Постанова 4814 № 553/2808/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/2808/18 Номер провадження 22-ц/814/1909/20Головуючий у 1-й інстанції Крючко Н. І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Хіль Л. М. за участю секретаря Кальник А. М. розглянув в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 22 червня 2020 року у складі судді Крючко Н. І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», ТОВ «Полтавагаз Збут», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавська міська рада та Подільська районна у м. Полтаві рада про усунення перешкод у користуванні газом, в с т а н о в и в: У грудні 2018 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , звернулись до суду із вказаним позовом, в якому просили суд заборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоджати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 користуватися природним газом, який подається по газорозподільній мережі до спільного будинку АДРЕСА_1 ; зобов`язати ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» поновити газопостачання природного газу через газовий стояк для розподілу природного газу до частини будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , укласти з ними договір на постачання та встановити і опломбувати лічильник. В обґрунтування позову посилались на те, що ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_5 є власниками по ј частині будинку АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 03.09.2015. До продажу частини будинку попередній власник ОСОБА_6 користувався природним газом ПАТ «Полтавагаз», газовий лічильник знаходився в частині будинку, яка належала його брату ОСОБА_7 . Після оформлення договору купівлі-продажу Ѕ частини будинку навесні 2016 року, погодивши із співвласником ОСОБА_7 , позивачі за власні кошти на своїй частині будинку встановили дублюючі лічильники обліку газу та електрики. 19 листопада 2015 року згідно договору про виділ майна із спільної часткової власності позивачам у власність перейшли в будинку «А-1» сіни, дві житлові кімнати, кухня, ванна, загальною площею 42.5 кв.м, а ОСОБА_6 - санвузол, кухня, дві житлові кімнати, сіни, загальною площею 41,9 кв.м. Також був встановлений порядок користування земельною ділянкою - позивачам у користування перейшло 345 кв.м, а ОСОБА_6 - 225 кв.м. Наприкінці 2017 року ОСОБА_6 продав свою частину будинку відповідачам ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , які стали перешкоджати позивачам користуватися газом, перекривши стояк розподілу газу, мотивуючи тим, що газовий стояк знаходиться на земельній ділянці, яка їм належить. 12 липня 2018 року у зв`язку із поданням заяви ОСОБА_1 до ПАТ «Полтавагаз» розподіл та подача природного газу до частини будинку позивачів був припинений, чим порушено їх право на отримання для користування природного газу. Вважають, що газовий стояк хоч і розташований на земельній ділянці, якою користуються відповідачі, проте був встановлений 11.04.1971 для двох співвласників будинку. На неодноразові прохання позивачів про надання можливості користування природним газом відповідачі відмовляли, а звернення до ПАТ «Полтавагаз» позитивних результатів не дали, тому позивачі змушені звернутися до суду з вказаним позовом. В ході підготовчого засідання 22 лютого 2019 року судом залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивачів - ОСОБА_9 . Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 05 квітня 2019 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Полтавагаз Збут», в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Полтавську міську раду, Подільську районну у м. Полтаві раду. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 22 червня 2020 року позов задоволено частково. Заборонено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоджати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 користуватися природним газом, який подається по газорозподільній мережі до спільного будинку АДРЕСА_1 . Зобов`язано ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» поновити газопостачання природного газу через газовий стояк для розподілу природного газу до частини будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовлено за передчасністю. Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз», ТОВ «Полтавагаз Збут» на користь ОСОБА_3 судові витрати в дольовому порядку по 2 176,20 грн з кожного. Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у сумі 704,80 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у сумі 1409,60 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю правових та фактичних підстав для захисту прав позивачів у спосіб заборони відповідачам чинити перешкоди у користуванні природним газом, який подається по газорозподільній системі до спільного будинку АДРЕСА_1 , а також законністю вимог з приводу зобов`язання ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» поновити газопостачання природного газу через газовий стояк для розподілу природного газу до частини будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_3 і ОСОБА_5 . Не погодившись з вказаним рішенням відповідачі оскаржили його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі представника АТ «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» з мотивів неповного з`ясування судом обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання АТ «Полтавагаз» поновити газопостачання природного газу через газовий стояк для розподілу природного газу до частини будинку позивачів та стягнення з АТ «Полтавагаз» судових витрат та ухвалення у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Доводи скарги ґрунтуються на тому, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивачі є споживачами природного газу, які в установленому порядку підключилися до газорозподільної мережі будинку АДРЕСА_1 