Постанова 4857 № 140/2081/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2081/18 пров. № А/857/9471/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Обрізко І.М., суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Луцької міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року, прийняте суддею Каленюк Ж.В. у місті Луцьку у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство Луцьк» до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,- встановив : Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранспортне підприємство Луцьк» (надалі - ТзОВ «АТП Луцьк» , позивач) звернулося з адміністративним позовом до виконавчого комітету Луцької міської ради (надалі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 18.04.2018 року №226-1, яким розірвано договір від 06.03.2015 року №29 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом за маршрутом №31 ТЦ «Слон» село Боголюби (філія обллікарні) (за графіком, режим виконання перевезень пасажирів: 4 автобуси у звичайному режимі руху; далі - маршрут №31) та за маршрутом №47 Карбишева село Боголюби (філія обллікарні) (за графіком, режим виконання перевезень пасажирів: 5 автобусів у звичайному режимі руху; далі - маршрут №47). Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року позов задоволено. Задовольняючи позов, суд виходив з того, договір від 06.03.2015 року №29 розірвано за ініціативою організатора перевезень, що обумовлено п.3.2 договору. Хоча саме рішення не містить покликання на підстави розірвання такого договору, однак, із пояснювальної записки випливає, що фактичною підставлю для розірвання договору було невиконання позивачем п.п 2.2.2. та 2.2.4 договору. Суд відхилив твердження відповідача, що розірвання договору пов`язане із невиконанням п.п.2.2.3 договору. Суд критично оцінив твердження у пояснювальній записці стосовно наявності скарг мешканців міста на роботу автобусів №31, як таких, що адресовані позивачу, оскільки позивач як до, так і після 05.02.2018 року не здійснював перевезень на цьому маршруті. Наявні у матеріалах справи акти перевірок №42, №43 та №44 від 19 та 21 лютого 2018 року не відповідають правилам їх складання, оскільки не містять відомостей про договір, положення якого перевірялися та інформацію про перевізника, відтак суд не взяв такі до уваги. Не є належним доказом невиконання позивачем умов договору лист Управління Укртрансбезпеки у Волинській області від 21.03.2018 року №515/20-18, оскільки такий не містить предмета доказування. Крім того, суд звернув увагу на те, що у приписі від 05.03.2018 року №43, виданому на підставі згаданих вище актів перевірок не зазначено суб`єкта господарювання, стосовно якого він виданий. З приводу невиконання позивачем вимоги від 15.03.2018 року про надання транспортних засобів до огляду до 27.03.2018 року, суд зазначив, що лист із вимогою надійшов позивачу 27.03.2018 року, що не заперечується учасниками справи, відтак виконати таку було неможливо. Відповідачем не доведено дотримання процедури розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи організатора. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, виконавчий комітет Луцької міської ради подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що між позивачем та відповідачем було укладеного Договір про перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування у м. Луцьку №29 строком по 22.04.2020 року. Із матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі відкрито 28.04.2020 року, тобто після закінчення дії такого договору, що дає підстави стверджувати, що на момент відкриття провадження у даній справі, позивач не був наділений повноваженнями на здійснення перевезень. Звертає увагу на те, що у пояснювальній записці вказувались пункти договору, порушення яких виявлено при здійсненні контролю, а у спірному рішенні зазначено пункт, який надає право організатору приймати рішення щодо розірвання договору в односторонньому порядку. Необґрунтованими є висновки суду щодо підстав та результатів проведення перевірки, оскільки такі здійснювалися у зв`язку із численними скаргами від мешканців міста. Звертає увагу на те, що в актах перевірок зафіксовано порушення виконання п.1.2. договору, зокрема, те, що на маршруті працював лише 1 автобус, хоча договором передбачено

