Постанова КЦС ВС № 522/23179/16-ц

Постанова Іменем України 19 листопада 2020 року м. Київ справа №522/23179/16-ц провадження №61-404св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, відповідач - державне підприємство «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, відповідач - приватне підприємства «Юридична компанія «ДІОЛ», третя особа - ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Носенко Олександр Володимирович, розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, касаційну скаргу державного підприємства «СЕТАМ» та касаційну скаргу приватного підприємства «Юридична компанія «ДІОЛ» на постанову апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2018 року у складі колегії суддів Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І., ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - ВПВР УДВС ГТУ, в Одеській області, державна виконавча служба), державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам») Міністерства юстиції України, приватного підприємства «Юридична компанія «Діол» (далі - ПП «ЮК «Діол», треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Носенко О.В., з позовом, в якому просив: визнати недійсним протокол про проведення електронних торгів від 27 липня 2016 року щодо продажу квартири АДРЕСА_1 , організатором яких є ДП «Сетам»; визнати недійсним акт про реалізацію арештованого майна від 05 жовтня 2016 року, складений головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області Долинським М. М. в рамках зведеного виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих проваджень ВП № 39098525, ВП № 47003334 та ВП № 50427810; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ) з прилюдних торгів № 2087, виданого ПП «ЮК «Діол» приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О. В. Позов мотивовано тим, що під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання виконавчих проваджень, державним виконавцем складено акт опису й арешту майна від 01 грудня 2015 року, згідно з яким описано належну боржнику ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , та винесено постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 12 січня 2016 року, на підставі якої ТОВ «Росла» складено звіт від 01 березня 2016 року про оцінку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Згідно вказаного звіту ринкова вартість вказаної квартири станом на 15 лютого 2016 року дорівнює 107 414 грн. Позивач не згоден з результатами оцінки вказаної квартири, здійсненої ТОВ «Росла», тому мав право заявити державному виконавцю клопотання щодо призначення рецензування звіту про оцінку майна в порядку, визначеному статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження», проте був позбавлений можливості реалізувати це право, оскільки про результати оцінки його як сторону виконавчого провадження (стягувача) не повідомлено та зі звітом не ознайомлено. Вказані обставини вплинули на результат прилюдних торгів і зміст самого правочину, у зв`язку з чим прилюдні торги підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, оскільки іншим шляхом відновити порушене право позивача після проведення торгів неможливо. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2017 року у складі судді Ільченко Н. А. у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено, що несвоєчасність його повідомлення про результати оцінки квартири АДРЕСА_1 , вплинула на результати проведених в період з 25 липня 2016 року по 27 липня 2016 року електронних торгів з реалізації цієї квартири. Постановою апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Визнано недійсними: - електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_2 , результати яких оформлені протоколом про проведення електронних торгів від 27 липня 2016 року та актом державного виконавця про проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 05 жовтня 2016 року; - протокол про проведення електронних торгів № 186461 від 27 липня 2016 року; - акт державного виконавця про реалізацію арештованого майна від 05 жовтня 2016 року, складений головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Долинським М. М. в рамках зведеного виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих проваджень ВП № 39098525, ВП № 47003334 та ВП № 50427810; - свідоцтво про придбання нерухомого майна (квартири АДРЕСА_1 ) з прилюдних торгів № 2087, виданого ПП «ЮК «Діол» приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О. В. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що факт неналежного повідомлення ОСОБА_1 , який є стягувачем у виконавчому провадженні, про проведення прилюдних торгів є підставою для визнання таких торгів недійсними, оскільки при встановленні середньої вартості одного квадратного метра квартир, розташованих близько до об`єкту оцінки, у розмірі 776 до 837 доларів США, одночасно встановлювалась вартість квартири, яка підлягала продажу з прилюдних торгів, у розмірі 61,5 доларів за 1 кв. м, що є порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. Короткий зміст вимог касаційних скарг У касаційних скаргах ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області, ДП «Сетам», ПП «ЮК «ДІОЛ», не погоджуючись з висновками апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати прийняту цим судом постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції. Узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги Касаційна скарга ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області мотивована тим, що в період з 15 лютого 2016 року по 01 березня 2016 року ТОВ «РОСЛА» було проведено оцінку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , про результати якої державним виконавцем 18 березня 2016 року повідомлено сторони, в тому числі і представника стягувана - ОСОБА_3 В повідомленні державний виконавець роз`яснив, що у разі, якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення у десятиденний строк з дня надходження повідомлення, та що витрати, пов`язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. Проте, сторонами виконавчого провадження, в тому числі позивачем, результати оцінки арештованої квартири не оскаржувались. Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов`язаний надіслати повідомлення сторонам про результати оцінки, при цьому, Закон не покладає обов`язок на державного виконавця пересвідчитись в отримані вказаного повідомлення сторонами. Апеляційним судом неправильно застосовано поняття надіслати повідомлення та ознайомити (ці поняття не є тотожними), оскільки частина п`ята статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення. Державним виконавцем 18 березня 2016 року було повідомлено представника стягувача - ОСОБА_3 про результати проведеної оцінки, за адресою, вказаною представником стягувана, а отже належним чином виконано вимоги Закону. При цьому, ОСОБА_3 мав повноваження представляти інтереси стягувача у період, коли його було ознайомлено з результатами оцінки вищезазначеної квартири. Крім того, поданий позивачем позов аргументовано порушенням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», при цьому, не зазначено про наявність порушень вимог «Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/05, не встановлено порушень вимог Порядку і судом. Таким чином, звертаючись із позовом про визнання недійсними результати електронних торгів, позивач не зазначив про будь-які порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна, у зв`язку з чим відсутні підстави для визнання результатів електронних торгів, а також укладеної за результатами електронних торгів угоди недійсними. Позивачем не вказано, яким чином зазначені ним у позові порушення вплинули на результати торгів, та чому він не згоден з результатами зробленої ТОВ «Росла» оцінки квартири, які саме порушення було допущено під час її проведення. Вирішуючи даний спір, апеляційний суд не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, відповідно до яких спори про визнання недійсним звіту про оцінку майна не можуть бути розглянуті й у порядку іншого (ніж господарське) судочинства. Тобто звіт про оцінку майна, за ціною згідно якого було реалізовано квартиру не мігбути оскаржений у будь-якому судочинстві, у зв`язку з чим не міг вплинути на результат торгів. Апеляційним судом не враховано, що позивачем не надано суду іншого експертного дослідження, яке б ставило під сумнів висновок експерта, який перебуває в матеріалах справи. Отже, судом апеляційної інстанції не було спростовано встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи, внаслідок чого, безпідставно скасовано законне та обґрунтоване рішення. Крім того, ухвалене апеляційним судом рішення не відповідає практиці Верховного Суду України, згідно якої порушення допущенні державним виконавцем під час здійснення своїх повноважень не є підставою для скасування результатів електронних торгів та визнання укладеного за результатами торгів правочину недійсним. Апеляційний суд, приймаючи оскаржувану постанову не навів жодних порушень вимог частин першої-третьої, шостої статті 203 ЦК України, які є підставою для визнання угоди недійсною. Аналогічними за змістом доводами мотивована касаційна скарга ПП «ЮК «ДІОЛ». Крім наведеного, ПП «ЮК «ДІОЛ» таВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області у касаційних скаргах посилаються на те, що відповідно до звіту експерта квартира перебуває повністю в зруйнованому вигляді, по суті із колишніх стін квартири залишилась тільки одна стінка, інші були зруйновані попереднім власником, даху в квартирі також немає, тобто квартира перебуває у вкрай непридатному стані та для приведення її в житловий стан необхідний капітальний ремонт з відновлення даху та несучих стін, тобто фактично відбудови квартири. Таким чином, експерт у своєму звіті, обґрунтовано зазначив про вартість 1 кв. м зазначеної квартири у сумі 61, 5 доларів США. Касаційна скарга ДП «Сетам» мотивована тим, що для визнання електронних торгів недійсними необхідно було встановити порушення правил, встановлених Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року №2710/5. Оскаржувані торги відбулись 25 липня 2016 року на підставі Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, а не Тимчасового положення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, який на момент проведення електронних торгів втратив чинність. Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року №2710/5 встановлена необхідність надсилати повідомлення про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна лише у разі продажу предмету іпотеки. Однак спірне майно - двокімнатна квартира АДРЕСА_1 не є предметом іпотеки, однак апеляційним судом не лише не було перевірено даного факту, але і застосовано до спірних правовідносин нормативно-правовий акт, який втратив чинність. Апеляційний суд не врахував, що позивачем не оскаржувались дії державного виконавця з визначення вартості майна. Тому реалізація арештованого майна відбулась на підставі оцінки, проведеної у законному порядку, результати якої були чинними. При цьому, незгода позивача зі стартовою ціною лоту не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. В оскаржуваній постанові не зазначено жодного порушення норм Порядку під час проведення оскаржуваних торгів, впливу таких порушень на результат електронних торгів та порушення законних прав Позивача у результаті проведення електронних торгів. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1 в особі представника заперечує проти доводів ПП «ЮК «ДІОЛ»та просить залишити прийняту у справі постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість. У відзиві позивач посилається на те, що він не був повідомлений про результати оцінки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що є порушенням частини третьої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження». До аналогічного висновку дійшов Приморський районний суд міста Одеси в ухвалі від 29 листопада 2018 року у справі №522/3602 13 (№4-с/522/95/18), яка набрала законної сили, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця. Вказаною ухвалою визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо неповідомлення ОСОБА_1 за приписами частини третьої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» про результат оцінки майна, що виконаний ТОВ «РОСЛА» від 01 березня 2016 року, відповідно до якої вартість майна складає 107 414 грн. Визнано неправомірними дії начальника ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській облаті на реалізацію через електронні торги за ціною, встановленою за результатами оцінки майна, що була виконана ТОВ «РОСЛА» 01 березня 2016 року. З`ясування питання ринкової ціни реалізованого майна є суттєвим для позивача оскільки впливає безпосередньо на розмір грошових коштів, які він отримує. Зважаючи на те, що визначена державним виконавцем відповідно до спірного звіту про оцінку майна вартість спірного майна для його подальшої реалізації є заниженою, отже інтереси позивача є порушеними. Відзиви на касаційні скарги іншими учасниками справи до суду не подано. Фактичні обставини, встановлені судами В провадженні ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області перебувало зведене виконавче провадження з примусового виконання: виконавчого листа № 522/3602/13-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси 19 серпня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 322 300 доларів США та судових витрат в сумі 3528; виконавчого листа № 522/5773/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси 12 березня 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 89 212,44 грн; виконавчого листа № 522/16494/14-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси 26 травні 2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Імексбанк» грошових коштів у розмірі 2030,15 грн. У зв`язку з невиконанням боржником ОСОБА_2 вимог, зазначених у виконавчих документах у добровільному порядку, державним виконавцем вжито заходи щодо примусового виконання цих виконавчих документів, в тому числі шляхом проведення опису й арешту майна боржника. 01 грудня 2015 року державним виконавцем складено акт опису і арешту майна, згідно з яким описано та накладено арешт на належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , яку передано на відповідальне зберігання представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_3 12 січня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, згідно з якою експертом, суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 522/3602/13-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси 18 липня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 322 300 доларів США та судових витрат в сумі 3528 грн, призначено ТОВ «РОСЛА» для надання звіту про оцінку майна з питання ринкової вартості арештованого нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 . Відділ державної виконавчої служби листом від 22 січня 2016 року направив копію вказаної постанови від 12 січня 2016 року на адресу стягувача ОСОБА_1 . В період з 15 лютого 2016 року по 01 березня 2016 року ТОВ «РОСЛА» проведено оцінку двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , про що ТОВ «РОСЛА» складено звіт про оцінку нерухомого майна від 01 березня 2016 року. Відповідно до вказаного звіту про оцінку нерухомого майна ринкова вартість квартири станом на 15 лютого 2016 року становить 107 414 грн (без врахування ПДВ). Листом від 18 березня 2016 року орган державної виконавчої служби повідомив сторонам виконавчого провадження, в тому числі ОСОБА_3 як представнику стягувача ОСОБА_1 , про результати проведеної оцінки вартості арештованої квартири АДРЕСА_1 , що належала боржнику ОСОБА_2 , а також роз`яснив, що у разі, якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення у десятиденний строк з дня надходження повідомлення, та що витрати, пов`язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. При цьому, державним виконавцем не були перевірені повноваження ОСОБА_3 , який на той час не мав повноваження представляти ОСОБА_1 . На підставі направлених державним виконавцем заявки на реалізацію арештованого майна разом з пакетом документів щодо проведення реалізації арештованого майна, ДП «Сетам» своїм листом від 28 липня 2016 року повідомило ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області про проведення електронних торгів, які відбулись з 25 липня 2016 року по 27 липня 2016 року (протокол проведення електронних торгів по лоту № 158494 від 27 липня 2016 року), та що переможець цих торгів - ПП «ЮК «ДІОЛ». На цих електронних торгах переможцем ПП «ДІОЛ» була придбана квартира АДРЕСА_1 за її стартовою ціною в сумі 107 414 грн. 29 вересня 2016 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надав ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області довідку про відкриті рахунки в ПАТ КБ «ПриватБанк» для перерахування стягувачу ОСОБА_1 належних йому грошових коштів від боржника ОСОБА_2 , що були отримані в результаті проведених електронних торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 . На підставі складеного державним виконавцем акту про реалізацію арештованого майна від 05 жовтня 2016 року стягувачу ОСОБА_1 перераховані грошові кошти у розмірі 87 027,66 грн. 25 жовтня 2016 року державним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко О. В. видано ПП «ЮК «ДІОЛ» свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а саме двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Касаційна скарга задоволенню не підлягає. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14-428цс18), правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, тобто правочин. Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав, установлених частиною першою статті 215 ЦК України (постанова Верховного Суду України у справі № 6-2988цс15). У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15, від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16. Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на момент передачі майна на реалізацію та проведення електронних торгів (Закон № 606-XIV), передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону. Згідно з пунктом 1 розділу II «Передача майна на реалізацію» Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 №2710/5 (далі Порядок реалізації арештованого майна), який діяв станом на момент передачі майна на реалізацію та проведення електронних торгів), реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження». Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Заявка на реалізацію арештованого майна повинна містити, зокрема, дані про повні найменування боржника та стягувача, їх адреси, код за ЄДРПОУ - для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - для фізичних осіб - платників податків або номер і серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (пункт 2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна). Абзацом першим пункту 3 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна визначено, що виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім-шістнадцятим пункту 2 цього розділу. Відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, Закон № 606-XIV) визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, Закон № 606-XIV), державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення (частина четверта статті 58 Закону № 606-XIV). У постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 6-2677цс16 зауважено, що під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей про дату, час, місце проведення прилюдних торгів державному виконавцю, стягувачу та боржнику у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей. Загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей. У справі, яка переглядається, за встановлених у ній конкретних обставин, суд апеляційної інстанції правильно виходив, що ненаправлення позивачу документів, які передували підготовці, організації та проведенню електронних торгів, вказує на порушення положень Порядку реалізації арештованого майна. Установивши факт неналежного повідомлення ОСОБА_1 про проведення прилюдних торгів, в тому числі неповідомлення про результати оцінки майна, що виставлялось на реалізацію, та порушення положень частини третьої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказані обставини у поєднанні із встановленим фактом порушення прав позивача, як стягувача у виконавчому провадженні, є підставою для визнання таких торгів недійсними, оскільки з`ясування дійсної ринкової вартості реалізованого майна впливає на розмір грошових коштів, які він отримає на погашення боргу, а зважаючи на те, що визначена державним виконавцем відповідно до звіту про оцінку майна для його подальшої реалізації є заниженою, то позбавлення позивача права її оскаржити, порушує його права і законні інтереси. Суд апеляційної інстанції, на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів встановив, що при визначенні середньої вартості одного квадратного метра квартир, розташованих територіально наближених до об`єкта оцінки експерт виходив з вартості 1 кв. м у розмірі від 776 до 837 доларів США, одночасно вартість квартири, яка підлягала продажу з прилюдних торгів визначалась, виходячи з розміру 61,5 доларів за 1 кв. м, що, за умов позбавлення позивача, як стягувача у виконавчому провадженні оскаржити визначену експертом у звіті вартість нерухомого майна, є порушенням його прав, зокрема на розмір суми, яка підлягала стягненню на його користь за рахунок реалізації вказаного майна боржника на торгах. У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Враховуючи, що позивачу не було відомо про примусову реалізацію майна у межах виконавчого провадження та про його вартість, а на момент звернення до суду з цим позовом проведення прилюдних торгів вже відбулось, і право власності на спірне майно зареєстровано за ПП «ЮК «ДІОЛ», колегія суддів вважає, що визнання торгів недійсними є належним способом захисту прав позивача у цій справі. Схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2020 року у справі №372/2894/17 (провадження №61-43778св18). Помилкове посилання суду апеляційної інстанції у прийнятій постанові на пункт 3.11 Тимчасового положення, як на момент передачі майна на реалізацію та проведення прилюдних торгів втратило чинність, не призвело до неправильного вирішення справи з урахуванням установлених у ній конкретних обставин, зокрема щодо встановлення факту порушення положень Порядку реалізації арештованого майна, яке полягало у не направленні позивачу документів, які передували підготовці, організації та проведенню електронних торгів. Апеляційний суд правильно застосував норми Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин, Закон № 606-XIV) та послався на порушення вимог процедури, проведення торгів, передбачених Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2015 року № 2710/5, яке було чинним на момент проведення відповідних виконавчих дій. Доводи касаційних скарг органу ДВС та ПП «ЮК «ДІОЛ», що державним виконавцем 18 березня 2016 року повідомлявся представник стягувача - ОСОБА_3 про результати проведеної оцінки, за адресою, вказаною представником стягувача, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки апеляційний суд перевіряв вказані обставини та встановив, що державним виконавцем не перевірялись повноваження вказаного представника, який на той час не мав повноважень діяти від імені ОСОБА_1 та представляти його інтереси. Посилання у касаційних скаргах на те, що апеляційним судом не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, відповідно до яких звіт про оцінку майна, за ціною згідно якого було реалізовано квартиру не міг бути оскаржений у будь-якому судочинстві, у зв`язку з чим не міг вплинути на результат торгів, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки предметом спору у справі, що переглядається є визнання електронних торгів недійсними з підстав порушення правил проведення електронних торгів у поєднанні із порушенням суб`єктивного цивільного права та інтересу позивача. В даному випадку сам звіт про оцінку майна не оскаржується. Посилання заявників у касаційних скаргах на те, що сторонами виконавчого провадження, в тому числі позивачем, результати оцінки арештованої квартири не оскаржувались, а отже передача на реалізацію нерухомого майна за цією оцінкою є правомірною, не спростовують правильність висновків апеляційного суду з урахуванням встановлених у ній конкретних обставин, зокрема щодо неможливості оскаржити ці результати у встановленому законом порядку позивачем в силу його неповідомлення про таку оцінку. Крім того, за відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, які є у вільному доступі, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2018 року задоволено скаргу ОСОБА_1 . Визнано неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції, який у подальшому змінив свою назву на Другий Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Долинського Миколи Миколайовича щодо не повідомлення заявника скарги ОСОБА_1 за приписами ч. З ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» про результат оцінки майна, що виконаний ТОВ «РОСЛА» від 01 березня 2016 року, відповідно до якої вартість майна складає 107 414 грн. Визнано неправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо передачі квартири АДРЕСА_1 на реалізацію через електронні торги за ціною, встановленою за результатами оцінки майна, що була виконана ТОВ «РОСЛА» від 01 березня 2016 року. Вказана ухвала набрала законної сили. Інші доводи касаційних скарг за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою апеляційним судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин, в тому контексті, який на думку заявників свідчить про відсутність порушень вимог чинного законодавства та прав позивача під час підготовки та проведення електронних торгів, а отже і відсутність підстав для визнання цих торгів недійсними. Вказані доводи не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки у справі, яка переглядається, апеляційним судом надано належну оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких, в силу приписів статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може з тих підстав, що встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц). Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявників та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків апеляційного суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, ПОСТАНОВИВ : Касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, касаційну скаргу державного підприємства «СЕТАМ» та касаційну скаргу приватного підприємства «Юридична компанія «ДІОЛ» залишити без задоволення. Постанову апеляційного суду Одеської області від 21 листопада 2018 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: В. С. Висоцька І. В. Литвиненко І. М. Фаловська