Постанова 4872 № 916/3170/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3170/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Разюк Г.П., Філінюка І.Г. при секретарі - Лук`ященко В.Ю. за участю представників: від позивача: Рєутов Б.О. від 1 відповідача: від 2 відповідача: Карпенко В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Одеської області від 03.09.2020, суддя в І інстанції Бездоля Д.О., повний текст якої складено 08.09.2020 в м. Одесі у справі № 916/3170/19 за позовом: ОСОБА_1 до відповідачів: 1) Громадської організації "Отрада" 2) ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до громадської організації "Отрада" та ОСОБА_2 , та з урахуванням уточнення позовних вимог заявою від 15.11.2019 просив суд: - зобов`язати відповідача-2 - власника рибальського будиночку № НОМЕР_1 в ГО "Отрада" звільнити самочинно захоплену територію земельної ділянки рибальського будиночку № НОМЕР_2 у розмірі 52 кв.м.; - визнати технічний паспорт від 30.07.2007, виданий Овідіопольським БТІ на ім`я померлого ОСОБА_3 , на рибальський будинок НОМЕР_2 в ГО "Отрада" з прилеглою навколо нього територією загальною площею фактично 93 кв.м., де під будівлі залучено 33,5кв.м., під вимощення 13,2кв.м., під двором 29,5кв.м., під огородом 30кв.м., - таким, що відповідає дійсності; - визнати акт ГО "Отрада" від 12.12.2011 "Про виділення додаткової земельної ділянки для благоустрою ділянки № 499 по передньому фронту ділянки члену об`єднання ОСОБА_1 " - таким, який прийнято в межах повноважень статутних органів управління об`єднання, згідно з законодавством та статутом об`єднання. Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2019 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/658/19. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи. Призначено підготовче засідання на 16.12.2019. Протокольною ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 19.02.2020. Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2020 позов ОСОБА_1 до громадської організації "Отрада" та фізичної особи ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки позивач (представник позивача), який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явився без поважних причин та не подав суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому, заявлене представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови про встановлення на території України карантину суд відхилив, враховуючи, що розгляд справи має відбуватись упродовж розумного строку, що у зазначеному клопотанні позивач повідомив суду загальновідомі обставини про встановлення карантину на території України, але не повідомив які конкретні причини/обставини/обмеження заважають позивачу/представнику позивача прийняти участь в судовому засіданні із використанням засобів індивідуального захисту або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 197 ГПК України чи у приміщенні суду згідно з ч.ч. 6-8 ст. 197 ГПК України. Господарський суд також зазначив, що судом було забезпечено позивачу можливість прийняти участь у судовому засіданні, суд неодноразово відкладав розгляд справи за клопотаннями позивача та доводив до відома останнього про можливість прийняти участь у судових засіданнях як безпосередньо, так і в режимі відеоконференції, а також про можливість дистанційно надати суду всі необхідні документи в електронному вигляді на електронну адресу суду, натомість, позивач у засідання суду 03.09.2020 в черговий раз не з`явився. ОСОБА_1 у поданій до Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить ухвалу господарського суду Одеської області від 03.09.2020 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Скаржник вважає, що оскаржувана ухвала є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права; не відповідає вимогам діючого законодавства, що в свою чергу порушує права та інтереси позивача. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що представник позивача з самого початку встановлення карантину відповідно до постанови КМ України № 211 від 11.03.2020р. «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19» надав до суду декілька клопотань про відкладення розгляду справи № 916/3170/19. Останнє клопотання про відкладення розгляду справи № 916/3170/19 представник позивача надав до суду 02.09.2020р. з проханням відкласти розгляд справи призначеної на 03.09.2020р. В попередніх випадках подання клопотань про відкладення розгляду справи суд враховував прохання представника, а чомусь клопотання від 02.09.2020р. не задовольнив, мотивуючи тим, що позивач (представник позивача), який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився у судове засідання без поважних причин та не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутністю. З самого початку позивач особисто бажав та мав намір безпосередньо приймати участь у розгляді справи, але у зв`язку з сімейними обставинами в кінці січня 2020р. змушений був поїхати до Російської Федерації за своїм місцем проживання в Зеленоградському окрузі м. Москви. До теперішнього часу ОСОБА_1 знаходиться за місцем свого мешкання в РФ. Позивач разом з представником не заперечує та бажає прийняти участь в судовому засіданні із використанням засобів індивідуального захисту або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, але у зв`язку з перебуванням позивача в РФ, безумовно така можливість використана бути не може з процесуальних причин встановлених законами України та РФ. В законі не встановлено обов`язку повідомляти суд які конкретні причини (обставини) обмеження заважають позивачу (представнику позивача) прийняти участь в судовому засіданні із використанням засобів індивідуального захисту або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Що стосується зауваження суду, що розгляд справи має відбуватись упродовж розумного строку, скаржник вважає, що розумний строк вже встановлено постановою КМ України, а саме - 31 жовтня 2020р., тому усі дії, які виконуються учасниками справи в строк до 31 жовтня 2020р., є розумними. Відзиви на апеляційну скаргу не надходили. Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони в порядку передбаченому ст. ст. 120, 121 ГПК України заздалегідь були повідомлені належним чином, проте не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, а частиною 12 ст. 270 ГПК передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представників сторін за наявними у справі матеріалами. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду у зв`язку з нез`явленням позивача у судове засідання та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до положень частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з частиною 1 статті 41 зазначеного Кодексу у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. За змістом пункту 2 частини 1, пункту 3 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом із тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою. Відповідно до частини 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Згідно з положеннями статті 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених у статті 46 ГПК України. Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою (частина 1 статті 120 ГПК України). Відповідно до статті 181 цього Кодексу для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду (пункт 1 частини 2 статті 185 ГПК України). Відповідно до частини 4 статті 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. У розумінні наведених положень законодавства обов`язковими умовами для застосування передбачених у частині 4 статті 202, пункті 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання. Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19. Як свідчать матеріали справи та установив місцевий господарський суд, позивач заздалегідь належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судових засідань, однак у судові засідання 19.02.2020, 05.03.2020, 16.03.2020, 06.04.2020, 30.04.2020, 12.05.2020, 26.05.2020, 23.06.2020, 10.07.2020, 03.09.2020 ні позивач, ні його повноважний представник жодного разу не з`явилися. При цьому позивач не повідомив суд про причини своєї неявки в суд, а також не подавав заяви про розгляд справи за його відсутності, натомість кожного разу представник позивача подавав суду клопотання про відкладення розгляду справи відповідно до постанови КМ України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19». Задовольняючи такі раніше подані клопотання та відкладаючи розгляд справи господарський суд першої інстанції неодноразово: - повідомляв учасників справи про наявність в господарському суді Одеської області технічної можливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 197 ГПК України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196, а також у приміщенні суду згідно з ч.ч. 6-8 ст. 197 ГПК України; - звертав увагу учасників справи при заявленні відповідного клопотання враховувати зазначену можливість проведення господарським судом Одеської області судового засідання в режимі відеоконференції (як в приміщенні суду, так і поза межами приміщення суду) та повідомляти суд у разі відсутності можливості забезпечити явку представника у судове засідання про конкретні причини, які заважають прийняти участь в судовому засіданні за таких умов; - повідомляв учасників справи, що господарський суд Одеської області забезпечує учасникам справи реалізацію їх процесуального права бути присутнім в судовому засіданні очно без обмежень із використанням засобів індивідуального захисту; - роз`яснював учасникам справи про можливість дистанційно надавати суду всі необхідні документи в електронному вигляді на електронну адресу суду (з електронним цифровим підписом) через особистий кабінет в системі "Електронний суд" або поштою. Однак, 03.09.2020 представник позивача подав суду чергове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови про встановлення на території України карантину. Вказане клопотання про відкладення розгляду справи суд відхилив враховуючи, що розгляд справи має відбуватись упродовж розумного строку, що у зазначеному клопотанні позивач повідомив суду загальновідомі обставини про встановлення карантину на території України, але не повідомив які конкретні причини/обставини/обмеження заважають позивачу/представнику позивача прийняти участь в судовому засіданні із використанням засобів індивідуального захисту або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 197 ГПК України чи у приміщенні суду згідно з ч.ч. 6-8 ст. 197 ГПК України. Господарський суд також зазначив, що судом було забезпечено позивачу можливість прийняти участь у судовому засіданні, суд неодноразово відкладав розгляд справи за клопотаннями позивача та доводив до відома останнього про можливість прийняти участь у судових засіданнях як безпосередньо, так і в режимі відеоконференції, а також про можливість дистанційно надати суду всі необхідні документи в електронному вигляді на електронну адресу суду, натомість, позивач у засідання суду 03.09.2020 в черговий раз не з`явився. З урахуванням зазначеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, оскільки позивач та його представник не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, а також поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, приймаючи також до уваги тривалість розгляду даної справи, а також, що з клопотанням про відкладення розгляду справи звернувся представник позивача, який є адвокатом, зважаючи на постанову Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №

343. Враховуючи, що позивач (представник позивача), який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не з`явився у судове засідання без поважних причин, не повідомив суд про причини своєї неявки в суд та не подав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, а також те, що розгляд справи повинен здійснюватися упродовж розумного строку, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду. Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника колегія суддів не бере до уваги, з огляду на таке. Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" від 04.05.2020 № 343, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та відповідно до підпункту 8 пункту 2 Постанови дозволена діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів та психологів. Разом з цим, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні; з 25.05.2020 перевезення пасажирів метрополітенами. Крім того, 02.04.2020 набрав чинності Закон України № 540-IX, яким статтю 197 ГПК України після частини третьої доповнено новою частиною (частиною четвертою) такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України". На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом від 08.04.2020 № 169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду може бути здійснено за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon". Таким чином, позивач та його представник не були позбавлені права та можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Крім того, судочинство в Україні здійснюється і в умовах карантину. З врахуванням зазначеного, щодо вказаних доводів апеляційної скарги суд апеляційної інстанції також зазначає, що необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду та свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок ефективного розгляду справ впродовж розумного строку. З огляду на наведене, а також враховуючи те, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, нічим об`єктивно не підтверджене посилання скаржника на перебування позивача поза межами України є недоречним. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача. Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності. Доводи апеляційної скарги про те, що, залишаючи позовну заяву без розгляду, суд порушив права та інтереси позивача є безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 ГПК України). Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року). Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд. Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд як на підставу для залишення позову без розгляду, ґрунтуються на довільному тлумаченні скаржником норм процесуального права, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженої у справі ухвали суд апеляційної інстанції не вбачає. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з правильним висновком господарського суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки він зроблений з правильним застосуванням ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене та беручи до уваги унормовані статтею 269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм процесуального права, отже, оскаржувана ухвала скасуванню або зміні не підлягає. Враховуючи, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 2118 грн. покладаються на скаржника. Керуючись статтями 253, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ: Ухвалу господарського суду Одеської області від 03 вересня 2020 у справі № 916/3170/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 19.11.2020. Головуючий суддя: Бєляновський В.В. Судді: Разюк Г.П. Філінюк І.Г.