Ухвала КЦС ВС № 388/429/17

Ухвала 27 січня 2021 року м. Київ справа № 388/429/17 провадження № 61-19706ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Долинська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом знесення збудованого нерухомого майна, встановленням межі між домоволодіннями сторін, стягнення моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом та просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні домоволодінням, розташованим по АДРЕСА_1 , що належить позивачеві на праві приватної власності, шляхом знесення самовільно побудованого димоходу до приміщення кухні, забору, межового знаку із встановленням межі між домоволодіннями сторін відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 02 квітня 1996 року та стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5 тис. грн. Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити позивачу перешкоди у користуванні домоволодінням, що належить позивачеві на праві приватної власності, шляхом знесення (звільнення) самовільно побудованого димоходу до приміщення кухні, забору, межового знаку, що розташовані по АДРЕСА_1 та знаходяться на приватизованій земельній ділянці позивача зі встановленням межі між домоволодіннями сторін відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 02 квітня 1996 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 тис. грн. У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Частково задовольняючи позов суд першої інстанції погодився з доводами позовної заяви в частині усунення перешкод у користуванні домоволодінням, що належить позивачу на праві приватної власності, розташованого по АДРЕСА_1 . Крім того, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди суд визнав недоведеним розмір моральної шкоди, заявлений позивачем, тому задовольнив частково, стягнувши з відповідача завдану позивачу моральну шкоду у розмірі 1 тис. грн. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2020 року скасовано в частині задоволених позовних вимог й ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. 29 грудня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, що надійшла 31 грудня 2020 року, в якій заявник просить оскаржуване судове рішення скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції. 05 січня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду доповнення до своєї касаційної скарги. Подана касаційна скарга з урахуванням доповнень до неї не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 01 грудня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян