Постанова 4856 № 600/794/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/794/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич І.В. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 20 листопада 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року (ухвалене у м. Чернівці 24.07.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо розгляду по суті звернення ОСОБА_1 та задоволення його вимоги про виплату компенсації відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, у зв`язку з простроченням Фондом виконання грошового зобов`язання з гарантованого відшкодування коштів ОСОБА_1 за його вкладами в ПАТ "КБ "Надра"; - стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Національному банку України на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 28579,11 грн. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.07.2020 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.07.2020 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відсутні підстави для стягнення коштів з Фонду гарантування вкладів фізичних особі, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України. Так, підставою для застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Однак, будь-якого прострочення виконання зобов`язання зі сторони відповідача не було. Відповідач зауважив, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання ліцензії та ліквідацію банку. Повноваження щодо формування Переліку вкладників, та щодо визначення сум, що підлягають відшкодуванню, покладені на Уповноважену особу фонду. У Фонду гарантування відсутні будь-які первинні документи по вкладникам і тому при складанні Загального реєстру використовується інформація, що наявна в переданому уповноваженою особою Переліку рахунків. Перелік складається Уповноваженою особою Фонду, а загальний реєстр вкладників формується та затверджується Фондом на підставі Переліку. Фонд фактично вчиняє всі дії на підставі поданих документів та інформації Уповноваженої особи. У Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не виникало обов`язку щодо включення додаткових даних про позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, раніше винесеного рішення у справі №824/792/19-а, а твердження позивача щодо прострочення виконання грошового зобов`язання з 06 травня 2015 року по 28 травня 2020 року є не обґрунтованими, так як зобов`язання Фонду перед вкладником в межах 200000,00 грн виникає виключно після отримання про нього інформації від Уповноваженої особи та затвердження в подальшому Виконавчою дирекцією Фонду. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/792/19-а, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" відшкодування коштів в сумі 40469,94 грн з урахуванням вимог ст. 26 та ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Однак, з огляду на те, що грошове зобов`язання відповідачем здійснено з простроченням строку, а саме з 06 травня 2015 року по 25 травня 2019 року включно, позивачу завдано матеріальної шкоди внаслідок інфляційного знецінення належних йому коштів гарантованого відшкодування за його банківськими вкладами та неможливості користування такими вкладами протягом зазначеного періоду у розмірі 28579,11 грн. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2020, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року у справі № 824/792/19-а, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра", про зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" вчинити всі необхідні та передбачені законодавством дії, щодо донарахування та виплати ОСОБА_1 недоданого відшкодування за вкладами у ПАТ "КБ Надра" в сумі 40469,94 грн. Вищезазначеним рішенням суду у справі № 824/792/19-а встановлені наступні обставини. 01.12.2014 між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Надра" (Банк), що є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та позивачем (Вкладник) укладено Договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках Пакету послуг "ПУ "Перший" №2077607. За умовами договору Вкладник зобов`язується в строк не пізніше п`яти календарних днів з дня підписання цього договору, передати, а Банк зобов`язується прийняти грошову суму у розмірі 8000 дол. США та зобов`язується повернути Вкладнику вклад та сплатити процентну на умовах та в порядку визначеному цим договором. 09.01.2015 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний Банк "Надра" (Банк), що є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та позивачем (Вкладник) укладено Договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках Пакету послуг "ПУ "Перший" №2100922. За умовами договору Вкладник зобов`язується в строк не пізніше п`яти календарних днів з дня підписання цього договору, передати, а Банк зобов`язується прийняти грошову суму у розмірі 6000 дол. США та зобов`язується повернути Вкладнику. Станом на 25.05.2015 в ПАТ "КБ "Надра" у позивача на рахунку № НОМЕР_1 "ПУ "Перший" знаходилися кошти в сумі 1859,75 доларів США та на депозитному рахунку № НОМЕР_2 кошти в сумі 6027,87 доларів США. Всього 7887,62 доларів США. Згідно заяви на видачу готівки №2358290/1 від 05.05.2015, позивачу виплачено кошти в сумі 108500,23 грн. Згідно заяви на видачу готівки №2299786/1 від 05.05.2015, позивачу виплачено кошти в сумі 33475,06 грн. Всього - 141975,29 грн. Перерахунок коштів за вкладом в іноземній валюті позивачу проведено за офіційним курсом гривні до іноземних валют, з розрахунку 1799,9763 грн за 100 доларів США. 09.11.2017 позивач звернувся з претензійною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати недоплаченої частини відшкодування за вкладами в ПАТ "КБ "НАДРА", в якій просив: невідкладно, в порядку досудового врегулювання спору, виплатити заборгованість з курсової різниці у розмірі 40469,94 грн, а також інфляційні втрати та три відсотки річних на цю суму, нараховані з 05.05.2015 року до дня фактичної виплати, шляхом переказу на поточний рахунок № НОМЕР_3 в установі ПАТ "Ощадбанку". 16.11.2017 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав відповідь про результати розгляду заяви, відповідно до якого фактично відмовлено позивачці у виплаті. На виконання рішення суду у справі № 824/792/19-а Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2020 виплачено позивачу 40469,94 грн на рахунок відкритий у КБ "Приватбанк". 01.06.2020 позивач направив до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимогу про здійснення з ним в місячний строк розрахунку за зобов`язаннями, що підтверджується копією вимоги та доказами її направлення відповідачу. 