або АДРЕСА_1 та заключили відповідні договори. Оскільки об`єкт за вказаною адресою в установленому законом порядку не підключено до/через ГРМ Оператора ГРМ, не укладено договорів із розподілу природного газу та постачання природного газу, вважає що права позивачів з боку АТ «Полтавагаз» не порушено, а рішення суду в цій частині є необґрунтованим. Представник ТОВ «Полтавагаз Збут», не погоджуючись з рішенням суду в частині розподілу судових витрат, просить скасувати рішення стосовно ТОВ «Полтавагаз Збут» в цій частині. В обґрунтування доводів скарги вказує, що позивачам було відмовлено у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Полтавагаз Збут», а ТОВ «Полтавагаз Збут» не заявляло жодних вимог до будь-якої із сторін у справі, тому вважає, що суд незаконно та необґрунтовано, в порушення вимог статті 141 ЦПК України поклав на товариство оплату частини судових витрат. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. Доводи скарги ґрунтуються на тому, що відповідачі не є постачальниками газу або установою, яка здійснює транспортування газу, а отже по своїй суті не можуть чинити, порушувати, не визнавати або оспорювати права позивачів користуватися природним газом, а тому обраний позивачами спосіб захисту не відповідає нормам статті 16 ЦК України. Вказують, що наявні у справі докази підтверджують існування окремих об`єктів нерухомості, тобто судом не було взято до уваги, що позивачі та відповідачі проживають за різними адресами, а за однією поштовою адресою укладається один договір з розподілу природного газу. Матеріали справи не містять доказів укладення такого договору з позивачами. Споживачем послуг з постачання та розподілу природного газу є ОСОБА_1 , саме на нього оформлений особовий рахунок, за ним рахується опломбований газовий лічильник та саме він здійснює відповідні платежі, тому твердження позивачів про порушення їх прав як споживачів природного газу є безпідставними. Також не погоджуються із розміром суми судових витрат, вважають, що розрахунок позивачами здійснено на підставі Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», який втратив чинність 15.12.2017, а судом порушено вимоги статті 141 ЦПК України щодо пропорційного стягнення судових витрат. Відзиви на апеляційні скарги до суду апеляційної інстанції не надходили. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, виходить з наступного. За правилами частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. По справі встановлено, що за договором купівлі-продажу частки житлового будинку від 03 вересня 2015 року, посвідченого Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Денисенко Л.М., ОСОБА_6 продав малолітньому ОСОБА_5 , від імені якого діяла мати - ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 у рівних частинах, тобто по 1/4 частці кожному, 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Того ж дня право власності позивачів зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 716211953101. Згідно договору про виділ майна із спільної часткової власності від 19 листопада 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В., ОСОБА_6 , від імені якого діяв представник за довіреністю ОСОБА_7 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , в інтересах якого як законний представник діяла мати ОСОБА_4 , домовились, що ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є співвласниками житлового будинку, що розташований у АДРЕСА_1 на земельній ділянці державної власності площею 0,0570 га, в якому ОСОБА_6 належить 1/2 частина житлового будинку на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А. В. 16.07.2009, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 належить інша 1/2 частина житлового будинку в рівних частках - по 1/4 частині кожному. При цьому сторони договору погодили виділ в натурі кожному співвласнику частини в домоволодінні згідно із висновком експертного будівельно-технічного дослідження, складеного судовим експертом Авдєєвою Н. М. за № 105 від 06.10.2015, наступним чином: - у власність ОСОБА_6 перейшло в будинку «А-1»: санвузол 1-1 площею 2,20 кв.м, кухня 1-2 площею 5,20 кв.м, кімната 1-3 площею 13,10 кв.м, кімната 1-4 площею 19,40 кв.м, сіни 1-6 площею 2,0 кв.м, загальною площею 41,9 кв.м. - у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перейшло в будинку «А-1»: сіни 2-1 площею 3,0 кв.м, кімната 2-2 площею 14,0 кв.м, кімната 2-3 площею 19,20 кв.м, кухня 2-5 площею 4,6 кв.м, ванна 2-6 площею 17,0 кв.м, загальною площею 42,50 кв.м. Вказаним договором між співвласниками також встановлено порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до якого в користування ОСОБА_6 виділено 225 кв.м, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 - 345 кв.м згідно плану земельної ділянки. Рішенням Подільської районної у м. Полтаві ради сьомого скликання від 08.12.2016 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок: площею 345 кв.м, кадастровий номер 5310136700:06:004:0860 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та площею 225 кв.м, кадастровий номер 5310136700:06:004:0861 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Передано у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_5 земельну ділянку кадастровий номер 5310136700:06:004:0860 площею 345 кв.м для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ; передано у власність ОСОБА_6 земельну ділянку кадастровий номер 5310136700:06:004:0861 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . 23 грудня 2016 року право позивачів на земельну ділянку зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що вбачається з витягу № 77379242 від 29.12.2016. Інженерні комунікації будинку - система електропостачання та газифікації залишилися у спільному користуванні співвласників домоволодіння. 