Ухвала КЦС ВС № 404/2624/19

УХВАЛА 19 листопада 2020 року м. Київ справа № 404/2624/19 провадження № 61-14947ск20 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення та відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надіслали засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року (повний текст якої складено 29 вересня 2020 року). Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02 листопада 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявниками у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявникам необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявникам можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на додаткову постанову Кропивницького апеляційного суду від 28 вересня 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 18 грудня 2020 року але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя С. Ю. Бурлаков