11.06.2020 листом №49-036-7542/20 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відмовив позивачу у здійсненні виплати. Вважаючи бездіяльність відповідача стосовно розгляду його звернення та виплати компенсації у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання протиправною, позивач звернулася до суду з вказаним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, врегульованої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Під час розгляду справи по суті, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність відмови позивачу у виплаті інфляційного знецінення належних йому коштів гарантованого відшкодування за його банківськими вкладами. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Згідно із ч. 2 ст. 1 Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року № 4452-VI (Закон № 4452-VI) метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Частиною 3 ст. 1 Закону № 4452-VI встановлено, що відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України. Отже, в даних правовідносинах спеціальність Закону №4452-VI не позбавляє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб від обов`язків по відшкодуванню гарантованої суми вкладу у встановлені цим Законом терміни, а навпаки визначає терміни суму та порядок гарантованого відшкодування банківського вкладу. Порушення норм Закону № 4452-VI Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тягне відповідальність згідно діючого законодавства України. Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку. За змістом ст. 3 Закону №4452-VI фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках встановлених цим законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Згідно із ч.1 ст.4 Закону №4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними ч. 2 ст. 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 4452-VI в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами (ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI). Згідно ч. 1 та 2 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону №452-VI виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 (в редакції станом на 08.03.2015 року сім) робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Отже, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду, у разі делегування їй повноважень, після запровадження тимчасової адміністрації в банку, фактично набуває всіх повноваження органів управління та контролю банку та діє в тому числі як представник останнього, зокрема в договірних правовідносинах з клієнтами банку. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі №820/11591/15 (провадження №11-239апп18), від 24 квітня 2018 року у справі №755/1700/16-ц (провадження 14-89цс18), у постановах Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справах № 826/5190/16 та № 826/24888/15. Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 26 Закону №4452-VI саме Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами та відсотків на день початку процедури ліквідації банку. Згідно ч. 3 ст. 34 Закону №4452-VI виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно. На підставі постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року №83 "Про внесення ПАТ "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 лютого 2015 року № 26 "Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Надра", згідно з яким з 06 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Надра" Стрюкову І.О. Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 року №356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Надра" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05 червня 2015 року №113 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Надра" та призначено уповноваженого особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" Стрюкову І.О. строком на 1 рік з 05 червня 2015 р. до 04 червня 2016 року включно. Виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 28 квітня 2016 року №616 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "Надра" строком на два роки до 04 червня 2018 року включно. Відповідно до зазначеного рішення повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Надра", визначені законом, зокрема ст.ст. 37, 38,47-52, 52-1,53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, ОСОБА_2 строком на два роки до 04 червня 2018 року включно. На підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 03 листопада 2016 р. №2342 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ" Надра" строком на два роки до 03 червня 2020 року. У 2019 році позивач, звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра"), в якому просив: зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, (уповноважену особу Фонду) вчинити всі необхідні та передбачені законодавством дії щодо донарахування та виплати їй недоданого відшкодування за вкладами у ПАТ КБ "Надра" в сумі 40469,94 грн. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/792/19-а від 04 жовтня 2019 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" відшкодування коштів в сумі 40469,94 грн з урахуванням вимог ст.26 та ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". 28 травня 2020 року на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 824/792/18-а від 04 жовтня 2019 року, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було перераховано позивачці відшкодування у розмірі 40469,94 грн. 01 червня 2020 року позивач направив до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вимогу про здійснення з ним в місячний строк розрахунку за зобов`язаннями. 11 червня 2020 року листом №49-036-7542/20 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відмовив позивачу у здійсненні виплати. З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції судом про допущення відповідачем прострочення виконання грошового зобов`язання з гарантованого відшкодування коштів позивачки за його вкладами в ПАТ "КБ "Надра" з 06 травня 2015 року по 28 травня 2020 року. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом. Згідно із ч. 2 ст. 