19 жовтня 2017 року ОСОБА_6 продав належну йому частину житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 41,9 кв.м, житловою площею 32.5 кв.м з надвірними будівлями - сарай літ. «Г», огорожа «№ 1», ворота огорожі «№ 2», вимощення «№ 3», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці Державної власності площею 0,0225 га, кадастровий номер 5310136700:06:004:0861, відповідачу по справі - ОСОБА_1 . Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 19.10.2017 право власності ОСОБА_1 на житловий будинок, як об`єкт житлової нерухомості зареєстровано за № 22899262. Після купівлі ОСОБА_1 1/2 частини будинку, що у АДРЕСА_1 , останній та його мати відповідач ОСОБА_2 стали перешкоджати позивачам, як співвласникам загальної будинкової системи газопостачання користуватися природнім газом, а саме останніми були вчинені дії по перекриванню стояка розподілу природного газу з тих мотивів, що газовий стояк, по якому поступав газ з газової мережі ПАТ «Полтавагаз» до будинку у АДРЕСА_1 , встановлено на земельній ділянці, що їм належить. Так, 12 липня 2018 року саме за письмовою заявою відповідача ОСОБА_1 про припинення газопостачання надавачем послуг ПАТ «Полтавагаз» частина будинку, що належить позивачам, була від`єднана від системи газопостачання. Згідно інформації ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» від 29.10.2018 № 14/11183/6682 перше підключення газопостачання до будинку АДРЕСА_1 проведено 11.04.1971 на замовлення ОСОБА_10 , який відповідно до акту розмежування балансової належності є власником об`єктів газорозподільної системи вказаного будинку, на баланс товариства об`єкти газорозподільної системи будинку АДРЕСА_1 не передавались. 07 лютого 2018 року на замовлення позивача ОСОБА_3 ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» видано технічні умови на реконструкцію системи газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 із встановленням газового лічильника та перепідключенням газових приладів з о/р 102203 у зв`язку із розподілом та виділенням в окрему адресу. Технічними умовами визначено реконструкцію системи газопостачання від існуючого газового стояка до вимикаючого пристрою, який встановлюється окремо на місці врізки, шляхом монтажу-демонтажу газового обладнання, технічного обслуговування газових приладів, встановлення газового лічильника, врізки і пуску газу споживачу за адресою АДРЕСА_1. Такі роботи в повному обсязі оплачено замовником ОСОБА_3 03 серпня 2018 року працівники ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» намагались виконати роботи з реконструкції системи газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 , але власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено в доступі до об`єкта споживача внаслідок чого ПАТ «Полтавагаз» не здійснено монтаж-демонтаж газового обладнання, технічне обслуговування газових приладів, встановлення газового лічильника, врізку і пуск газу споживачу, про що складено акт про порушення №

1. Аналогічні порушення було допущено відповідачами 08.08.2018, про що працівниками ПАТ «Полтавагаз» складено акт за №

2. Таким чином перешкоджання відповідачів у доступі до загальної зовнішньо будинкової мережі газопостачання - газового стояку для розподілу природного газу порушує права позивачів, як співвласників неподільного майна - інженерних комунікацій, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації житлового будинку. Під час виділу частки із майна, що перебувало у спільній частковій власності, згідно договору від 19 листопада 2015 року газовий стояк у власність ОСОБА_6 не передавався та відповідно не перейшов у власність відповідача ОСОБА_1 . По справі встановлено, що газовий стояк для розподілу природного газу перебував у спільній власності співвласників будинку АДРЕСА_1 , між якими було погоджено порядок користування спільним майном, який є обов`язковим для наступних набувачів майна, й виділ частки співвласників будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в окремий об`єкт нерухомого майна із присвоєнням поштової адреси прав позивачів на володіння та користування загальною будинковою мережею газопостачання будинку не припинив, тому доводи апеляційної скарги відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо відсутності факту порушення ними прав позивачів спростовуються наведеними вище обставинами. Доводи апеляційних скарг відповідачів, що позивачі не є споживачами послуг газопостачання не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, та відхиляються апеляційним судом. По справі встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 був підключений до газорозподільної мережі ще 11.04.1971, що підтверджується дозволом № 254 на здійснення врізки й пуск газу, актом приймання газопроводу в експлуатацію від 11.04.1971 та актом приймання врізки по АДРЕСА_1 від 12.04.1971 (а.с. 6-9 т. 2). Зміна власників й форми власності вказаного об`єкта - припинення права спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 шляхом виділу співвласниками у натурі частки із спільного майна для позивачів, який здійснений на підставі нотаріально посвідченого договору від 19.11.2015, що не призвів до необхідності збільшення технічної (пропускної) потужності ГРМ в точці приєднання, згідно Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1379/27824, у редакції абзацу першого пункту 5 глави 1 розділу V, яка діяла на час виникнення таких правовідносин, не вимагає укладення нового договору на приєднання з новим чи діючим власником та не є підставою для припинення права позивачів на споживання природного газу за договором приєднання. Натомість, як вбачається з акту про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) від 12.07.2018, представниками оператора ГРМ ПАТ «Полтавагаз» за заявою ОСОБА_1 було припинено газопостачання належного позивачам житлового будинку шляхом механічного обрізання відводу труби, яка через лічильник відповідача веде за межі його домогосподарства (до помешкання позивачів), та її заварювання. При цьому, відповідачем - оператором ГРМ не взято до уваги, що позивачі є споживачами природного газу за чинним договором приєднання та від`єднання належного їм будинку від газорозподільної мережі за заявою іншого споживача є безпідставним та не відповідає вимогам підпункту 3 пункту 1 глави 7 розділу VІ Кодексу газорозподільних систем, що їм керувався відповідач, згідно якого подання споживачем письмової заяви на припинення газопостачання є підставою для припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об`єкт саме цього споживача, а не іншого споживача, який з такою заявою до оператора ГРМ не звертався. Доводи апеляційної скарги АТ «Полтавагаз», що про виділення частки позивачів із спільної часткової власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 та присвоєння окремої адреси - АДРЕСА_1 а оператору ГРМ не було відомо, спростовуються виданими ПАТ «Полтавагаз» технічними умовами на реконструкцію вже існуючої системи газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 , виданими ОСОБА_3 07.02.2018, про що на час безпідставного позбавлення позивачів права на споживання природного газу 12.07.2018, оператору ГРМ було відомо. Чинені відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоди у доступі до об`єкта споживача, що підтверджені актами від 03.08.2018 та 08.08.2018, не звільняють АТ «Полтавагаз» від обов`язку поновити права позивачів, які існували до безпідставного від`єднання їх домоволодіння від ГРМ у спосіб відновлення постачання природного газу до будинку АДРЕСА_1 , що здійснюється через газовий стояк для розподілу природного газу та загальну зовнішньо будинкову систему газопостачання. Обраний судом першої інстанції спосіб захисту порушених прав позивачів з боку АТ «Полтавагаз» відповідає нормам статей 16, 714 ЦК України та фактичним обставинам справи і підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині з мотивів, наведених в апеляційній скарзі представника відповідача, апеляційним судом не вбачається. Відповідно до статей 15, 16 ЦК України, статей 4, 5 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні на суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способами захисту цивільних прав та інтересів згідно пунктів 3, 4 частити другої статті 16 ЦК України можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Способи судового захисту порушених прав або інтересів позивачів (заявників) мають відповідати природі такого права або охоронюваного законом інтересу, характеру незаконного посягання та бути ефективними. З метою ефективного захисту прав позивачів, у частині заборони відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перешкоджати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 користуватися природним газом, який подається по газорозподільній мережі до спільного будинку АДРЕСА_1 рішення суду першої інстанції підлягає приведенню у відповідність до змісту порушеного права позивачів та характеру порушення, а тому оскаржуване судове рішення в цій частині підлягає зміні з викладенням резолютивної частини рішення щодо позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_11 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у новій редакції. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідачів, які є надавачами послуг, укласти з позивачами договір та встановити і опломбувати лічильник газу, суд першої інстанції виходив з передчасності таких вимог і рішення суду в цій частині сторонами не оскаржується та у відповідності до частини першої статті 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. Разом з тим, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, у порушення вимог частини першої та пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України місцевий суд помилково поклав частину судових витрат по справі на ТОВ «Полтавагаз Збут» у позові до якого позивачам відмовлено, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду в цій частині підлягає скасуванню. Відповідно до статті тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За правилами частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України). Згідно частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України). Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Враховуючи обсяг наданих адвокатом Павленком А. І. послуг та витрачений ним час на надання правничої допомоги, судові витрати, понесені позивачами на професійну правничу допомогу, підлягають відшкодуванню відповідачами у розмірі по 1 000 грн кожним. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» - задовольнити. Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» - залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 22 червня 2020 року в частині позовних вимог до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про зобов`язання ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» поновити газопостачання природного газу - залишити без змін. В частині позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 22 червня 2020 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: Зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , у доступі до зовнішньо будинкової системи газопостачання, газового стояку для розподілу природного газу в будинку АДРЕСА_1 . В частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 22 червня 2020 року залишити без змін. Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати зі сплати судового збору по 234,93 грн з кожного та по 1 000 грн за надання професійної правничої допомоги адвоката. Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз Збут» в розмірі 1261,20 грн компенсувати за рахунок держави. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна Л. М. Хіль