Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/3391/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 листопада 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/3391/19 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В. судді Вербицької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року по справі за позовом ПП «Стріт-Опт» до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання зареєструвати податкову накладну, - В С Т А Н О В И В: В жовтні 2019 року приватне підприємство «Стріт-Опт» (надалі позивач, ПП «Стріт-Опт») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (надалі відповідач-1, ГУ ДПС), Державної податкової служби України (надалі - відповідач-2, ДПС), в якому просило: - скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 14.08.2019 року №1252794/42310006; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 17.06.2019 року №313 за датою її подання; В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що позивачем подано всі наявні в нього документи та вчинено всі залежні від нього заходи, необхідні для реєстрації податкової накладної, однак Головне управління ДПС у Миколаївській області без обґрунтування підстав, відмовило йому у реєстрації податкової накладної. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 року позовні вимоги задоволено повністю. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного. Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є оптова торгівля, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 30.05.2019 року позивач уклав з ТОВ «Макси-Пром» договір купівлі-продажу товарів №30/05-01, за умовами якого позивач має поставити на адресу ТОВ «Макси-Пром» продукти харчування на суму 2135363,40 грн. із ПДВ. У червні 2019 року на виконання умов вищезазначеного договору позивач поставив ТОВ «Макси-Пром» продукти харчування, що підтверджується видатковою накладною №264 від 17.06.2019 року на суму 24516,00 грн. з ПДВ. Поставлена ТОВ «Макси-Пром» продукція попередньо придбана позивачем у ПП «Золотий Естамп», що підтверджується договором поставки №50 від 01.10.2018 року, видатковою накладною №РН-0000270 від 10.04.2019 року на суму 249852,00 грн. з ПДВ, товарно-транспортною накладною №Р10.04-2 від 10.04.2019 року, платіжним дорученням №276 від 10.04.2019 року та податковою накладною №27 від 10.04.2019 року. 17.06.2019 року позивачем за результатами поставки товарів ТОВ «Макси-Пром» складено податкову накладну №313 та 25.06.2019 року направлено її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - ЄРПН). Автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» направлено позивачу квитанцію від 25.06.2019 року про прийняття податкової накладної №313 та зупинення її реєстрації. Підставою вказано, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач направив ГУ ДФС у Миколаївській області пояснення від 12.08.2019 року №313-06 щодо підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ «Макси-Пром» із наданням відповідних доказів. Рішенням від 14.08.2019 року №1252794/42310006 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 17.06.2019 року №313 у ЄРПН. Підставою для відмови вказано ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зупиняючи реєстрацію податкової накладної, податковий орган не зазначив даних про розрахунковий показник критерію ризиковості платника податку та не зазначив конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому позивач виконав свій обов`язок щодо надіслання до податкового органу первинних документів на підтвердження факту господарських операцій та пояснень по суті цих операцій. Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 року №1246 (надалі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Відповідно до п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. 01.01.2018 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким п.201.16 ст.201 ПК України був викладений в новій редакції, за якою реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, на виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №117 від 21.02.2018 року «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених», якою був затверджений, окрім іншого Порядок зупинення реєстрації податкової накладеної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених (надалі - Порядок №117). Відповідно до п.5, п.6 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Згідно з п.10 Порядку №117 ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, підставою для зупинення є її відповідність вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, якому з семи критеріїв, передбачених пп.1.6 п.1, відповідає подана позивачем податкова накладна, в квитанції не зазначено. Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Відповідно до п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Відповідно до матеріалів справи, копія квитанції від 25.06.2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної від 25.06.2019 року №313 не містить конкретного критерію (одного з пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку) та вичерпного переліку документів для підтвердження реальності господарської операції. Натомість позивач надав ГУ ДПС усі наявні в нього первинні документи по операціям із постачання товару. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що наданими, як відповідачу, так і до суду, копіями документів підтверджується проведення господарської операції між позивачем та ТОВ «Макси-Пром», за результатами якої складена податкова накладна від 17.06.2019 року №313. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючим органом не визначений конкретний перелік документів, яких, на думку податкового органу, не вистачає для проведення реєстрації податкової накладної, та не наведено обставини, які стали підставою для віднесення платника податків до ризикових. При цьому, апеляційний суд зазначає, що вимоги відповідача, зазначені у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, не були вичерпними, не були направлені на одержання від платника конкретних матеріалів та на встановлення дійсних показників накладної. Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію податкової накладної, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб`єкта владних повноважень із зобов`язанням вчинити дії на виконання вимог закону, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо розподілу судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, такий розподіл відповідає ч.1 ст.139 КАС України та не оскаржується апелянтом. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.