Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/14398/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2020 р.Справа № 520/14398/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 23.03.20 року по справі № 520/14398/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання протиправними відмов та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просили суд: - визнати протиправними відмови Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оформлені листом від 02.10.2019 № Н-12541/0-6088/0/95-19 "Про розгляд заяви", у наданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.); - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), розташованих на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6324285500:07:000:0798; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га кожна, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), розташованих на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6324285500:04:000:0464; - зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га кожна, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), розташованих на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6324285500:04:000:0467. В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що звертались до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із заявою про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), розташованих на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, проте, листом № Н-12541/0-6088/0/95-19 від 02.10.2019 відповідач протиправно відмовив у наданні вказаних дозволів. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними відмови Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оформлені листом № Н-12541/0-6088/0/95-19 від 02.10.2019 "Про розгляд заяви" у наданні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.). Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), розташованих на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6324285500:07:000:0798. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га кожна, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), розташованих на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6324285500:04:000:0464. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Харківській області надати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0 га кожна, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), розташованих на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6324285500:04:000:0467. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, Старовірівською сільською радою подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції, маючи інформацію про перебування спірних земельних ділянок у постійному користуванні інших, конкретно визначених осіб, заходів щодо долучення їх до участі у справі не вжив, обмежився лише формальною констатацією відсутності конкретизації такої інформації у листі відповідача, чим допустив неповне з`ясування обставин по справі. Крім того зазначає, що наказом ГУ Дерджгеокадастру у Харківській області від 14.06.2019 № 5033-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано Старовірівській сільській об`єднаній територіальній громаді в особі Старовірівської сільської ради у комунальну власність 173 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, серед яких земельні ділянки з кадастровими номерами 6324285500:04:000:0464, 6324285500:04:000:0467, 6324285500:07:000:0798. Саме на ці ділянки претендують позивачі. Отже, на час подання позивачами клопотань про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та на час подання позову спірні земельні ділянки є власністю Старовірівської сільської ОТГ в особі Старовірівської сільської ради. Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, представник позивачів зазначає, що оскільки на момент подачі клопотань позивачами у Державному земельному кадастрі відомостей про наявність у користуванні інших осіб сформованої земельної ділянки були відсутні, а самі по собі державні акти на право користування земельною ділянкою, видані іншим особам, після набрання чинності ЗК України 2001 року не посвічують таких прав, оскільки вказані особи зобов`язані були їх переоформити. Крім того зазначає, що на момент направлення клопотання позивачами про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою у Державному земельному кадастрі щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6324285500:04:000:0464, 6324285500:04:000:0467, 6324285500:07:000:0798, відсутня будь-яка інформація щодо реєстрації права власності за територіальною громадою та відповідно про передачу ділянки у комунальну власність. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 є учасниками бойових дій, що підтверджується відповідними посвідченнями, наявними в матеріалах справи. Позивачі, через своїх представників звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із клопотаннями про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-01.03.), розташованих на території Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровими номерами: ОСОБА_1 - 6324285500:07:000:0798; ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 - 6324285500:04:000:0464; ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 -6324285500:04:000:0467. Відповідач в листі № Н-12541/0-6088/0/95-19 від 02.10.2019 зазначив, що за інформацією відділу у Нововодолазькому районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, земельні ділянки, які зазначені на доданих до клопотань громадян графічних матеріалів, перебувають у постійному користуванні третіх осіб згідно з державними актами на право постійного користування землею. Враховуючи викладене, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області відмовляє у наданні дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, позивачі звернулись до суду з даним позовом. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № Н-12541/0-6088/0/95-19 від 02.10.2019 щодо розгляду заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не містить визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, що є порушенням вказаної норми Земельного кодексу України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель вирішуються Земельним кодексом України. У відповідності до абзацу 1 частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 Земельного кодексу України). Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 Земельного кодексу України). Згідно з частиною другою статті 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Отже, законодавцем встановлено виключні підстави, за наявності яких заявникові може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. У такому випадку відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельного кодексу України, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Правовий статус Головного управління Держгеокадастру у Харківській області визначено Положенням про Головне управління Держгеокадастру у області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 29.09.2016 № 333, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за вих. № 1391/29521. Так, підпунктом 13 пункту 4 якого встановлено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством. Матеріалами справи встановлено, що відповідь Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № Н-12541/0-6088/0/95-19 від 02.10.2019 щодо розгляду заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою і викладене в ній обґрунтування прийнятого рішення по заяві, не містить визначених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у задоволенні заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та вмотивованої відмови у його наданні, що є порушенням вказаної норми Земельного кодексу України. Щодо просилань апелянта в апеляційній скарзі та ті обставини, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6324285500:04:000:0464, 6324285500:04:000:0467, 6324285500:07:000:0798 на час подання позивачами клопотань біли власністю Старовірівської сільської ради ОТГ в особі Старовірівської сільської ради, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї. Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації. Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до п. 1 та пп. 6 п. 2 ч. 1 стю 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації прав підлягають право власності та право довічної власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання, а також речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного коритування та право оренди (суборенди) земельної ділянки, право користування (сервітут), право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), інші речові права відповідно до закону. Отже, належним доказами передачі земельної ділянки із державної в комунальну власність є рішення органу виконавчої влади, акт приймання-передачі та актуальна інформація із Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Колегія суддів зазначає, що лист Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № Н-12541/0-6088/0/95-19 від 02.10.2019 щодо розгляду заяв ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не містить відомостей про те, що вказані земельні ділянки не належать до державної власності. Крім того, відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 14.06.2019 № 5033-СГ вирішено передати Старовірівській сільській ОТГ в особі Старовірівської сільської ради у комунальну власність 173 земельні ділянки с/г призначення дерєжавної власності, загальною площею 2337,9262 га, які розташовані за межами населених пунктів Старовірівської сільської ОТГ на території Нововодолазького району Харківської області згідно з додатком до цього наказу та актом приймання-передачі земельних ділянок. Право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Однак, апелянтом не надано доказів того, що він на час зверення позивачів з відповідним позовом пройшов передбачену чинним законодавстовм процедуру реєстрації права власності на земельні ділянки. Щодо посилань скаржника в апеляційній скарзі на те, що надання позивачам дозволу на розробку проекту землеустрою може порушувати права інших осіб, які вже отримали дозволи на праві користування земельними ділянками, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: - звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; - надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; - розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; - погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 ЗК України; - затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Окремо, колегія суддів зауважує, що в листі № Н-12541/0-6088/0/95-19 від 02.10.2019 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не конкретизувало яким третім особам та на підставі яких документів земельні ділянки, які бажають отримати у власність позивачі, перебувають в них на праві постійного користування. За таких обставин, у відповідача не було законних підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Також, колегія суддів зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Оскільки відповідач протиправно надав позивачам формальну відмову з підстав, не передбачених діючим законодавством та з метою захисту їх порушеного права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року по справі № 520/14398/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 19.11.2020 року