LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС420/2340/20

від 23.11.2020 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 ве…

УХВАЛА 23 листопада 2020 року м. Київ справа № 420/2340/20 адміністративне провадження № К/9901/26057/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №420/2340/20 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 24 квітня 2020 року, просив визнати протиправними дії та бездіяльність Міністерства юстиції України, які полягають у ненаданні належної інформації (відомостей) на його запити від 01 лютого 2020 року №3/2020, від 03 лютого 2020 року №8/2020 та від 14 лютого 2020 року №8/2020 повторного, зобов`язання Міністерства юстиції України надати вичерпну належну публічну інформацію на запити ОСОБА_1 від 01 лютого 2020 року №3/2020, від 03 лютого 2020 року №8/2020 та від 14 лютого 2020 року №8/2020 (повторного), а саме щодо таких питань: - які посадові особи відповідали за опрацювання адвокатських запитів адвоката Ягунова Д.В., поданих в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та отриманих Міністерством юстиції України за наявними відомостями в дні їх формування та підписання, а саме відповідно 12 березня, 28 березня та 04 квітня 2018 року, зокрема й повторно; - під якими вхідними номерами було зареєстроване вищевказані адвокатські запити адвоката Ягунова Д.В., подані в інтересах позивача до Міністерства юстиції України в березні-квітні 2018 року, зокрема повторно та коли на них було надано відповіді; - надання копій всіх відповідей Міністерства юстиції України на адвокатські запити адвоката Ягунова Д.В., подані в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України та отримані Міністерством юстиції України за наявними відомостями в дні їх формування та підписання, а саме відповідно 12 березня, 28 березня та 04 квітня 2018 року, зокрема й повторно; - коли саме (день, місяць, рік) держава Україна завершила виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Агрокомплекс проти України від 25 липня 2013 року (заява №23465/03) у частини сплати справедливої сатисфакції, та яку саме суму справедливої сатисфакції станом на сьогодні сплачено Україною заявникові у цій справі, чи була ця сума сплачена в гривні, євро, іншій валюті або іншим шляхом; - коли саме (день, місяць, рік) держава Україна завершила виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) у частини сплати заявнику справедливої сатисфакції та яку саме суму справедливої сатисфакції станом на сьогодні сплачено Україною заявникові у цій справі, чи була ця сума сплачена в гривні, євро, іншій валюті або іншим шляхом; - коли саме (день, місяць, рік) держава Україна завершила виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яворовенко та інші проти України» від 17 липня 2014 року у частині заяви № 22422/05 АТ «Індустріалекспорт» від 10 червня 2005 року щодо виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 лютого 1997 року з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 29 серпня 2007 року та яку саме суму за цим рішенням станом на сьогодні сплачено Україною заявникові у цій справі, чи була ця сума сплачена в гривні, євро, іншій валюті або іншим шляхом; - надати посвідчену копію підсумкового документу службової перевірки Міністерством юстиції України інформації, викладеної у листі Генеральної прокуратури України від 03 листопада 2015 року №32-20003-15, щодо законності перерахування Міністерством юстиції України коштів на користь ПАТ «НЕЮ «Агрокомплекс» на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Агрокомплекс проти України» від 25 липня 2013 року (заява №23465/03), здійсненої відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 01 грудня 2015 року №4243/к та посвідчену копію цього наказу Міністерства юстиції України. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року, позовні вимоги задоволено частково: - визнано протиправними дії та бездіяльність Міністерства юстиції України, які полягають у ненаданні інформації (відомостей) на запити ОСОБА_1 від 03 лютого 2020 року №8/2020 та від 14 лютого 2020 року №8/2020 (повторного), а саме щодо таких питань: - коли саме (день, місяць, рік) держава Україна завершила виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" від 25 липня 2013 року (заява №23465/03) у частини сплати справедливої сатисфакції, та яку саме суму справедливої сатисфакції станом на сьогодні сплачено Україною заявникові у цій справі, чи була ця сума сплачена в гривні, євро, іншій валюті або іншим шляхом; - коли саме (день, місяць, рік) держава Україна завершила виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) у частини сплати заявнику справедливої сатисфакції та яку саме суму справедливої сатисфакції станом на сьогодні сплачено Україною заявникові у цій справі, чи була ця сума сплачена в гривні, євро, іншій валюті або іншим шляхом; - коли саме (день, місяць, рік) держава Україна завершила виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Яворовенко та інші проти України" від 17 липня 2014 року у частині заяви №22422/05 АТ "Індустріалекспорт" від 10 червня 2005 року щодо виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 лютого 1997 року з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 29 серпня 2007 року та яку саме суму за цим рішенням станом на сьогодні сплачено Україною заявникові у цій справі, чи була ця сума сплачена в гривні, євро, іншій валюті або іншим шляхом. - зобов`язано Міністерство юстиції України надати вичерпну, належну відповідачу публічну інформацію на запити ОСОБА_1 від 03 лютого 2020 року №8/2020 та від 14 лютого 2020 року №8/2020 (повторного), а саме щодо таких питань: - коли саме (день, місяць, рік) держава Україна завершила виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" від 25 липня 2013 року (заява №23465/03) у частини сплати справедливої сатисфакції, та яку саме суму справедливої сатисфакції станом на сьогодні сплачено Україною заявникові у цій справі, чи була ця сума сплачена в гривні, євро, іншій валюті або іншим шляхом; - коли саме (день, місяць, рік) держава Україна завершила виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (заява №19336/04) у частини сплати заявнику справедливої сатисфакції та яку саме суму справедливої сатисфакції станом на сьогодні сплачено Україною заявникові у цій справі, чи була ця сума сплачена в гривні, євро, іншій валюті або іншим шляхом; - коли саме (день, місяць, рік) держава Україна завершила виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Яворовенко та інші проти України" від 17 липня 2014 року у частині заяви №22422/05 АТ "Індустріалекспорт" від 10 червня 2005 року щодо виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 лютого 1997 року з урахуванням рішення господарського суду м. Києва від 29 серпня 2007 року та яку саме суму за цим рішенням станом на сьогодні сплачено Україною заявникові у цій справі, чи була ця сума сплачена в гривні, євро, іншій валюті або іншим шляхом. - визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо ненадання відповіді на запити ОСОБА_1 від 03 лютого 2020 року №8/2020 та від 14 лютого 2020 року №8/2020 в частині запитуваної ОСОБА_1 посвідченої копії підсумкового документу службової перевірки Міністерством юстиції України інформації, викладеної у листі Генеральної прокуратури України від 03 листопада 2015 року №32-20003-15, щодо законності перерахування Міністерством юстиції України коштів на користь ПАТ "НЕЮ "Агрокомплекс" на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" від 25 липня 2013 року (заява №23465/03), здійсненої відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 01 грудня 2015 року № 4243/к та посвідчену копію цього наказу Міністерства юстиції України. - зобов`язано Міністерство юстиції України розглянути запити ОСОБА_1 від 03 лютого 2020 року №8/2020 та від 14 лютого 2020 року №8/2020 в частині запитуваної ОСОБА_1 посвідченої копії підсумкового документу службової перевірки Міністерством юстиції України інформації, викладеної у листі Генеральної прокуратури України від 03 листопада 2015 року №32-20003-15, щодо законності перерахування Міністерством юстиції України коштів на користь ПАТ "НЕЮ "Агрокомплекс" на виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі "Агрокомплекс проти України" від 25 липня 2013 року (заява №23465/03), здійсненої відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 01 грудня 2015 року №4243/к та посвідчену копію цього наказу Міністерства юстиції України, з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. 12 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №420/2340/20 в частині незадоволених судами попередніх інстанцій позовних вимог. Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення або зменшення суми сплати судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№0102931261581) копія ухвали Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року отримана скаржником 03 листопада 2020 року. 02 листопада 2020 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків касаційної скарги та квитанція про сплату судового збору №ПН №2342 від 30 жовтня 2020 року. Таким чином, особою, що подала касаційну скаргу були усунуті недоліки касаційної скарги, які були зазначені в ухвалі Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року, що дає змогу вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого. Положеннями пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30 вересня 2016 року №1402-VIII гарантовано право особи на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас, пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Зокрема, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина 3 статті 12 КАС України). Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Предметом розгляду цієї справи є бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо ненадання належних відповідей за результатами звернень позивача в порядку Закону України «Про звернення громадян» та накладення на відповідача обов`язку надати вичерпну, належну відповідачу публічну інформацію на запити ОСОБА_1 . З урахуванням предмету позову, характеру спірних правовідносин та вимог статей 12, 257 КАС України, а також того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України), дана справа є справою незначної складності. Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, Одеський окружний адміністративний суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому Верховний Суд зазначає, що законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що скарга: - стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; - позивач, відповідно до цього Кодексу, позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; - зазначена справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника. Обгрунтовуючи доводи щодо питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, позивач порушує питання застосування законодавства про доступ до публічної інформації до інформації про надання відповіді на адвокатські запити, а залишення рішень судів попередніх інстанцій в силі означатиме в майбутньому безкарність суб`єктів владних повноважень у переховуванні будь-якої суспільно важливої інформації з питань адвокатських запитів. Водночас, колегія суддів зауважує, що потреба у формуванні єдиної правозастосовчої практики виникає, передусім, у тих випадках, коли практики з певного питання немає взагалі і її потрібно сформувати, або відсутня єдність у вже сформованій практиці з певного питання. Однак, наведені ОСОБА_1 доводи не свідчать про наявність жодної із вказаних вище умов, а наведені скаржником доводи не можуть вважатись питанням права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявник не навів конкретних фактів наявності значного суспільного інтересу саме до цієї конкретної справи, а лише висловив припущення із загальним посиланням щодо можливого порушення суб`єктами владних повноважень законодавства в галузі інформації та про доступ до публічної інформації. Також, в касаційній скарзі позивач, посилаючись на підпункт «б» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, вказує на те, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, а саме щодо нібито неотримання відповідачем адвокатських запитів Ягунова Д.В. в інтересах ОСОБА_1 , правомірності ненадання скаржнику Міністерством юстиції України інформації про такі запити при розгляді іншої справи, а саме у кримінальному провадженні №5201700000000361. З цього приводу Верховний Суд вказує на те, що особа може зазначати, що обставини, встановлені судовим рішенням, впливають на іншу справу, яка не є малозначною та має суттєве значення для такої особи. При цьому в такому випадку необхідно чітко зазначити, які обставини помилково встановлено в оскаржуваних рішеннях і одночасно в касаційній скарзі посилатись на порушення норм процесуального права, які призвели до помилкового встановлення відповідних обставин. Разом з цим, зазначені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_1 не дають підстав для висновку, що ним достатньо обґрунтовано підстави щодо позбавлення його можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи. В касаційній скарзі також позивач звертає увагу на те, що через пов`язаність ненадання Міністерством юстиції України йому інформації щодо адвокатських запитів Ягунова Д.В. із резонансними суспільними подіями, зокрема, із ймовірно протиправними діями відповідача, про яких йшлося в запитах, ця справа має значний суспільний інтерес та водночас має виняткове значення для позивача. При цьому Верховний Суд зазначає, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо. Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. При цьому ОСОБА_1 не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення. Отже, зміст вказаних норм та аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах «а», «б», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Разом з тим, Суд також враховує позицію висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 9 жовтня 2018 року щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі п. 3 (а) ст. 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до п. 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, ЄСПЛ не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій п. 1 ст. 6 Конвенції. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Також суд звертає увагу скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 12, 257, 328, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у справі №420/2340/20.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. .................................. .................................. .................................. А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко Судді Верховного Суду

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»