Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/2721/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2721/19 пров. № А/857/9921/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Матковська З.М. секретар судового засідання Гнатик А.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року (головуючий суддя Дерех Н.В., м.Тернопіль) у справі № 500/2721/19 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комісії Головного управління ДПС в Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 28.11.2019 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України в якому просив: визнати протиправними дії ГУ ДПС у Тернопільській області щодо не реєстрації податкових накладних за №1 від 29.07.2019, №2 від 31.07.2019 та №1 від 22.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ФОП ОСОБА_1 , зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладні №1 від 29.07.2019, №2 від 31.07.2019, №1 від 22.08.2019, подані ФОП ОСОБА_1 . Позов обґрунтовує тим, що позивачем виконані всі умови для реєстрації податкових накладних, проте станом на 21.10.2019 жодна податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про протиправність дій відповідача. Позивач вважає, що за таких обставин ДПС України зобов`язана зареєструвати спірні в даній справі податкові накладні. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправними дії комісії Головного управління ДПС в Тернопільській області щодо не реєстрації податкових накладних №1 від 29.07.2019, №2 від 31.07.2019 та №1 від 22.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих ФОП ОСОБА_1 . Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС в Тернопільській області щодо відмови у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.08.2019 №1260970/НОМЕР_1, від 27.08.2019 №1260969/НОМЕР_1, від 17.10.2019 №1309198/НОМЕР_1. Зобов`язано Державну Податкову Службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 29.07.2019, №2 від 31.07.2019 та №1 від 22.08.2019, днем їх подання. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС в Тернопільській області подало апеляційні скарги (тотожні за змістом), в яких, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначило, що надані позивачем документи не були достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію спірних податкових накладних та правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Крім того, вказано, що ні до Комісії, ні до суду не надано жодного документу про підтвердження оплати при наданні послуг, підтвердження оплати за оренду транспорту самим позивачем. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивач зареєстрована як фізична особа - підприємець, основним видом діяльності якої є код КВЕД 49.41 "Вантажний автомобільний транспорт". Позивачем було подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №1 від 29.07.2019, №2 від 31.07.2019, №1 від 22.08.2019. Після цього, позивачем були отримані квитанції, у відповідності до яких реєстрація зазначених податкових накладних була зупинена із посиланням на відповідність податкових накладних п.п.2.1 п.2 "Критеріїв ризиковості здійснення операцій" та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. На виконання вимог Квитанцій позивачем були направлені в електронному вигляді повідомлення від 15.08.2019 №1, 21.08.2019 №2, 08.10.2019 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з якими були подані документи на підтвердження реальності господарських операцій по вищевказаним податковим накладним. Однак, рішеннями комісії ДФС в Тернопільській області від 27.08.2019 №1260970/НОМЕР_1, від 27.08.2019 №1260969/НОМЕР_1, від 17.10.2019 №1309198/ НОМЕР_1 було відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказані рішення комісії ДФС в Тернопільській області про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних мотивовані тим, що позивачем не надано копій документів, а саме: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. В подальшому, позивач подав в електронному вигляді відповідні Скарги до ДФС України на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, рішеннями, за результатами розгляду скарги, на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.09.2019 №37057/НОМЕР_1/2, №36885/3199706787/2 скарги залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку що податкові накладні видані в межах господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яку подано для реєстрації у встановлений п.201.10 ст.201 ПК України строк. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 року №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Постанова №117). Разом з тим, відповідно до пунктів 5, 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Згідно з пунктом 10 Порядку №117 ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТ ЗЕД /послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до пункту 14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. У відповідності до пунктів 18-21 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Згідно з вимогами пункту 10 Порядку зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, ДФС визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку та погоджені Міністерством фінансів України. Так, пунктом 2 Критеріїв ризиковості передбачено (в редакції листа, чинного на момент виникнення спірних правовідносин), що податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, зокрема, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється) (підпункт 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості). Колегія суддів, оглядаючи матеріали справи, вказує, що з метою підтвердження реальності господарської операції, за результатами здійснення яких складено податкові накладні, у реєстрації яких відмовлено контролюючим органом, позивачем було подано до податкового органу пояснення та документальні підтвердження, а саме: акти здачі - прийняття робіт, рахунки-фактури, рахунки на оплату, реєстри ТТН на оплату, товарно-транспортні накладні, договір про надання послуг перевезення автомобільним транспортом, договори оренди транспортного засобу з екіпажем, акти прийняття-передачі виконаних робіт, договір поставки, договір №13768-21/2018 від 29.08.2018, положення про гарантію та повернення товару по рекламації, видаткові накладні, банківську виписку. У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючим органом було сформовано висновок про відповідність податкових накладних позивача п.п.2.1. "Критеріїв ризиковості здійснення операцій" та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак, жодного посилання на конкретний критерій, визначений у пункті 2.1 не наведено. Крім того, з рішень відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних вбачається, що вони не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, в той же час, в них зазначено, що у реєстрації податкових накладних відмовлено у зв`язку із ненаданням платником податку розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. У відповідності до п.28 Порядку №117, за яким податкова накладна/ розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно. Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційні скарги Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року у справі № 500/2721/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко З. М. Матковська Повне судове рішення складено 23 листопада 2020 року.