LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд120/6632/20-а

від 23.11.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/6632/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід О.С. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 23 листопада 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Ватаманюка Р.В. Іваненко Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної територіальної виборчої комісії про визнання дій та бездіяльності протиправними, визнання постанови протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької обласної територіальної виборчої комісії в якому просив: -визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльності Вінницької обласної територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області щодо застосування при організації та проведенні виборів у Вінницькій області 25.10.2020 року та при встановленні результатів голосування з виборів депутатів Вінницької обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та в територіальних виборчих округах на місцевих виборах 25.10.2020 року законодавчих норм, які звужували зміст та обсяги існуючих на час прийняття 28.06.1996 року Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів виборчих прав громадян, у т.ч. позивача; - визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Вінницької обласної територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області щодо недотримання нею принципу верховенства права, а також не застосування при організації та проведення місцевих виборів 2020 року на території Вінницької області, а також при встановленні результатів голосування з виборів депутатів Вінницької обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та в територіальних виборчих округах на місцевих виборах 25.10.2020 року норм прямої дії Конституції України (254к/96-ВР) введеної в дію спеціальним ЗУ від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР та доведеної до відома населення у порядку встановленому законом шляхом їх опублікування у офіційних друкованих виданнях Голос України 13.07.1996 року та Відомості Верховної Ради України від 23.07.1096 року, № 30, ст. 142; - визнати Вінницьку обласну територіальну виборчу комісію Вінницького району Вінницької області, органом, який не мав законних повноважень організовувати та проводити місцеві вибори у Вінницькій області, а також органом, який не мав прав і повноважень встановлювати результати голосування з виборів депутатів Вінницької обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та в територіальних виборчих округах на місцевих виборах 25.10.2020 року у зв`язку з утворенням цього органу неналежним суб`єктом права; - визнати вибори депутатів Вінницької обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та в територіальних виборчих округах на місцевих виборах 25.10.2020 року організовані та проведені на підставі постанови Верховної Ради України від 15.07.2020 року № 795-ІХ Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році та Виборчого кодексу України від 19.12.2019 року № 396-ІХ (Відомості Верховної Ради України, 2020, № 7, № 8, № 9, ст. 48) такими, що не можуть вважатись вільними; - визнати постанову Вінницької обласної територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області від 06.11.2020 року про визнання обраними депутатами Вінницької обласної ради на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25.10.2020 року незаконною; - визнати такими, що підпадають під ознаки, встановлені п. 4.4 рішення Конституційного Суду України від 05.10.2005 року № 6-рп 2005 наступні Закони України: № 2952-VI від 01.02.2011, ВВР, 2011, № 10, ст. 68; № 586-VII від 19.09.2013, ВВР, 2014, № 11, ст. 142; № 742-VII від 21.02.2014 року, ВВР, 2014, № 11, ст. 143, № 1401-VIII від 02.06.2016 року, ВВР, 2016, № 28, ст. 532; № 2680-VIII від 07.02.2019 року, ВВР, 2019, № 9, ст. 50; № 27-ІХ від 03.09.2019, ВВР, 2019, № 38, ст. 160; - визнати постанову Верховної Ради України від 15.07.2020 року № 795-ІХ Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році такою, що підпадає під ознаки поняття узурпація, визначеного п. 4.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України 6-рп/2005 від 05.10.2005 року. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 в частині наступних позовних вимог: -визнання неправомірними та незаконними дії та бездіяльності Вінницької обласної територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області щодо застосування при організації та проведенні виборів у Вінницькій області 25.10.2020 року та при встановленні результатів голосування з виборів депутатів Вінницької обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та в територіальних виборчих округах на місцевих виборах 25.10.2020 року законодавчих норм, які звужували зміст та обсяги існуючих на час прийняття 28.06.1996 року Конституції України (254к/96-ВР) та ЗУ Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів виборчих прав громадян, у т.ч. позивача; - визнання неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Вінницької обласної територіальної виборчої комісії Вінницького району Вінницької області щодо недотримання нею принципу верховенства права, а також не застосування при організації та проведення місцевих виборів 2020 року на території Вінницької області, а також при встановленні результатів голосування з виборів депутатів Вінницької обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та в територіальних виборчих округах на місцевих виборах 25.10.2020 року норм прямої дії Конституції України (254к/96-ВР) введеної в дію спеціальним ЗУ від 28.06.1996 року № 254к/96-ВР та доведеної до відома населення у порядку встановленому законом шляхом їх опублікування у офіційних друкованих виданнях Голос України 13.07.1996 року та Відомості Верховної Ради України від 23.07.1096 року, № 30, ст. 142; - визнання Вінницьку обласну територіальну виборчу комісію Вінницького району Вінницької області, органом, який не мав законних повноважень організовувати та проводити місцеві вибори у Вінницькій області, а також органом, який не мав прав і повноважень встановлювати результати голосування з виборів депутатів Вінницької обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та в територіальних виборчих округах на місцевих виборах 25.10.2020 року у зв`язку з утворенням цього органу неналежним суб`єктом права; - визнання вибори депутатів Вінницької обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та в територіальних виборчих округах на місцевих виборах 25.10.2020 року організовані та проведені на підставі постанови Верховної Ради України від 15.7.2020 року № 795-ІХ Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році та Виборчого кодексу України від 19.12.2019 року № 396-ІХ (Відомості Верховної Ради України, 2020, № 7, № 8, № 9, ст. 48) такими, що не можуть вважатись вільними. 19 листопада 2020 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про відмову у задоволенні решти позовних вимог. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Так, постановою Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-IX "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю, 25 жовтня 2020 року. Постановою №160 від 08.08.2020 року ЦВК призначила вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, а постановою від 14.08.2020 №176 призначила вибори депутатів районних рад на 25.10.2020. Так, гарантії права громадян на участь у виборах, регулювання підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів, старост села, селища визначає Виборчий кодекс України №396-IX від 19.12.2019 року (ВК України). Статтею 20 ВК України визначено, що виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів. Згідно зі ст. 22 ВК України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: -виборець, який має право голосу на відповідних виборах; - виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; - партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; - кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; - офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до ст. 6 ВК України виборчі права громадян України - це гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні. Основні виборчі права громадян України включають: -право вільно обирати (право голосу на виборах); - право бути обраним. Згідно зі ст. 9 ВК України виборці мають право, зокрема оскаржувати порушення власних виборчих прав, інших власних особистих прав та законних інтересів, пов`язаних з участю у виборчому процесі. Відповідно до ч. 1 ст. 64 ВК України суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому КАС України. Разом з тим, судовому захисту підлягає лише порушене право особи, а тому, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен довести перед судом факт порушення відповідачем безпосередньо його виборчого права або інтересу щодо участі у виборчому процесі, як того вимагає ч. 2 ст. 273 КАС України. При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Так, в обґрунтування позовної заяви позивач стверджує про порушення його конституційного виборчого права, яке полягає в порушенні відповідачем при організації і проведенні виборів депутатів Вінницької обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та встановленні результати голосування з виборів депутатів Вінницької обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі, вчиненні протиправних дій внаслідок застосування при цьому нормативно-правових актів, що системно звузили зміст та обсяги встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) прав громадян, у тому числі позивача. На думку позивача, відповідач при цьому порушував встановлений нормами статей 8, 19, 68, 71 та ч. 3 ст. 150 офіційної Конституції України (254к/96-ВР) принцип верховенства права та вдався до невиконання п. 2 постановляючої частини та п. 4.4 мотивувальної частини Рішення КСУ від 5.10.2005 року № 6-рп 2005, що є неприпустимими діями. Так, із змісту постанови від 06.11.2020 року за №67 Про визнання обраними депутатами Вінницької обласної Ради на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року, яка прийнята за результатом вчиненням ним дій щодо встановлення результатів голосування з виборів депутатів Вінницької обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та в територіальних виборчих округах на місцевих виборах 25.10.2020 року не вбачається, які правові норми, що звужують зміст та обсяги виборчих прав громадян були застосовані відповідачем. Вказане рішення не містить посилань на норми Конституції України, а містить посилання на вимоги Виборчого кодексу України, які стосуються порядку встановлення вже результатів виборів, а не виборчих прав громадян, відповідно і при вчинені ним дій щодо встановлення результатів, відповідач керувався вказаними вимогами. При цьому, положення Виборчого кодексу України є чинними та у встановленому законом порядку неконституційними не визнавались, а тому підстави для їх не застосування до спірних правовідносин відсутні. Так, позивачем, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду справи, не надав жодних доказів на підтвердження порушення відповідачем його прав, свобод чи/або інтересів та доказів не застосування відповідачем при встановленні результатів голосування з виборів депутатів Вінницької обласної ради норм прямої дії Конституції України та не дотримання принципу верховенства права. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання неправомірними та незаконними дій та бездіяльності відповідача щодо застосування при встановленні результатів голосування з виборів депутатів Вінницької обласної ради в єдиному багатомандатному виборчому окрузі та в територіальних виборчих округах на місцевих виборах 25.10.2020 року законодавчих норм, які звужували зміст та обсяги існуючих на час прийняття 28.06.1996 року Конституції України (254к/96-ВР) та ЗУ Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 14.01.1998 року № 14/98-ВР виборчих прав громадян, у тому числі позивача, а також не дотримання принципу верховенства права, не застосування норм прямої дії Конституції України (254к/96-ВР), введеної в дію спеціальним Законом України від 28.06.1996 року № 254/96-ВР та доведеної до відома населення у порядку, встановленому законом шляхом їх опублікування у офіційних друкованих виданнях Голос України 13.07.1996 року та Відомості Верховної Ради України від 23.07.1996 року, № 30, ст. 142, є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Стосовно позовних вимог про визнання такими, що підпадають під ознаки, встановлені п. 4.4 рішення Конституційного Суду України від 05.10.2005 року № 6-рп 2005 Закони України: № 2952-VI від 01.02.2011, ВВР, 2011, № 10, ст. 68; № 586-VII від 19.09.2013, ВВР, 2014, № 11, ст. 142; № 742-VII від 21.02.2014 року, ВВР, 2014, № 11, ст. 143, № 1401-VIII від 02.06.2016 року, ВВР, 2016, № 28, ст. 532; № 2680-VIII від 07.02.2019 року, ВВР, 2019, № 9, ст. 50; № 27-ІХ від 03.09.2019, ВВР, 2019, № 38, ст. 160 та Постанову Верховної Ради України від 15 липня 2020 року №795-ІХ «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році», то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті. При цьому, ст. 245 КАС України визначено вичерпний перелік повноважень суду при вирішенні справи. Згідно приписів даної норми КАС України слідує, що в межах розгляду адміністративної справи суди не наділені повноваженнями приймати рішення у визначений позивачем спосіб, а саме шляхом визнання такими, що підпадають під ознаки встановлені пунктом 4.4 Рішення Конституційного Суду України від 05.10.2005 за №6-рп 2005 наведених Законів України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність законодавчо визначених підстав для задоволення заявлених позовних вимог у зазначений позивачем спосіб. Таким чином, колегією суддів не встановлено обставин на підтвердження обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 . Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 9 ст. 273 КАС України вказано, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом. При поданні апеляційної скарги в цій справі скаржником не сплачено судовий збір, а тому з урахуванням вимог ч. 9 ст. 273 КАС України питання про його стягнення суд вирішує цією постановою. Так, в апеляційній скарзі позивач зазначив, що він як учасник бойових дій має звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. На думку суду таке твердження позивача є безпідставним через наступне. Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI слід враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2020 року у справі №240/934/20. Наявний у справі предмет спору не стосується захисту від порушення прав та пільг учасника бойових дій, а інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем заявлено не було. Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" в редакції № 2147-VIII від 03.10.2017. Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закон України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. За приписами п. 3 ч. 2 ст. 4 даного Закону ставка судового збору за подання адміністративного немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2020 року визначений у розмірі 2102 грн. Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Таким чином, розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції становить 3783,60 грн., тобто 150%(840,80 грн. х 3). Враховуючи, що при поданні апеляційної скарги судовий збір позивачем сплачено не було, а доказів щодо наявності у нього пільг щодо сплати судового збору матеріали справи не містять, колегія суддів, відповідно до приписів статті 139 КАС України, дійшла висновку про необхідність стягнення з позивача судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3783,60 грн. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Керуючись ст.ст. 139, 243, 243, 250, 273, 278, 308, 313, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року - без змін. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) гривні 60 коп. за реквізитами стягувача: Державна судова адміністрація України, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Ватаманюк Р.В. Іваненко Т.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»