4. Судом не надано оцінки обставині, що позивачем не доведено наявність у нього можливості перевезень за умовами договору №29. Просить скасувати постанову суду та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Відповідно по п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.03.2015 року між виконавчим комітетом Луцької міської ради як організатором та ТзОВ «АТП-Луцьк» як перевізником укладено договір №29 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом (а.с.80 том 1). Відповідно до пункту 1.1 договору організатор надає перевізнику право на перевезення пасажирів за маршрутами №31 ТЦ «Слон» - Боголюби (філія обллікарні) (за графіком, режим виконання перевезень пасажирів - 4 автобуси у звичайному режимі руху), №47 Карбишева - Боголюби (філія обллікарні (за графіком, режим виконання перевезень пасажирів - 5 автобусів у звичайному режимі руху) і визначає рухомий склад для роботи на даному маршруті, а саме автобуси, зазначені у додатку, який є невід`ємною частиною цього договору. Договір укладено на строк з 23.04. 2015 року по 22.04.2020 року. 24.02.2017 року сторонами укладено додаткову угоду до договору від 06.03.2015 року №29, якою окремі умови договору викладено у новій редакції. 18.04.2018 року виконавчим комітетом Луцької міської ради прийнято рішення №226-1 «Про розірвання договору на перевезення пасажирів з ТзОВ «АТП-Луцьк» (а.с.50 том 1). Як вбачається зі змісту цього рішення, розглянувши вимогу товариства про забезпечення безперешкодної роботи з перевезення пасажирів за договором від 06.03.2015 року №29, дія якого відновлена відповідно до рішення Львівського апеляційного суду від 05.02.2018 року, враховуючи, що робота ТзОВ «АТП-Луцьк» згідно з договором не відновлена, умови договору не виконуються, керуючись статтею 7 Закону України «Про автомобільний транспорт», статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі пункту 3.2 договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Луцьку, виконавчий комітет вирішив розірвати з 27.04.2018 року договір від 06.03.2015 року №29 з перевізником ТзОВ «АТП-Луцьк». Як вказано у пояснювальній записці до проекту рішення виконавчого комітету Луцької міської ради «Про розірвання договору на перевезення пасажирів з ТзОВ «АТП-Луцьк», рішенням Львівського апеляційного суду від 05.02.2018 року відновлена дія договору від 06.03.2015 року №29 (об`єктом конкурсу при укладенні договору були 4 групи оборотних рейсів по маршруту №31 та 5 груп оборотних рейсів по маршруту №47). Зважаючи на постійні скарги мешканців міста на роботу автобусів по маршруту №31, Управлінням транспорту та зв`язку Луцької міської ради 19.02.2018 року проведено контроль за виконанням умов договору. За результатами контролю встановлено, що на маршруті працював один автобус ТзОВ «АТП-Луцьк», що зазначений у додатку до договору від 05.05.2017 року №27, який на момент перевірки був розірваний відповідно до рішення виконавчого комітету від 06.09.2017 року №502-1. Договір включав другу половину оборотних рейсів на автобусних маршрутах №31 та №47 разом з автобусним маршрутом №14. Цей же автобус повторно був зафіксований на маршруті 21.02.2018 року, але висадивши пасажирів, поїхав з кінцевої зупинки, не давши змоги контролерам здійснити перевірку. Також з пояснювальної записки слідує, що на звернення виконавчого комітету від 27.02.2018 року №1.1-15/1416 Управління Укртрансбезпеки у Волинській області листом від 21.03.2018 року №515/20-18 за результатами перевірок, проведених 06, 13 та 20 березня 2018 року, інформувало про відсутність автобуса перевізника ТзОВ «АТП-Луцьк» на автобусному маршруті №31. Тут же зазначається, що за результатами проведених конкурсів, де об`єктами були автобусні маршрути №31 та №47, укладено договори від 20.10.2017 року №50 із ПрАТ «Луцьке АТП-10701» по маршруту №47 в кількості 9 автобусів та від 07 березня 2018 року №53 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 по маршруту №31 в кількості 8 автобусів. ТзОВ «АТП-Луцьк» участь у цих конкурсах не брав, але неодноразово звертався з вимогою забезпечити безперешкодну роботу з перевезення пасажирів за договором від 06.03.2015 року №29. У відповідь на вимоги товариства йому запропоновано до 27.03.2018 року надати для огляду автобуси, зазначені у додатку до цього договору, які останнє не надало для огляду. Також встановлено, що з 01.11.2017 року ТзОВ «АТП-Луцьк» зупинило дію ліцензійного договору від 01.01.2016 року №05/01-01/16 «МАК-Хостинг», укладеного із підприємством «Візор». За висновками, зазначеними у пояснювальній записці, наведене є свідченням про систематичне ухиляння від виконання умов договору, а саме пунктів 2.2.2 та 2.2.4 договору. Виконавчому комітету Луцької міської ради запропоновано договір із ТзОВ «АТП-Луцьк» розірвати на підставі пункту 3.2 договору (а.с.51-52 том 1). Відповідно до статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» (надалі - Закон №2344-ІІІ) органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду. Відповідно до статті 7 Закону №2344-III забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту. Згідно зі статтею 43 Закону №2344-III визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (ч.1ст. 44 Закону №2344-III) Частиною першою статті 31 Закону №2344-III визначено, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати. Як вже зазначалось судом, 06.03.2015 року між позивачем та відповідачем укладено договір №29 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом, строком з 23.04.2015 року по 22.04.2020 року. З приводу покликання апелянта на те, що на час відкриття провадження у даній справі - 28.04.2020 року, термін дії договору закінчився, відтак позивач не наділений правом здійснювати перевезення, колегія суддів зазначає, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами. Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відтак, враховуючи те, що договір розірвано 18.04.2020 року, а також враховуючи те, що позивач своєчасно звернувся до суду за захистом свого порушеного права, суд зобов`язаний перевірити обставини, які існували на час виникнення спірних відносин, надати їм правову оцінку та з`ясувати, чи оскаржене рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.04.2018 року №226-1 винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо. Враховуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що закінчення строку дії договору 06.03.2015 року № 29 жодного значення для вирішення цієї справи немає. Згідно із пунктом 3.2 договору №29 від 06.03.2015 року(з урахуванням додаткової угоди) договір може бути розірваний з ініціативи організатора в односторонньому порядку у випадках: виявлення фактів подання перевізником на конкурс неправдивої інформації; якщо перевізник неодноразово порушив (більше трьох разів протягом календарного року) умови договору, про що складено відповідні документи; якщо перевізником не забезпечена (не нижче 95%) щоденна робота обладнання, сумісного з протоколом роботи системи, визначеної організатором на конкурсних засадах, в автобусах (основних та резервних) протягом десяти календарних днів від часу їх роботи на маршруті, що підтверджено управлінням транспорту та зв`язку; використання найманої праці без оформлення трудових договорів; невиконання підпунктів 2.2.2, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.8, 2.2.9, 2.2.10, 2.2.13 договору. Відтак, колегія суддів звертає увагу на те, що п.3.2 договору передбачено виключний перелік обставин, за яких договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативою організатора. Судом із матеріалів справи встановлено, що відповідач у спірному рішенні, як на підставу його прийняття покликався на пункт 3.2 договору від 06 березня 2015 року №29. Натомість у пояснювальній записці до проекту цього рішення наявні посилання на порушення позивачем підпунктів 2.2.2 та 2.2.4 договору. Підпункт 2.2.2 договору з урахуванням його редакції відповідно до додаткової угоди від 24 лютого 2017 року встановлює, що перевізник забезпечує якісне виконання перевезень та наявність працездатного обладнання, сумісного з протоколом роботи системи, що використовує організатор на умовах невиключної ліцензії для виконання функцій моніторингу громадського транспорту міста Луцька, та інформування про найменування зупинок громадського транспорту, увімкнення цього обладнання до виїзду з території підприємства чи місця стоянки і вимкнення після виконання транспортної роботи і заїзду на підприємство чи стоянку. Своєчасно та в повному об`ємі оплачує послуги моніторингу. Підпунктом 2.2.4 договору у новій редакції передбачено, що перевізник в десятиденний термін з моменту укладення договору на перевезення пасажирів автомобільним транспортом у місті Луцьку укладає Ліцензійний договір на право використовувати програмно-апаратний комплекс у своїй господарській і комерційній діяльності з підприємством, з яким організатор уклав угоду про використання цього комплексу на умовах невиключної ліцензії, для виконання функцій моніторингу громадського транспорту міста Луцька. Колегія суддів вважає, що покликання у спірному рішенні лише на п.3.2 договору без зазначення конкретних підстав, за яких даний договір розривається в односторонньому порядку, є не чітким та неконкретизованим, відтак, спірне рішення є необґрунтованим, та таким, що винесено із порушенням вимог. Відтак, покликання апелянта на те, що у пояснювальній записці вказувались конкретні пункти договору, порушення яких виявлено при здійсненні контролю, а у спірному рішенні зазначено пункт , який надає право організатору приймати рішення щодо розірвання договору в односторонньому порядку, як на правомірність постановлення спірного рішення не заслуговують на увагу суду. Відповідно до пункту 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року №1081 (далі Порядок №1081), організатор зобов`язаний забезпечити дострокове розірвання договору (анулювання дозволу) з автомобільним перевізником - переможцем конкурсу у разі: наявності фактів порушення ним умов договору (дозволу). Розірвання договору (анулювання дозволу) відбувається після невиконання надісланого організатором попередження такому перевізникові про недопущення порушення умов договору (дозволу). У такому разі для роботи на внутрішньообласному, внутрішньорайонному та міському автобусному маршрутах призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення строку дії договору (дозволу), який було розірвано (анульовано), а в разі його відмови чи відсутності - призначається до проведення конкурсу інший автомобільний перевізник, транспортні засоби якого відповідають за параметрами, класом, категорією, комфортністю і пасажиромісткістю вимогам, передбаченим для відповідного виду перевезень, один раз на строк не більш як три місяці. Скаржник також звертає увагу на необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо підстав та результатів проведення перевірки, оскільки такі здійснювалися у зв`язку із численними скаргами від мешканців міста, однак, як вірно зазначено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, на цьому маршруті як до, так і після 05.02.2018 року (дата з якої відновлено дію договору від 06.03.2015 року №29 у судовому порядку) продовжував здійснювати перевезення перевізник КП «Луцьке підприємство електротранспорту», який відповідно до пунктів 5 рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.10.2017 року №619-1 «Про затвердження результатів конкурсу на перевезення пасажирів за автобусними маршрутами загального користування у місті Луцьку» та від 24.01.2018 року №37-1 «Про проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування» призначений тимчасовим перевізником (до проведення конкурсу та затвердження його результатів по маршруту №31). Про факт надання послуг з перевезення пасажирів за автобусним маршрутом №31 свідчать акти перевірок, складені Управлінням транспорту та зв`язку Луцької міської ради, від 21.02.2018 року №44, від 27.02. 2018 року №48 та №53 (а.с.8-9, 12 том 2). З приводу наявних у матеріалах справи актів перевірок від 19 та 21 лютого 2018 року №42, №43 та №44, складених посадовими особами Управління транспорту та зв`язку Луцької міської ради, як доказів невиконання ТзОВ «АТП-Луцьк» умов договору від 06.03.2015 року №29, то такі не відповідають наведеним правилам їх складання, оскільки не містять відомостей про договір, положення якого перевірялися, та інформацію стосовно перевізника. Відповідач не надав беззаперечних та достатніх доказів того, що автобусом з реєстраційним номером НОМЕР_1 19.02.2018 року здійснював перевезення позивач, адже вказівка на видачу шляхового листа ТзОВ «АТП-Луцьк» (без номера та дати, прізвище водія нерозбірливо) не дає можливості перевірити суду достовірність цього доказу, зокрема, чи перебуває особа, чий підпис у графі пояснення порушника значиться в цьому акті перевірки, у трудових чи інших відносинах із позивачем, як і надання останнім дозволу на роботу автобуса. Відтак, як вірно зазначено судом першої інстанції, суттєві недоліки актів перевірок, ставлять під сумнів допустимість цих доказів. З приводу припису заступника начальника Управління транспорту та зв`язку Луцької міської ради від 05 березня 2018 року №43, виданого на підставі актів перевірок від 19 та 21 лютого 2018 року №42, №43 та №44 із вимогою усунути виявлені порушення до 15.03.2018 року, то такий не містить зазначення суб`єкта господарювання, стосовно якого він виданий. Відповідач також покликається на факт невиконання вимоги від 15 .03.2018 року №1.1-15/1709 за підписом першого заступника міського голови про надання до 27.03.2018 року транспортних засобів, зазначених у додатку до договору від 06 .03.2015 року №29 (а.с.151 том 1). Позивачу також було надіслано копію розпорядження від 31 січня 2018 року №51 та графік проведення щорічного огляду транспортних засобів. Таке розпорядження, прийняте з метою огляду транспортних засобів перевізників КП «Луцьке підприємство електротранспорту», фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Однак, позивач у цьому переліку відсутній. Відтак, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що вимога від 15.03.2018 року №1.1-15/1709 не узгоджується із розпорядженням від 31.01. 2018 року №51; зміни до розпорядження внесені не були. Крім того, лист від 15.03.2018 року №1.1-15/1709 надійшов позивачу лише 27.03.2018 року, що не спростовано апелянтом, відтак, вимога про надання до 27.03.2018 року транспортних засобів не могла бути виконана. Позивач листом від 29.03.2018 року №87 повідомив про невідповідність вимоги розпорядженню та про отримання самої вимоги лише 27.03.2018 року (а.с.163-164 том 1)однак, відповідач не встановив іншої дати для огляду транспортних засобів, а дійшов висновку про безпідставне невиконання вимоги та ухиляння позивача від виконання умов договору. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлений позов підлягає до задоволення. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи. Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України. Керуючись ст.ст.243, 308,311, 315,316,321,322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Луцької міської ради залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі №140/2081/18 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич