воно є безумовною підставою для скасування постанови суду через порушення його права на захист, оскільки йому належно не вручено акт адміністративного звинувачення. Суд в постанові, при запереченні вини ОСОБА_1 , посилається на письмові пояснення свідків та рапорт поліцейського без їх допиту, що є неприпустимим, оскільки це суперечить правовому принципу безпосередності дослідження судом доказів. Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння ним не оспорюється, оскільки він визнав, що вжив алкоголь після автопригоди. Не переконливими є доводи суду на спростування такого твердження ОСОБА_1 . Достовірних доказів про те, що він з цього приводу дає недостовірні пояснення, працівниками поліції до справи не додано. Суд, в силу змагальності процесу, з власної ініціативи не має права збирати додаткові докази. Таким доказом міг би бути висновок експерта, що за рівнем алкоголю в крові правопорушника на час відбору на аналіз його крові, він його вжив задовго до автопригоди, а не зразу після неї. Такого висновку немає, тому доводи суду з цього приводу носять характер припущень. Для апеляційного суду є очевидним, що у справі є достатні й переконливі докази вживання ОСОБА_1 алкоголю після автопригоди, про що інспектор поліції повинен був складати протокол за ч. 4 ст. 130 КУпАП і передавати його до суду. Зазначені порушення при складанні протоколу мали бути підставою для повернення судом першої інстанції для його належного дооформлення. Стаття 294 КУпАП позбавляє апеляційну інстанцію такого права. Враховуючи вимогу ст. 247 п.7 КУпАП про закриття розпочатої справи про адміністративне правопорушення внаслідок закінчення строків накладення стягнення та у зв`язку з тим, що у цій справі на сьогоднішній день пройшов 3-місячний строк давності накладення стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, то постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження на підставі вказаної норми закону згідно ст. 247 п.7 КУпАП. Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Долинського районного суду від 1.09.2020 року щодо нього - скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.7 КУпАП у зв`язку з закінченням строку давності накладення адміністративного стягнення. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя : Б.М. Гриновецький

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»