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті. Таким чином, відповідно ст. 26 Закону №4452-VI вкладник має право, а виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом. Право вкладника кореспондує з обов`язком Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити виплату вкладнику гарантовану суму. Внутрішні нормативні заходи не можуть погіршувати права вкладника та бути підставою для невиплати гарантованої суми вкладнику. Погашення основної суми заборгованості не є підставою для зменшення позовних вимог за порушення фінансового законодавства з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень зобов`язаний був об`єктивно розглядати заяву позивача, перевірити викладені в ній факти та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Отже, надаючи відповідь позивачу у листі №49-036-7542/20 від 11 червня 2020 року, відповідач фактично відмовив у виплаті інфляційного знецінення належних йому коштів гарантованого відшкодування за його банківськими вкладами. При цьому, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність відмови позивачу у виплаті інфляційного знецінення належних йому коштів гарантованого відшкодування за його банківськими вкладами. Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання відповідача на лист №49-036-7542/20 від 11 червня 2020 року, як належний доказ розгляду його заяви, оскільки ця обставина не виключає у відповідача наявність обов`язку щодо об`єктивно розгляду заяви, перевірки викладених в ній фактів та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. З огляду на необхідність обрання належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача, наявні підстави для визнання протиправною відмову відповідача, яка оформлена листом №49-036-7542/20 від 11 червня 2020 року. Частиною 5 ст. 21 КАС України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Проценти, визначені ст. ст. 536, 1048, 1056-1, 1061 Цивільного кодексу України є платою за користування чужими грошовими коштами, яка, за відсутності іншої домовленості сторін, сплачується боржником за весь період користування грошовими коштами, у тому числі після настання терміну їх повернення. Поряд з цим за порушення виконання грошового зобов`язання на боржника покладається відповідальність відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Беручи до уваги різну правову природу процентів, передбачених статтями 536, 1048, 1056-1, 1061 Цивільного кодексу України і процентів, що стягуються відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, а також відсутність у чинному законодавстві обмежень, одночасне стягнення процентів, передбачених ст. 536 Цивільного кодексу України та іншими статтями, і відшкодування інфляційних збитків за весь час прострочення, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, є правомірним. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. У зв`язку з встановленим простроченням виконання відповідачем зобов`язань з відшкодування коштів за вкладами, які знаходилися на рахунках позивача в сумі 40469,94 грн за період з 06 травня 2015 року по 28 травня 2020 року, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на отримання від відповідача трьох відсотків річних та інфляційного збільшення. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №824/792/19-а від 04 жовтня 2019 року, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року, стягнуто з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" відшкодування коштів в сумі 40469,94 грн, а тому саме на цю суму нараховуються три проценти річних та інфляційні збільшення. Отже, основна сума заборгованості за період з 06 травня 2015 року по 28 травня 2020 року становить 40469,94 грн. Індекс інфляції за весь період помісячно починаючи з травня 2015 року по червень 2019 року дорівнює (102,2:100) х (100,4:100) х ( 99,0:100) х (99.2 : 100) x (102.3 : 100) x (98.7 : 100) x (102.0 : 100) x (100.7 : 100) x (100.9 : 100) x (99.6 : 100) x (101.0 : 100) x (103.5 : 100) x (100.1 : 100) x (99.8 : 100) x (99.9 : 100) x (99.7 : 100) x (101.8 : 100) x (102.8 : 100) x (101.8 : 100) x (100.9 : 100) x (101.1 : 100) x (101.0 : 100) x (101.8 : 100) x (100.9 : 100) x (101.3 : 100) x (101.6 : 100) x (100.2 : 100) x (99.9 : 100) x (102.0 : 100) x (101.2 : 100) x (100.9 : 100) x (101.0 : 100) x (101.5 : 100) x (100.9 : 100) x (101.1 : 100) x (100.8 : 100) x (100.0 : 100) x (100.0 : 100) x (99.3 : 100) x (100.0 : 100) x (101.9 : 100) x (101.7 : 100) x (101.4 : 100) x (101.8 : 100) x (101.0 : 100) x (100.5 : 100) x (100.9 : 100) x (101.0 : 100) x (100.7 : 100) x (99.5 : 100) х (99.4 : 100) х (99.7 : 100) х (100.7 : 100) х (100.7 : 100) х (100.1 : 100) х (99.8 : 100) х (100.2 : 100) х (99.7 : 100) х (100.8 : 100) х (100.8 : 100) х (100.3 : 100) х (100.2 : 100)=1,5708. Інфляційне збільшення 40469,94 грн х 1,5708 = 63570,18 грн. Збитки від інфляції 63570,18 грн - 40469,94 грн = 23100,24 грн. Штрафні санкції - 3% річних. Штрафні санкції дорівнюють (сума заборгованості) x 3% x (кількість днів прострочення): (кількість днів у році) = 40469,94 грн х 3% х 1849 : 365 = 6150,32 грн. Тому, загальна заборгованість становить 29250,56 грн за період прострочення грошового зобов`язання: період з 06 травня 2015 року по 28 травня 2020 року, де, кількість прострочених днів 1849, інфляційне збільшення 23100,24 грн та 3% річних 6150,32 грн. Також апеляційний суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 35 Закону № 4452-VI тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації. Частиною 8 вказаної статті Закону передбачено, що уповноважена особа Фонду у своїй діяльності підзвітна Фонду, який несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку. При цьому ч. 3 ст. 37 Закону № 4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду, при цьому п. 3 ч. 4 вказаної статті передбачено, що Уповноважена особа звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду. Таким чином, як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, в даному випадку не вбачається розбіжності у повноваженнях Уповноваженої особи Фонду та самого Фонду, хоча вони законом наділені різними за своїм характером функціями, тільки в даному випадку обсяг повноважень Уповноваженої особи Фонду значно вужчий, аніж повноваження самого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Враховуючи наведене, не є обґрунтованими твердження відповідача про те, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб враховується виключно інформація, надана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки відповідно ч. 8 ст. 35 Закону № 4452-VI саме Фонд гарантування вкладів фізичних осіб несе відповідальність за дії уповноваженої особи Фонду щодо процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку, врегульованої Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.