Постанова 4815 № 572/1782/20

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 листопада 2020 року м. Рівне Справа № 572/1782/20 Провадження № 22-ц/4815/1155/20 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Гордійчук С.О. суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 відповідач: ОСОБА_2 розглянула в порядку письмового позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 13 вересня 2020 року, ухваленого в складі судді Слободянюка Б.К., дата складання повного тексту рішення не зазначена, у справі № 572/1782/20 в с т а н о в и в : У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Позов обґрунтовано тим, що з 18.11.2011 року вона зареєстрованому з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі. Під час подружнього життя народилося троє дітей, які проживають з нею та перебувають на її утриманні. Спільне життя не склалося , а тому 10.07.2020 року відповідач звернувся до суду з заявою про розірвання шлюбу. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, а ї заробітку недостатньо для забезпечення нормальних умов для проживання та повноцінного навчання дітей, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Просила суд стягнути аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 2000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісяця на кожну дитину. Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 13 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Зносичі, Сарненського району та жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи з 13.07.2020 року і до повноліття дітей. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. судового збору в дохід держави. Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. В апеляційній скарзі відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Судом не враховано, що те що він не може сплачувати аліменти у визначеному розмірі так якйого заробітна плата є невеликою, а стягнення 4500 грн. на утримання трьох дітей поставить його у скрутне матеріальне становище. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з нього аліменти на утримання трьох дітей у мінімальному розмірі. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з наступного. Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду та ким вимогам відповідає. Із матеріалів справи вбачається, що сторони являються батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Діти проживають з позивачем та перебувають на її утриманні. Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Статтею 51 Конституції Українигарантовано, а статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до вимогст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст. 182 СК України). Суд визначає розмір аліментів на неповнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України. Згідно ч.1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Згідно з вимогами ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлений прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 01 липня -1859 грн., з 01 грудня - 1921 грн.; дітей віком від 6до 18 років з 01 липня -2318 грн., з 01 грудня - 2395 грн. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» та ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Враховуючи вищенаведені обставини, права дитини на достатній життєвий рівень, матеріальний стан позивача, відповідача та стан його здоров`я, відсутність у платника аліментів інших непрацездатних утриманців, стабільний дохід, а також внесені зміни до законодавства з метою захисту прав дітей про те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Будь-яких доказів неможливості виплачувати аліменти на дітей у визначеному судом розмірі відповідачем не надано, а судом таких доказів не здобуто. Навпаки, відповідач є особою працездатного віку, має постійне місце роботи, тому може сприяти як утриманню так матеріальному забезпеченню належним чином своїх дітей. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. (ч.6 ст.81 ЦПК України). Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 13 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 19 листопада 2020 року. Головуючий: Судді: