LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС280/5234/18

від 10.11.2020 · Адміністративна

УХВАЛА 10 листопада 2020 року Київ справа №280/5234/18 адміністративне провадження №К/9901/26876/20 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є. А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 8 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі №280/5234/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регион-Авто» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИЛА: 16 жовтня 2020 року Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 8 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі №280/5234/18 та заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. На обґрунтування останнього скаржник посилається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою, проте вона була повернута ухвалою від 28 вересня 2020 року. Після отримання копії зазначеної ухвали він без зволікань повторно подав касаційну скаргу. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Скаржник у касаційній скарзі вказав, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 січня 2016 року у справі №11531/14, від 24 січня 2018 року у справі №2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі №826/487/16, від 20 лютого 2018 року у справі №809/117/13-а, від 14 травня 2019 року у справі №820/3546/18, від 6 грудня 2016 року у справі №21-1440а16. Скаржник посилається на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 6 грудня 2015 року у справі № 21-1440а16. Водночас пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає наявність висновку викладеного в постанові саме Верховного Суду, а не Верховного Суду України. Щодо посилання скаржника на постанову від 14 травня 2019 року у справі №820/3546/18, то вона не може бути прикладом іншого правозастосування у контексті підстави касаційного оскарження, оскільки нею справу направлено на новий розгляд. При цьому слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, обставин, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Проте, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області не обґрунтувано того, що правовідносини у справі №280/5234/18, рішення в якій оскаржуються, та у справах, на рішення в яких відповідач посилається у касаційній скарзі, є подібними. Наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків. Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, УХВАЛИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 8 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі №280/5234/18 залишити без руху.

2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначених недоліків десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали.

3. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 року №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: підписМ. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписЄ .А. Усенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»