Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/2919/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2919/20 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Мельничука В.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Пухівської сільської ради Броварського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправною відмову Пухівської сільської ради Броварського району Київської області у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства площею 0,10 га, яка розташована в межах Пухівської сільської ради Броварського району Київської області по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3211286801:01:036:0080, викладену у листі від 04.03.2020 №118/02-13; - зобов`язати Пухівську сільську раду Броварського району Київської області, не пізніше 14 календарних дні з дня набрання цим рішенням суду законної сили, повторно розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства площею 0,10 га, яка розташована в межах АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3211286801:01:036:0080 та затвердити цей проект землеустрою з урахуванням висновків суду. На обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на те, що відповідачем протиправно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. В апеляційній скарзі Пухівська сільська рада Броварського району Київської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову. Доводи апелянта аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та стосуються того, що 27.02.2020 р. на розгляд Пухівської сільської ради винесено питання про надання дозволу на затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, але рішення не було прийнято у зв`язку з недостатністю голосів депутатів. З цих підстав, на думку відповідача, права позивача не порушено, оскільки останній не відмовлено у наданні такого дозволу, так як не прийнято будь-якого рішення. Відзиву позивача на апеляційну скаргу Пухівської сільської ради Броварського району Київської області до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки відповідач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що позивач 27.08.2018 звернулась до Броварського районного відділу Київської обласної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" з яким уклала Договір №18290000015-ПЗ про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Після розробки відповідного проекту та його погодження у встановленому законом порядку, такий проект було подано до Пухівської сільської ради на затвердження згідно вимог ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Листом № 118/02-13 від 04.03.2020 Пухівська сільська рада повідомила позивача про те, що 27.02.2020 на пленарному засіданні 45 сесії VII скликання був розглянутий проект рішення "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" площею 0,10 га за кадастровим номером 3221286801:036:0080. За результатом розгляду рішення не прийнято. Також повідомлено, що відповідно до порядку прийняття рішень, передбаченого регламентом Пухівської сільської ради, пропозиції або проекти рішень, які не отримали більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Вважаючи протиправною таку відмову, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом. Частиною третьою статті 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Отже, розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного вище питання повинно прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Частиною 1 ст. 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закон № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Частиною 3 ст. 59 Закону № 280/97-ВР визначено, що рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради. Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що рішення вважається прийнятим, якщо воно прийнято більшістю депутатів від загального складу ради. Згідно з частин 8-9 ст. 118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Отже, підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках. Колегія суддів звертає увагу на те, що жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186-1 ЗК України, норми ст. 118 ЗК України не містять. Разом з цим, питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність має бути розглянуте на пленарному засіданні та має бути прийняте відповідне рішення по суті питання. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог вказаної норми така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування. У частині 7 ст. 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу. Разом з тим, як було вказано вище та сторонами не заперечується, питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки виносилося 27.02.2020 на розгляд сесії Пухівської сільської ради, проте жодного, передбаченого законом рішення про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затверджені, відповідачем у встановленому законом порядку не прийнято. У свою чергу, такі дії не можуть вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні ч. 7 ст. 118 ЗК України. Отже, питання по суті заявленого клопотання вирішено не було, зокрема, за результатами його розгляду не надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою або мотивованої відмови у його наданні з підстав, визначених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України. Таким чином, неприйняття відповідачем рішення відповідно до вищевказаних вимог свідчить про протиправну бездіяльність відповідача стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача, яка виявилася у неприйнятті рішення за результатами розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, та правомірно задовольнив позовні вимоги частково, зокрема, зобов`язавши Пухівську сільську раду повторно розглянути спірне питання. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить. З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Пухівської сільської ради Броварського району Київської області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя О.М.Оксененко Суддя В.П. Мельничук